Фото до статті
Штраф від Національного банку на суму 42,5 мільйона гривень, двадцять товариств з обмеженою відповідальністю з близькими кодами ЄДРПОУ, три компанії з Гонконгу, що мають одну адресу, та дрони, які, за даними митної служби, існували лише на папері. Ми проаналізували цей масив інформації. Пише сайт Багнет. Публікуємо текст без змін та коментарів.Є один спосіб зрозуміти, як функціонує схема, не маючи жодного інсайдера: читати те, що ніхто не приховує. Митні декларації, реєстр юридичних осіб, дати створення вебсайтів, рішення регуляторних органів. Кожен із цих документів окремо може здатися нудним. Проте разом вони іноді складаються в картину, яку не змогли б відтворити навіть десять анонімних джерел. Цей текст — спроба скласти таку картину на основі відкритих даних щодо мережі імпортерів, яку в публікаціях останнього року називають Black Audit.
Штраф, з якого все розпочалося
На початку серпня 2026 року Національний банк наклав штраф на АТ «Банк «Український капітал» у розмірі 42,5 мільйона гривень. Формулювання було стандартним — порушення вимог законодавства у сфері запобігання відмиванню коштів. Два мільйони з цієї суми були стягнуті окремо: за невиконання закону про валюту та валютні операції. Для банку, річний прибуток якого приблизно вдвічі менший за розмір штрафу, це не просто адміністративна неприємність, а вирок його бізнес-моделі.
Рішення НБУ не містить імен клієнтів та не описує конкретні схеми. Однак воно фіксує ключовий момент: в установі не діяла процедура перевірки документів за валютними операціями. Іншими словами, кошти могли бути переведені за кордон на підставі контрактів, які ніхто не переглядав. Це необхідна умова для всього, що буде описано далі. Хоча й не достатня, але без неї нічого з нижчезгаданого не мало б сенсу.
Розслідування «Телеграфа» від 18 серпня пов’язало цей штраф з мережею фіктивних імпортерів одягу та взуття: компанія, яка за два роки тричі змінила назву та тричі — засновника, вебсайти двох «незалежних» фірм, створені в одну хвилину 22 жовтня 2025 року на одному конструкторі, офісна адреса, за якою зареєстровано ще два десятки товариств. Через одну таку компанію, згідно з документами, було імпортовано товар щонайменше на 800 мільйонів гривень. Цей інфраструктурний майданчик для відмивання коштів контролюють Василь Сандул та Євген Кулібаба.
Василь Сандул
Євген Кулібаба
Дев’ять імпортерів, один постачальник
Автомобільна частина аналізу починається з чотирьох пар «український імпортер — іноземний постачальник», виявлених за митними даними бази ImportGenius. ТОВ «МОДАЛ» (ЄДРПОУ 45466713) отримує автомобілі від литовської компанії MB CARWAY. ТОВ «МАРМАРИС ГРУП» (45481857) — від угорської AWELINA TRADE KFT. ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (44661770) — від канадської ALPHA EXPORT AUTO. ТОВ «МЕГА-ПРАЙД» (44093183) — від естонської REDBUSAVTO OU.
Цікаві деталі починають виявлятися, коли розглядати не імпортерів, а постачальників. Компанія MB CARWAY, окрім «МОДАЛУ», має ще одного українського клієнта — ТОВ «АВТО-КЛІРЕНС ЕКСПЕРТ» (45313848). А компанія AWELINA TRADE KFT, окрім «МАРМАРИС ГРУП», обслуговує ще вісім українських компаній: «ОЛІФЕР» (45702278), «БЕРЕК ГРУП» (45829548), «ТОП ГАН АВТО» (45869643), «БІЗ ІНТЕРПРАЙЗ» (45272042), «КРЕДІКС» (45854506), «ТРАНС ВЕСТ ЛОГІСТІК» (40634099), «МОВАРО» (46091680), «ІМПАКСИС-АВТО» (45639713).
Дев’ять українських товариств, які купують автомобілі в одного угорського постачальника. Зверніть увагу на коди: 452, 454, 456, 457, 458, 459, 460. Це не старі компанії з історією — це реєстрації 2023–2024 років, які йдуть майже послідовно. Така картина свідчить не про ринок, а про конвеєр: фірми створюються під потік, а не навпаки. Чи є в них спільні бенефіціари, адреси, бухгалтери — це питання до ЄДР, і воно поки залишається без відповіді. Однак угорська компанія, яка обслуговує дев’ять новостворених українських ТОВ, — це ознака, яку будь-який комплаєнс-офіцер зобов’язаний помітити. В «Українському капіталі», судячи зі штрафу, цього не помітили.
Як це працює — за словами учасників ринку
Тут ми переходимо від документів до свідчень, і попереджаємо про це чесно. Механізм, який описують учасники ринку та публікації, відрізняється від класичного заниження митної вартості, і саме цим він цікавий.
Автомобілі є реальними. Їх заздалегідь підбирають під конкретних покупців — фізичних осіб, які сплачують готівкою. Однак ця готівка не надходить на рахунок як оплата за автомобіль. Її продають на тіньовому ринку тим, хто потребує готівки, в обмін на безготівкову гривню, яка вже надходить на рахунок ТОВ-імпортера. За безготівку купується валюта. Валюта перераховується нерезиденту за імпортним контрактом. Товариство в цій схемі не купує автомобіль — воно виступає прокладкою між фізичною особою, готівковим ринком, банком і закордонним одержувачем.
Збитки держави виникають не на митниці, де знаходяться їхні впливові покровителі, а в трьох інших місцях: там, де не оподатковується реальна націнка та доходи організаторів; там, де конвертація готівки стимулює суміжну тіньову економіку; і там, де валютний платіж перевищує реальну вартість товару. І ще одне — банк у такій схемі не є помилкою, а ключовим вузлом. Без установи, яка не перевіряє контракти, конструкція не може бути реалізована.
Дрони з Fo Tan
У тому ж митному масиві є два зв’язки, де товар — не автомобілі. ТОВ «ЛАВРА ГРУП» (45023845) отримує безпілотні літальні апарати від гонконгської компанії TORQUE TRADE LIMITED. ТОВ «ПОЛІПРОМ КОНТУР» (44972273) — від гонконгської STARNINE SALES LIMITED, код УКТ ЗЕД 8806221010; в одному з відкритих записів вартість партії перевищує 2,1 мільйона доларів. Ще два товариства — «ПТХ РЕМОНТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ ПРОСТІР» і «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАХІДНИЙ КРАЙ» — співпрацюють одночасно з обома гонконгськими постачальниками.
А тепер звернемо увагу на адресу. TORQUE TRADE LIMITED, STARNINE SALES LIMITED та третя компанія, LATUNA LIMITED, фігурують у митних записах з варіантами однієї адреси у Fo Tan, Гонконг. Три «незалежні» постачальники дронів з одного офісу — це або секретарська адреса для тисячі компаній, або один адміністратор для трьох. Реєстр Гонконгу надасть відповідь, що саме це означає. Поки що ніхто не звертався із запитом.
Ремонтно-логістичний простір та торговий дім, які імпортують бойові безпілотники на мільйони доларів, — це саме по собі не злочин. Але це викликає запитання, яке стає більш актуальним, якщо згадати, що ввезення БПЛА звільнене від мита та ПДВ. Декларація на дрони — це підстава для валютного платежу за кордон за нульовою ставкою. Якщо дрони реально існують, це військова логістика. Якщо ні — це найекономніший спосіб вивести кошти з країни, який тільки можна уявити.
Публікація, яку ніхто не помітив
Ось що робить дронову частину цієї історії вагомішою за інші елементи. Сімнадцятого липня 2025 року — за рік до появи масиву, з якого ми починаємо аналіз, — портал «Акценти» опублікував матеріал про «фантомний» імпорт дронів, який був передрукований Znaj.ua. Згідно з цими даними, з понад мільярда доларів БПЛА, ввезених у першому півріччі 2025 року, кожен третій існував лише в документах.
У тому матеріалі, з посиланням на співробітників митниці, названо тих самих учасників. STARNINE SALES LIMITED — пов’язано з «ПОЛІПРОМ КОНТУР», 44972273. TORQUE TRADE LIMITED — пов’язано з «ЛАВРА ГРУП», 45023845. Latuna Limited — пов’язано з «ЛОЯЛХІЛЗ ГРУП», 45339667. Митниця Волинської області — понад сто мільйонів доларів «фантомних» дронів, Митниця Львівської області — ще понад сто, Митниця Одеської області — понад п’ятдесят, Митниця Чернівецької області — близько двадцяти. TORQUE TRADE фігурує на трьох митницях із чотирьох.
Але факт залишається фактом: перелік компаній — TORQUE, STARNINE, Latuna, «ЛАВРА ГРУП», «ПОЛІПРОМ КОНТУР» — з’явився у відкритому доступі незалежно від аналізованого масиву і раніше за нього. Це те, що в розслідуваннях називається перехресним підтвердженням. І це те, на що за тринадцять місяців не відреагував жоден орган.
Хто стоїть за цим — і чого ми не знаємо
Публікації — від from-ua.org у липні 2026 року та «Телеграф» у серпні — пов’язують цю мережу з двома колишніми співробітниками податкової міліції Львівської області, Василем Сандулом та Євгеном Кулібабою, а групу — з назвою Black Audit.
За даними митної статистики та публікацій, існують ознаки, які потребують перевірки.
Запитання без адресата
Чому дев’ять товариств, зареєстрованих у 2023–2024 роках, купують автомобілі в однієї угорської компанії AWELINA TRADE KFT, і хто є їхніми бенефіціарами? В якому банку відкриті їхні рахунки, і чи стосувалися штрафні санкції НБУ саме цих операцій? Хто є директорами та секретарями трьох гонконгських компаній з адресою у Fo Tan, і чи мають вони інших українських клієнтів? Чому ремонтно-логістичний простір імпортує безпілотники, і чи досягли вони кінцевого одержувача? Чи проводився фізичний огляд партій за кодом 8806221010 на Волинській митниці? Чи відкрито хоча б одне провадження за матеріалами публікації від 17 липня 2025 року, і якщо ні — чому?
Жодне з цих запитань не потребує проведення оперативно-розшукових заходів. Відповіді знаходяться в ЄДР, у реєстрі Гонконгу, у митній статистиці за кодом 8806, у тексті рішення НБУ на сайті регулятора та в реєстрі судових рішень за ЄДРПОУ. Ми перелічили їх у кінці. Кожен, хто має відповідні повноваження, може пройти цей шлях протягом тижня.
Від чого відштовхуватися
У 2025 році імпорт легкових автомобілів приніс до бюджету 56,6 мільярда гривень митних платежів. У контурі дронів логіка ще простіша: якщо товар відсутній, весь платіж за нього — це чистий відтік капіталу за нульовою ставкою. За порядком величини йдеться про сотні мільйонів доларів на рік. За суттю — про те, що у воєнній економіці функціонує канал, який держава не бачить, а регулятор помітив лише через штраф банку.
Регулятор побачив те, чого не помітили правоохоронці. Митники з публікації 2025 року бачили те, чого не помітив ніхто. Масив даних із двадцяти ЄДРПОУ та однієї гонконгської адреси знаходиться у відкритому доступі. Питання не в тому, чи існує схема, — питання в тому, скільки ще людей повинні її описати, перш ніж хтось із відповідними повноваженнями відкриє реєстр.
Оригінал статті: politeka.net