Фото до статті
В українських навчальних закладах відбуваються зміни — міністр освіти та науки Андрій Бутенко на освітній конференції «Серпнева-2026» повідомив, що традиційні реферати як форма навчальної роботи втратили свою актуальність. Натомість будуть впроваджені нові підходи, спрямовані на розвиток у школярів критичного мислення та практичних умінь.
Як зазначив керівник МОН, сучасна система освіти вимагає відмови від механічного копіювання інформації з мережі Інтернет. «Реферати більше не мають сенсу», — підкреслив Бутенко, додавши, що освітній процес має бути орієнтований на формування компетентностей, а не на поверхове відтворення текстів. Міністерство освіти і науки вже ініціювало низку трансформаційних кроків, які поступово змінюватимуть методики викладання в українських школах.
Основна проблема рефератів, на думку міністра, полягає в тому, що вони не відображають реальних знань учня. В епоху штучного інтелекту та вільного доступу до інформації, учень може створити або скопіювати текст за короткий проміжок часу, не докладаючи значних інтелектуальних зусиль. Натомість МОН пропонує сконцентруватися на проектній діяльності, дослідницьких роботах та завданнях, які вимагають аналізу, порівняння та формування власної точки зору.
Педагогічні працівники отримають ширшу академічну свободу у виборі методів оцінювання знань. Як пояснив Бутенко, вчитель самостійно визначатиме частоту та спосіб виставлення оцінок, а також методику перевірки компетентностей учнів. Серед альтернатив рефератам розглядаються презентації, дискусії, колективні проєкти, практичні експерименти та дослідницькі завдання, що передбачають глибоке занурення в тему.
Які ще зміни запроваджує МОН
Відмова від рефератів є частиною ширшої стратегії з дебюрократизації освітнього процесу. Міністр вже підписав наказ №1427, який скасовує обов’язкове фіксування освітніх результатів у класних журналах для учнів 5–9 класів. Відтепер за семестр буде виставлятися одна підсумкова оцінка з предмета, а тематичні контрольні роботи стають опціональними — вчитель може визначити бал на основі середнього арифметичного поточних оцінок.
Крім того, термін дії сертифіката педагогічного працівника подовжено з трьох до п’яти років. З вересня 2026 року розпочнеться пілотний етап реформи старшої профільованої школи у 150 академічних ліцеях. Учні матимуть можливість обирати профільні предмети та формувати власну освітню траєкторію. Також МОН планує закупити ще 1000 шкільних автобусів для забезпечення доступу дітей з віддалених населених пунктів до профільних навчальних закладів.
Як інформувало mind.ua, нові освітні підходи покликані зробити українську школу менш формалізованою та більш практично спрямованою, де учень не просто відтворює інформацію, а вчиться мислити самостійно.
Раніше Politeka повідомляла про зміни в освітніх закладах на Черкащині: як підготували навчальні установи до 1 вересня.
Також Politeka інформувала про безкоштовне харчування в школах: українців повідомили про нововведення з 1 вересня.
Як зазначала Politeka, зміни в освітній сфері: фахівці назвали шляхи вирішення проблем з харчуванням та кадровим забезпеченням.
Подробиці можна знайти на сайті: politeka.net