Мільйонні оборудки та слідчі дії НАБУ: як особи, що фігурують у кримінальних провадженнях, і досі отримують тендери від Терехова

Фото до статті

У Харкові триває резонансна справа щодо масштабних закупівель для комунального підприємства «Харківські теплові мережі».
сьогодні, 09:02
Читати українською

За результатами судової економічної експертизи, збитки міського бюджету від сумнівних тендерів на трубопровідну арматуру склали близько 70 мільйонів гривень. Незважаючи на те, що правоохоронні органи розслідують кримінальні справи, учасники схем продовжують спокійно отримувати нові багатомільйонні контракти від того ж комунального підприємства.

Про це інформує детективне агентство Absolution.

Як міський голова схвалив мільйонну оборудку

Історія почалася навесні 2023 року. Ключовим документом, що започаткував усю подальшу комбінацію, став лист за підписом харківського міського голови Ігоря Терехова. 16 лютого 2023 року, за місяць до офіційного оголошення тендеру, мер звернувся до виробника з іноземними інвестиціями «Данфосс ООО». У цьому зверненні місто не лише просило виготовити специфічну арматуру, але й надавало гарантії оплати майбутнього замовлення на суму 150 мільйонів гривень. Пізніше саме такий бюджет було закладено у майбутній договір.

Коли 21 березня 2023 року тендер нарешті було оголошено, сам виробник «Данфосс» участі в ньому не брав. Натомість переможцем та єдиним учасником стало приватне підприємство «Старт Линкор». Компанія виконала роль фінансового посередника: вона придбала 272 одиниці обладнання у реального виробника за 87,5 мільйона гривень, а комунальному підприємству продала ту саму продукцію вже за 153,7 мільйона. Різниця перевищила 66 мільйонів гривень, а експерти додали до цієї суми штучне завищення цін на комплектуючі та редуктори.

Для легалізації завищеної ціни організатори вдалися до використання спеціальних довідок від Харківської торгово-промислової палати. Одна з них містила актуальні ринкові ціни, а інша — необхідні показники, взяті з даних компаній, які взагалі не займалися виробництвом подібної запірної арматури. Зрештою, угоду на 153,7 мільйона гривень було успішно укладено у квітні 2023 року.

Ролі у схемі та вибірковість розслідування

Національна поліція чітко визначила ролі учасників оборудок. Головним організатором слідство вважає Олега Беленькова, власника компанії «Старт Линкор», а його помічницею — директорку Наталю Степову (їм оголошено про підозру у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем).

Водночас гендиректора «Харківських теплових мереж» Василя Скопенка, якого призначив Ігор Терехов, підозрюють лише у службовій недбалості. Прізвища фінансового директора підприємства та особи, відповідальної за тендер, чомусь відсутні серед підозрюваних, хоча документи проходили через їхні руки.

Найбільш показовим є те, що наявність кримінальних проваджень жодним чином не перешкоджає фігурантам продовжувати отримувати дохід від комунальних замовлень. Улітку 2026 року «Старт Линкор» виграло черговий тендер на поставку кранів на мільйони гривень. Крім того, пов’язана з ними компанія «Інтех СК» (співзасновниками якої є той самий Беленьков та Андрій Криштофоров) отримала контракт на реконструкцію з когенераційними установками на 48 мільйонів. Загалом за час співпраці «Старт Линкор» отримало від «ХТМ» близько 308 мільйонів гривень, часто здобуваючи перемогу без жодної конкуренції.

Когенераційні установки та розслідування НАБУ

Аналогічні схеми були виявлені й в інших проєктах. Наприклад, при закупівлі когенераційних установок обладнання спочатку купували у виробника за 6,8 мільйона гривень, того ж дня перепродавали іншій пов’язаній фірмі за 8,9 мільйона, а вже потім встановлювали місту за завищеними розцінками.Окрім розслідувань поліції, власні справи веде і Національне антикорупційне бюро. Вони стосуються закупівель 2022 року на 160 мільйонів гривень (включно із коштами Світового банку), які проводилися поза системою Prozorro. Загалом лише одна з пов’язаних компаній («Інтех СК») з 2021 року отримала державних підрядів на суму понад 750 мільйонів гривень, демонструючи, як мільйонні збитки для громади стають звичним бізнесом під час війни.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: politeka.net

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *