Як повідомив Укрінформу археолог, старший викладач кафедри історії ЧНУ, дослідник стародавнього городища «Дикий сад» Кирило Горбенко, його метою є створення електронної бази даних та 3D-копій знахідок із трьох важливих археологічних пам’яток регіону.
Мова йде про місце первісної стоянки людей у селі Анетівка Вознесенського району, городище фінальної бронзи «Дикий Сад» у Миколаєві та античний поліс Борисфен на острові Березань.
«Колектив науковців Чорноморського національного університету імені Петра Могили під керівництвом доктора історичних наук Олександра Тригуба розпочав реалізацію проєкту «Систематизація та цифровізація археологічної спадщини Миколаївщини (за матеріалами стоянки Анетівка 2, городища «Дикий Сад» та полісу Борисфен)». Ці об’єкти національної культурно-історичної спадщини висвітлюють ключові періоди розвитку давнього населення Півдня України від кам’яної доби до античного періоду», – зазначив Горбенко.
За його словами, це визначна подія у галузі археології, оскільки Миколаївщина є одним з регіонів України, де сконцентровано пам’ятки різних історичних епох, що свідчать про безперервну присутність людини на цих землях протягом тисячоліть. Завдання проєкту полягає не лише у збереженні та описі археологічних артефактів, але й у створенні сучасного цифрового архіву культурної спадщини регіону.
«Я завжди наголошував, що наші землі ніколи не були безлюдними. Тут проживали люди в різні історичні періоди. Анетівка відома далеко за межами України і вважається однією з основних пам’яток палеоліту в Європі. Острів Березань та давнє місто-держава «Ольвія» пов’язані з першими грецькими поселеннями у Північному Причорномор’ї. А між ними розташована ще одна надзвичайно значуща пам’ятка — городище «Дикий Сад», яке представляє пізній етап бронзової доби», – підкреслив науковець.
Саме ці три об’єкти лягли в основу нової програми, реалізація якої стала можливою завдяки державній фінансовій підтримці. «Університет виграв цей проєкт у рамках конкурсу наукових досліджень, який фінансується з державного бюджету. І це вперше за час повномасштабної війни, коли кафедра історії та археологічна лабораторія ЧНУ отримали настільки значну державну допомогу», – пояснив Горбенко.
Він зазначив, що над проєктом працює команда, до якої входять історики, археологи та фахівці з комп’ютерних наук. Ця команда сформує розширену електронну базу даних та каталог археологічних знахідок.
Йдеться про матеріали з трьох пам’яток, що репрезентують різні історичні періоди — від палеоліту, тобто від перших поселень на території сучасної Миколаївщини приблизно 20 тисяч років тому, до античного періоду. Роботи триватимуть з 2026 по 2028 рік.
За цей час науковці планують оцифрувати від 500 до 1000 предметів з кожного археологічного комплексу. Для Анетівки це будуть переважно вироби з кременю, для Дикого Саду — кераміка та бронзові вироби, а для Березані — артефакти античної доби. Наразі всі ці знахідки зберігаються у фондах Миколаївського обласного краєзнавчого та Одеського археологічного музеїв. До реалізації проєкту також залучено Інститут археології Національної академії наук України.
Одним із ключових аспектів проєкту стане створення цифрових тривимірних моделей археологічних знахідок. За допомогою технологій 3D-моделювання науковці мають намір виготовити електронні копії найцінніших артефактів, які можна буде використовувати в освітньому процесі, наукових дослідженнях та для популяризації історії регіону.
Також передбачено створення двомовного каталогу українською та англійською мовами з ілюстраціями та описами найбільш значущих знахідок. «Для нас важливо не тільки зберегти ці предмети, але й забезпечити їхню доступність для широкої аудиторії. Це дозволить популяризувати історію Миколаївщини та продемонструвати її значення в європейському історичному контексті», — підкреслив археолог.
На його думку, особливої важливості проєкт набуває саме в умовах війни, коли дослідження на деяких пам’ятках фактично неможливі через безпекову ситуацію. «Тому ми використовуємо цей час для глибокого вивчення матеріалів, які були здобуті під час попередніх експедицій», — пояснив він.
Науковець переконаний, що цифровізація археологічної спадщини стане значним кроком для збереження історичної пам’яті регіону та її популяризації в Україні та світі.
Як зазначалося, на Миколаївщині було закрито провадження щодо незаконного розкопування скіфського кургану IV століття до нашої ери.
Подробиці можна знайти на сайті: www.ukrinform.ua