Світ вступає в епоху, де штучний інтелект (ШІ) стає еквівалентом ядерної зброї, а бойові дії ведуть дрони без безпосередньої участі людини. США, Китай та Росія вже активно конкурують, що може кардинально змінити глобальну безпеку.

Про це пише видання il Giornale.

Військові розробки, що базуються на штучному інтелекті, викликають дедалі більше занепокоєння серед фахівців. Вони попереджають: “Існує ризик, що подібні технології вийдуть з-під людського контролю”.

Традиційна зброя масового ураження поступається системам на базі ШІ

Сучасний розвиток військових технологій та конфлікти останніх років, від України до Близького Сходу, свідчать про поступову втрату домінувальної ролі традиційної зброї масового ураження. Її місце займають системи на базі ШІ, де людський контроль стає все менш вираженим.

Подібно до періоду після Другої світової війни, зараз США, Росія та Китай активно розробляють озброєння на основі ШІ. Це розглядається як інструмент стримування та формування системи “гарантованого взаємного знищення”, що була характерна для часів холодної війни. Таку думку висловив Палмер Лакі, засновник американського оборонного стартапу Anduril, який спеціалізується на створенні автономних дронів зі штучним інтелектом. Його слова цитує The New York Times, яка нещодавно опублікувала детальний матеріал про війни майбутнього.

За інформацією з оборонних та розвідувальних джерел, кожна країна прагне створити найпотужніший технологічний арсенал на випадок конфліктів нового типу. Ці конфлікти передбачатимуть протистояння не лише між людьми, а й між дронами та алгоритмами, за сценаріями, які поки що неможливо повністю передбачити.

Автономну зброю з ШІ порівнюють із початком ядерної ери

У Сполучених Штатах рівень занепокоєння зріс після військового параду в Пекіні минулої осені. Під час цього заходу, де були присутні лідери Китаю, Росії та Північної Кореї, було продемонстровано новітні китайські безпілотники, здатні діяти автономно разом із бойовою авіацією. Це спонукало Пентагон до висновку про необхідність прискорення розробки бойових дронів та посилення співпраці з оборонними компаніями для протидії новим викликам.

Ключовою особливістю сучасних озброєнь і систем оборони є їхня здатність діяти автономно завдяки застосуванню штучного інтелекту. Це значно зменшує потребу в людському втручанні при прийнятті рішень, зокрема при ураженні рухомих цілей або відбитті атак. Подібні технологічні зрушення, що вже поширюються не лише серед провідних держав, все частіше порівнюють з початком ядерної епохи. У 1940-х роках це сформувало нестабільний баланс страху між наддержавами.

Водночас, як зазначає NYT, наслідки застосування ядерної зброї добре вивчені, тоді як потенціал військового використання штучного інтелекту залишається до кінця незрозумілим.

Показовим прикладом, хоч і поза суто військовою сферою, стало рішення компанії Anthropic відмовитися від запуску нової моделі ШІ Mythos. Причиною стало те, що вона потенційно могла б виводити з ладу комп’ютерні системи, які забезпечують роботу критичної інфраструктури, такої як банківські системи, енергомережі та системи управління повітряним рухом.

Ще одна суттєва відмінність від ядерної доби — це роль приватного сектору. Нині стартапи та інвестори активно впливають на розвиток військових технологій поряд із державами та науковими установами. Визначити беззаперечного лідера в гонці військового ШІ складно, адже значна частина інформації засекречена, хоча масштаб протистояння очевидний. Ще у 2017 році президент Росії Володимир Путін заявив, що той, хто стане лідером у сфері штучного інтелекту, “стане володарем світу”.

Два роки тому Сі Цзіньпін назвав цю сферу “головним полем бою” геополітичної конкуренції. Саме такі оцінки, зокрема, підштовхнули міністра оборони США Піта Гегсета у січні дати наказ усім підрозділам збройних сил активно впроваджувати ШІ, прискорюючи цей процес “шаленими темпами”.

Спроби врегулювання сфери військового ШІ обмежені

Попри стрімкий розвиток, спроби врегулювати цю сферу залишаються обмеженими. Єдиною помітною домовленістю стала угода між США та Китаєм 2024 року щодо озброєнь на базі ШІ. Однак, вона має рекомендаційний характер і передбачає збереження людського контролю над рішенням про використання ядерної зброї. Інших подібних міжнародних ініціатив наразі немає.

Тим часом розвиток штучного інтелекту лише набирає обертів. За оцінками експертів, чотири роки війни в Україні “стали лабораторією для світу”. Останнім часом, за їхніми словами, Київ почав передавати дані з поля бою компанії Palantir — аналітичній структурі, співзасновником якої є Пітер Тіль, — а також іншим технологічним компаніям, щоб удосконалити можливості ШІ у веденні бойових дій.

Переваги та загрози від озброєнь на базі ШІ

На переконання Лакі, нарощування арсеналу озброєнь на основі штучного інтелекту, за логікою, подібною до холодної війни, може стати стримувальним фактором для великих конфліктів.

“Навіть війни між наддержавами можуть згаснути, якщо вдасться створити інфраструктуру, здатну ефективно їх стримувати”, — наголосив засновник компанії.

Водночас частина експертів звертає увагу на ризики. Якщо концепція стримування базується на раціональності, то системи зі штучним інтелектом створюються для дій швидше, ніж здатна реагувати людина, що може призвести до небезпечних наслідків.

Дослідження, проведені у 2020 році, показали, що автономні системи здатні пришвидшувати ескалацію під час міжнародних криз та зменшувати рівень людського контролю. Це викликає занепокоєння серед аналітиків і свідчить про те, що технології, негативні ефекти яких уже стають помітними, можуть у перспективі вийти з-під контролю.

Читають зараз: Google заблокував рекордні 8,3 млрд оголошень у 2025 році: що відбувається.