БПЛА витісняють пілотовану авіацію: прогноз Forbes

Безпілотники як майбутнє повітряних операцій: Заміна винищувачам у зонах ризику

Рятувальна операція збитого американського пілота в Ірані, яка вимагала залучення сотень фахівців та понад 150 літальних апаратів, наочно демонструє колосальні ризики та потенційні втрати. Кожен етап подібних місій несе загрозу не лише для екіпажу, але й для багатьох інших учасників, що спонукає Військово-повітряні сили США шукати безпечніші альтернативи.

Саме тому зростає роль безпілотних літальних апаратів, таких як MQ-9 Reaper. Незважаючи на те, що США вже втратили понад десяток таких дронів в Ірані, їхня перевага в умовах складних рятувальних операцій стає все більш очевидною, як зазначає видання Forbes.

Історичний екскурс: Від розвідників до ударних платформ

• Безпілотні рішення поступово витісняють пілотовані місії. США десятиліттями розробляли розвідувальні дрони, зокрема серію реактивних AQM-34 Firebee, які успішно виконували завдання над Азією. У 1964 році Китай демонстрував збиті Firebee, називаючи це “великою перемогою”, хоча США офіційно це не коментували.

• ЦРУ продовжило розробку розвідувальних безпілотників, що призвело до появи RQ-1 Predator. Цей апарат, по суті, був планером з потужним двигуном, здатним до тривалих польотів на великі відстані. Вартість одного Predator складала близько 4 мільйонів доларів, значна частина з яких припадала на сенсорне обладнання.

• У 2001 році Predator був модернізований для виконання ударних завдань, отримавши можливість нести ракети Hellfire. Попри початковий скептицизм ВПС США, ЦРУ наполягло на розвитку цих ударних можливостей.

• Наступною еволюцією став Predator B, відомий ВПС як MQ-9 Reaper. Цей безпілотник значно відрізняється від попередників: він більший, швидший, здатен нести важче озброєння, хоча й має меншу тривалість польоту. У 2021 році ВПС придбали 24 дрони Reaper за 781 мільйон доларів, що свідчить про вартість одного комплексу приблизно в 32 мільйони доларів.

Безпека та ефективність: Безпілотники поза політичними ризиками

Навіть такі дорогі безпілотники, як Reaper, не позбавлені ризиків. Однак, їх втрата не несе політичних наслідків: немає ризику потрапляння пілотів у полон або загибелі. У найгіршому випадку, може виникнути потреба знищити уламки, аби запобігти потраплянню секретних технологій до рук противника.

“Якщо пілотовані літаки продовжуватимуть операції над Іраном чи іншими конфліктними зонами, ризик потрапляння пілотів у полон залишатиметься високим. Жодна політика не передбачає залишати когось позаду, але кожна рятувальна операція – це підвищений ризик. З поширенням безпілотних систем, особливо винищувачів, потреба у таких ризикованих місіях та пов’язані з ними політичні небезпеки суттєво зменшуються”, – підкреслює автор.

Читають зараз: Українсько-британська компанія розробила новий дрон “Буча”.