PSO-2027 для УЗ менше 20 млрд грн або невирішеність єврооблігацій призведуть до застосування суворих заходів – член наглядової ради

«Укрзалізниця» зможе уникнути застосування суворих заходів, якщо державний бюджет на 2027 рік забезпечить для компанії в межах PSO щонайменше 20 мільярдів гривень, з донарахуванням по PSO за 2026 рік, дефолт за єврооблігаціями буде врегульовано через реструктуризацію, а касовий розрив не перевищить 26 мільярдів гривень, вважає член наглядової ради компанії Анатолій Амелін.

«Порушення будь-якої з умов активує жорсткий пакет: скорочення на 15-20% основного персоналу, закриття збиткових маршрутів поза державним замовленням, заморожування капітальних витрат (крім безпеки), прискорений продаж активів», – зазначено в аналітичному звіті «Що відбувається з Укрзалізницею?», представленому ним у четвер разом з першим заступником міністра інфраструктури Володимиром Шульмейстером, від Українського інституту майбутнього (УІМ).

Зазначається, що якщо бюджетна підтримка «Укрзалізниці» цього року залишиться на рівні 16 мільярдів гривень, то застосування жорсткого пакету скоротить річний збиток до 6,1 мільярда гривень, тоді як збільшення PSO до 24 мільярдів гривень дозволить утримати його в межах 5,1 мільярда гривень.

«Переклад для бюджетного столу переговорів: зекономлені урядом 8 мільярдів гривень обернуться тисячами робочих місць і десятками скасованих поїздів. Це не погроза – це арифметика», – наголосили автори плану.

Вони додали, що якщо в цьогорішніх 16 мільярдах бюджетної підтримки компенсація операційних збитків становить лише 5,55 мільярда гривень, а решта – інвестиційна складова, то на 2027 рік необхідно передбачити все PSO за формулою «собівартість державного замовлення мінус тарифні доходи», зазначено у звіті.

У документі вказується, що донарахування на 2026 рік має бути здійснене у IV кварталі, при цьому профільний комітет Верховної Ради раніше просив передбачити цю суму до 26 мільярдів гривень. На 2027 рік, крім 24 мільярдів гривень у держбюджеті, пропонується передбачити передплачені регіональні контракти на приміські перевезення.

Автори аналітичного звіту зауважують, що прибутковим в «Укрзалізниці» у сфері пасажирських перевезень є виключно міжнародний сегмент, де очікується отримати близько 2,4 мільярда гривень у 2026 році, тоді як найбільш збитковим є приміський сегмент: середня поїздка на 46 км з квитком 15-20 гривень при собівартості понад 300 гривень, що генерує понад 10 мільярдів гривень збитку на рік. Витрати на пільговий проїзд мають компенсувати місцеві бюджети, однак фактичний рівень компенсації хронічно становить лише 15-20%.

Автори звіту уточнюють, що потенціал скорочення персоналу в УЗ обмежений кадровим дефіцитом, який вже оцінюється у 15-20%, а також потребою в аварійному відновленні інфраструктури та забезпеченні безпеки в умовах війни. З початку війни кількість працівників УЗ скоротилася на 62,8 тис. – до приблизно 170 тис., але компанія залишається найбільшим роботодавцем в Україні.

Водночас, пропонується отримати близько 4-5 мільярдів гривень за рахунок завершення скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальшого зменшення до 50% у сервісних функціях центрального офісу із перекваліфікацією частини працівників у дефіцитні робітничі професії.

Ще 1,5-2,5 мільярда гривень автори оцінюють економію від оптимізації пасажирської мережі поза державним замовленням, зокрема шляхом скорочення частоти хронічно малозавантажених нічних та дублюючих поїздів.

Додаткові 2-3 мільярди гривень запропонована антикризова модель передбачає отримати за рахунок оптимізації ремонтів та мережі. Зокрема, капітальні ремонти пропонується зосередити на коридорах з підтвердженим трафіком, а до 1,2 тис. км інфраструктури законсервувати у «гарячому резерві» за узгодженням із Генеральним штабом України.

Комерційний блок, за оцінкою авторів, може забезпечити додаткові 4,5-6 мільярдів гривень. Йдеться про подальше застосування динамічного ціноутворення, продаж близько 370 тис. тонн брухту та розвиток супутніх вантажних сервісів.

Автори звіту заявили, що раніше заявлений ефект від динамічного ціноутворення у 6,9 мільярда гривень є завищеним, бо річна квиткова база становить 7,4 мільярда гривень, тому, за їхньою консервативною оцінкою, цей інструмент може забезпечити лише 0,3-0,5 мільярда гривень додаткових доходів на рік у наведеній вище сумі.

Також у звіті пропонується переглянути портфель незавершеного будівництва, який за 2025 рік зріс на 98,5% – до 24,08 мільярда гривень: об’єкти, готові більш ніж на 90% та здатні генерувати грошовий потік, пропонується добудувати, а решту – законсервувати.

Щодо розвитку конкуренції та приватної тяги, то, на думку авторів, це необхідна умова забезпечення залізниці інвестиціями приблизно у 3 мільярди доларів на рік, але треба дочекатися завершення війни.

«Ми писали це у 2018-2019 роках і не відмовляємося від жодного слова. На воєнному горизонті цього плану важеля свідомо немає: оборонний фільтр і керованість мережі зараз важать більше. Конкуренція – відкладений горизонт після стабілізації, а не скасована ідея», – йдеться у документі.

Щодо підвищення вантажних тарифів на 30%, яке відбулося з 1 серпня, то за заявленого брутто-ефекту від нього у 20-26 мільярдів гривень на рік, з урахуванням можливого переходу 7-11 мільйонів тонн (зі 161 у 2025 році) на автотранспорт, чистий ефект може становити 17-19 мільярдів гривень.

Як повідомлялося, у січні цього року «Укрзалізниця» відмовилася здійснювати купонні виплати на 45 мільйонів доларів за єврооблігаціями 2026 року зі ставкою 8,25% на суму 703,2 мільйона доларів та єврооблігаціями-2028 зі ставкою 7,875% на суму 351,9 мільйона доларів і заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів. Поки власники євробондів відкинули пропозиції компанії, які серед іншого передбачали списання 20% номіналу, відстрочку до червня 2033 року, амортизацію з 2030-го, зменшення купону до 1,5% з поступовим відновленням до 7,75% з прив’язкою до вантажопотоків.

Основними передумовами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від перевезення вантажів на тлі зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.

У 2025 році «Укрзалізниця» зменшила виручку на 15,6% – до 2 мільярдів 189 мільйонів доларів, EBITDA – на 30,2%, до 293 мільйонів доларів, з яких 270 мільйонів доларів становила бюджетна підтримка. Відношення чистого боргу до EBITDA зросло до рівня 5,2.