Несподівані Археологічні Скарби Самбірської Ратуші: Відкриття 1921 року
17. 09. 2026 196 Facebook X Pinterest WhatsApp Telegram
Самбір, 1846 У рамках нашої постійної рубрики «Цікавинки з львівської преси» представляємо публікацію з часопису «Український вісник» (№10 від 04.02.1921), яка розповідає про надзвичайні знахідки, виявлені під час ремонтних робіт у самбірській ратуші у 1921 році.
З глибини століть: Історичні знахідки Самбора
У «Газеті Львовскій» було опубліковано звіт п. Пйотровського щодо археологічних відкриттів та інвентаризаційних заходів, спрямованих на збереження старовинних пам’яток Галицької України. Особливу увагу привертають дві публікації у числах 18 та 23, присвячені знахідкам у місті Самборі. Ці відкриття мають значний інтерес для українських читачів, оскільки вони дають цінне розуміння мистецької культури галицьких міст. Йдеться про виявлення кам’яних рельєфів на порталі самбірської ратуші 1606 року, а також архівні свідчення, що можуть вказувати на існування малярського цеху в Самборі ще в XV столітті, що значно раніше, ніж були засновані подібні гільдії у Львові та Перемишлі. Під час мулярських робіт біля західного входу до самбірської ратуші були виявлені кам’яні вироби, що спочатку здавалися портретами польських королів. Ретельне дослідження на місці показало, що це фрагменти давнього кам’яного порталу, прикрашеного п’ятьма зображеннями голів королів східного типу. Центральна голова увінчана звичайною зубчастою короною, а чотири інші (дві з яких сильно пошкоджені) мають східні головні убори. Нижче, на вузькому карнизі, серед частково зруйнованої орнаментики, видніється викарбувана дата: 1606. Самбірську ратушу значно перебудували у 1844 році, а пізніше, у 1880-х роках, було демонтовано кам’яний західний портал. Рельєфи були обточені, залиті вапном, а нижня частина, включаючи вхід, була відокремлена галереєю, яка мала терасу з бічними прибудовами. Ця частина була прикрашена стриманою, але елегантною ранньобароковою насадкою з двома пірамідами, що сягали вікон першого поверху. Дата «1606» та представницький вигляд порталу, голови східних правителів у тюрбанах, а також залишки написів (можливо, вітальних) у лаврових вінках, разом із первісною таблицею між пірамідами, одразу викликають асоціації з драматичними подіями, пов’язаними з Лжедмитрієм I, які тісно пов’язані з Самбором того періоду. Самбірський шляхтич, парох Францішек Помаскі, навчав Дмитрія католицькій вірі та їздив з ним до Сигізмунда III у 1606 році. Після повернення майбутній цар Московії став уніатом, а в Самборі проголосив дві грамоти перед тим, як вирушити до Москви.
Ратуша м. Самбір та площа Ринок у 1930-х рр. 11 лютого 1606 року до Самбора прибув Мнішек з усім двором та своєю дочкою Мариною, яка мала стати царицею. 2 березня того ж року вони вирушили до Москви у супроводі численних польських вельмож та лицарів. Враховуючи, що Самбір у XIII-XIV століттях був осідком українського єпископства, а в XVI-XVII століттях міське населення складалося переважно з українців, можна припустити, що прикраса головного ратушного порталу, як монументальна кам’яна тріумфальна арка, могла бути пов’язана з урочистими бенкетами та прийомами під час приїзду, перебування та тріумфального виїзду Мнішків із Самбора у 1606 році. У той час будівництво таких тріумфальних арок, навіть з нагоди менш значущих подій, було поширеним явищем. Дата на рельєфі також свідчить про існування ратуші в Самборі вже в той час. Тому згадки про те, що ратушу було збудовано лише у 1668 році, а у 1670 році було «докуплено ще шматок ґрунту», слід інтерпретувати як реставраційні роботи після великої пожежі. Тим більше, що інший документ від 1568 року згадує ринок з «czterema pierecjami», які могли бути сформовані навколо кам’яної ратуші. У Самборі вже тоді існували муровані церкви, костели та міські укріплення, тому малоймовірно, щоб ратуші не було, або вона була дерев’яною, а кам’яну почали зводити лише у 1668 році. На повне відслонення та ґрунтовну, професійну реставрацію цього значущого для історії Самбора та пластичної культури міст Галичини ратушного порталю, польське Міністерство культури та мистецтв виділило 10 000 марок. У канцелярії самбірського старости були знайдені об’ємні фоліанти та книги судових актів XV-XIX століть у старовинних шкіряних палітурках. Це міські, судові та церковні документи Самбора. Найдавніша з книг, найменшого формату, у шкіряній оправі, містить судові документи під назвою «Tomus antiquus qui continet Paginas 432. Transactiones ab anno 1488 ad annum 1527». На 8 сторінці цієї книги міститься короткий акт від 1489 року, що стосується ділянки «пана Яна… розташованої з одного боку поруч володінь маляра Якова (pictoris Jacobi), а з іншого боку – поруч міських мурів». Цей запис є надзвичайно важливим, оскільки він може свідчити про існування міських мурів ще в той час, хоча їх будівництво приписують лише Сигізмунду I. Також він може вказувати на існування в Самборі, окремо або разом з іншими гільдіями, цеху малярів. Маляр Яків, власник нерухомості поблизу міських мурів, без сумніву, був одним із найстаріших майстрів цехового братства. Акт від 1553 року згадує цехмайстрів усіх ремесел, а магдебурзьке право, надане Самбору Шпитком і підтверджене Ягайлом у 1419 році, охоплювало цехову структуру всіх ремісничо-промислових професій. На основі згадки про маляра Якова можна припустити, що в Самборі, вже наприкінці XV століття (1489 р.), існував малярський цех.
Поширити це:
• Tweet
• Facebook
• Telegram
• WhatsApp
Підсумок від Вісті в Україні:
Ця публікація є цінним історичним документом, який розкриває маловідомі факти про минуле Самбора, зокрема, щодо археологічних знахідок та давніх ремесничих цехів. Вона буде цікавою для краєзнавців, істориків та всіх, хто цікавиться історією українських міст та їхньою культурою. Матеріал надає унікальний погляд на минуле, спираючись на архівні джерела та археологічні дані.
Джерело новини: photo-lviv.in.ua