Олексій Михайличенко, легендарний півзахисник київського “Динамо” 1980-х та колишній наставник клубу, поділився своїми враженнями від матчу проти донецького “Шахтаря” (0:0) з ексклюзивним коментарем для Sport-express.ua. Він також прокоментував вилучення Тобіаса та гру киян в більшості.

8 листопада 2026 року відбулося друге цього сезону (2026/27) українське “Класичне” протистояння. У рамках 12-го туру Української Прем’єр-ліги на “Арені Львів” зустрілися “Шахтар” та “Динамо”. Попри відсутність забитих м’ячів, матч запам’ятався напруженою боротьбою та емоційною атмосферою.

Після завершення поєдинку журналіст Sport-express.ua Віктор Глухенький поспілкувався з Олексієм Михайличенком.

«Це був поєдинок, що вирішував долю чемпіонства, а не просто три очки»

– Олексію Олександровичу, які ваші враження від “Класичного”? Чи виправдав матч очікування від центрального поєдинку 12-го туру УПЛ?

– Усі чудово розуміли, наскільки важливим буде результат цієї гри, особливо для “Динамо”. Це був не просто матч за три очки, і навіть не за шість. На кону стояло значно більше – збереження шансів киян на боротьбу за чемпіонський титул.

Якщо бути відвертим, мені шкода, що динамівцям не вдалося здобути перемогу. Але, водночас, я маю бути об’єктивним: кияни не створили реальних гольових моментів. Щодо вражень, то, так, це було справжнє дербі. На жаль, не за якістю гри, а переважно за атмосферою.

– Але ж Назар Волошин мав чудову нагоду, виходячи сам на сам.

– Це не був чистий вихід один на один, скажімо так. Момент був перспективним, але, можливо, забракло холоднокровності для його реалізації.

Епізод з матчу “Шахтар” – “Динамо”. Фото: ФК Шахтар

«Динамівці мали дотиснути суперника, але обставини склалися інакше»

– Чи можна вважати рахунок 0:0 закономірним, чи “Динамо” мало дотискати “гірників”?

– Динамівці мали таку можливість, але… Варто розуміти, що коли команди грають у нерівних складах, команда, яка залишається в меншості, не завжди програє. Часто гра вдесятьох мобілізує гравців, змушує їх віддавати більше сил, грати і за себе, і за партнера. Згадайте, наприклад, матч “Динамо” проти “Полісся” (1:3).

Така концентрація, яка з’являється під час гри в меншості, може стати ключовою.

– Найбільше дискусій викликало вилучення Вінісіуса Тобіаса після епізоду з Владиславом Дубінчаком. Схожа ситуація трапилася й у кубковому матчі, коли Тарас Михавко отримав червону картку за відмах. Чи було вилучення Тобіаса, на вашу думку, справедливим?

– Боротьба на полі має бути, безумовно, але чоловічою. Чесною та принциповою, без зайвих провокацій. Нинішній футбол, на мою думку, став занадто “м’яким”.

– Кого б ви визначили найкращим гравцем матчу?

– За такого характеру гри виділяти когось одного було б недоречно. Було занадто багато боротьби та замало безпосередньо футболу. Тут, скоріше, доречно було б запитати думку у борця чи сумоїста 🙂

Наостанок, коли перші емоції вщухли, хочу зазначити, що гравці “Шахтаря” виглядали втомленими. Їм бракувало звичної швидкості, особливо у другому таймі. Регулярні переїзди, як не крути, даються взнаки.