9. 06. 2016

Сестри Василіанки: Засновниці Першої Приватної Гімназії для Дівчат у Галичині

Сестри Василіанки, спираючись на педагогічну спадщину Василія Великого, що наголошував на “дусі лагідності, терпінності й любові” та індивідуальному підході до виховання, віддавали перевагу релігійному та національному розвитку учениць. Їхня місія полягала у формуванні глибокого розуміння власної культури, традицій та національної ідентичності.

Черниці Василіанського Чину засновували різноманітні освітні заклади: школи, учительські семінарії, гімназії, інститути та інтернати. У цих установах вони активно плекали українських дітей, поступово знайомлячи їх з народними звичаями, обрядами та духовною спадщиною, створюючи сприятливе середовище для глибокого засвоєння культурних цінностей рідного народу.

Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у Львові, поч. ХХ ст.

Територія, що належала Сестрам Василіанкам, розташовувалася між сучасними вулицями Кирила і Мефодія та Івана Франка. Тут функціонувала церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, збудована у 1884 році. Також у монастирі Сестер Чину Святого Василія Великого, розташованому за адресою вул. Длуґоша, 17 (нині Кирила і Мефодія, 17), діяли навчальні заклади, зокрема, перетворений з технікуму культпрацівників заклад.

вул. Длуґоша, 17 (тепер Кирила і Мефодія, 17)

Історія Заснування та Розвитку

У 1906 році, з ініціативи “Клубу Русинок у Львові”, було започатковано першу в Галичині приватну українську гімназію для дівчат. Ця ініціатива була підтримана Митрополитом УГКЦ Андреєм Шептицьким. Урочисте відкриття закладу відбулося 4 вересня 1906 року.

Митрополит Андрей Шептицький виявляв постійну зацікавленість навчальним процесом та успіхами учениць, часто відвідуючи гімназію. Щорічно, в день святого Андрія, учениці влаштовували урочисті концерти на честь свого Покровителя.

Академічний дім по вул. Супінського 17 (нині вул. Коцюбинського 21. Фото: http://photo-lviv.in.ua/ )

Приміщення та Навчальна Програма

Початково гімназія розміщувалася в Академічному домі на вулиці Супінського, 17 (нині Коцюбинського, 21). Заклад був класичного типу, з акцентом на вивчення латинської, грецької, німецької, французької та польської мов.

Директорами гімназії в різні роки були:

• 1906–1909: о. д-р Спиридон Кархут
• 1909–1912: Юліан Левицький, професор Академічної гімназії
• 1913–1919: о. Теодозій Лежогубський

Мати Северина Париллє, ЧСВВ, Львів, 1920-ті рр.

Найдовший період (1921–1934) гімназію очолював Василь Щурат, відомий педагог, літературознавець та поет. Серед викладацького складу були видатні особистості, такі як Олена Степанів-Дашкевич та Іван Боберський. Багато предметів викладали самі монахині-василіанки. Адміністраторкою закладу була мати-настоятельниця Северина Париллє.

При гімназії функціонували гуртки з історії, математики, філології та природознавства. Також було створено етнографічний музей, що демонстрував предмети народного мистецтва, такі як вишивки та писанки.

Покутська кераміка. Фрагмент із виставки гімназії сестер василіянок у Львові, 1934 р. (Нова Хата. – 1934. – Ч. 7/8)

Інтернат та Життєвий Уклад

Значна частина учениць мешкала у Львові разом з родинами. Ті ж, хто приїжджав з інших міст, проживали в інтернаті при монастирі на вулиці Зиблікевича (нині Івана Франка, 54).

Олекса Чинилук описував життя в інтернаті: “Дівчата мешкали в інтернаті сестер василіанок, але життя там не було таким ‘монастирським’… Вони відвідували світську школу, отже, мали добрий контакт із життям Львова. По-друге, законниці не вважали, що дівчат, яких на кілька років ввіряли їм, треба робити схожими на себе чи послушницями. А що ‘погоду’ в інтернаті чинили якраз молоді, то вони дозволяли дівчатам розважатися на свій смак. Отже, ті співали світські пісні, вивчали танці, придумували і ставили вистави, вишивали, малювали, годували голубів, вирощували квіти у кімнаті та на клумбах. Деякі приносили ‘зі світу’ книжки і читали ніби ‘шкільну домашню лектуру’, а молоді сестрички-виховательки переважно закривали на це очі. Вранішня і вечірня молитви, недільне богослужіння і час від часу вечірня аж ніяк не перешкоджали тим розвагам”.

Будинок гімназії сестер василіянок по вул. Длуґоша, (тепер вул. Кирила і Методія, 17а), який купив Митрополит Андрей Шептицький, кін. 1920-х рр. – поч. 1930-х рр. (Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. – Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. – 334 с. – (Український архів. – Т. 22)

Професійна Школа та Особливості Навчання

У 1926 році було збудовано новий будинок для гімназії за проєктом архітектора Льва Левинського, який включав сучасні шкільні кабінети та келії для вчительок. У 1928 році тут розпочала роботу Середня фахова школа, що надавала право вступити до державних навчальних закладів.

У програму фахової школи входили такі предмети, як кравецтво, пошиття білизни, моделювання, вишивання, основи кооперації, товарознавство та домашнє господарство. Навчання тривало три роки і надавало випускницям можливість продовжувати освіту в учительських семінаріях та промислових ліцеях.

Учениці 8-го класу гімназії сестер василіянок із Оленою Дашкевич (у 1-му ряді посередині), 1929 р. (Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. – Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. – 334 с. – (Український архів. – Т. 22)

У фаховій школі учениці брали участь у показах мод, демонструючи власні моделі одягу, що супроводжувалися театральними виставами. Ці заходи проводилися не лише у Львові, а й в інших містах Галичини, викликаючи значний інтерес у публіки.

Учениці 8-го класу гімназії сестер василіянок із сестрою Севериною і проф. В. Левом, Львів, 1931 р. (Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. – Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. – 334 с. – (Український архів. – Т. 22)

Крім того, діяли курси з килимарства, палітурної справи та інших ремесел. Фахова школа сестер Василіянок стала першою українською кравецькою гімназією.

Перетворення та Нова Історія

У 1939 році, з приходом радянської влади, василіанські школи були ліквідовані. Гімназію реорганізували в середню школу №4. Попри заборону релігійного виховання, деякі монахині продовжували викладати, але згодом були змушені залишити заклад. Замість образу Матері Божої, що раніше прикрашав коридор, з’явилася статуя Сталіна.

вул. Кирила і Мефодія, 17, сучасне фото

Проте, учениці зберегли свою національну свідомість та зв’язок з Митрополитом Андреєм Шептицьким. Він призначив катехита отця Івана Ждана, який проводив заняття з релігії.

У 1944–1954 роках середня школа №4 була призначена лише для хлопців, а з 1956 року стала спеціалізованою школою з поглибленим вивченням англійської мови, вважаючись найпрестижнішою школою у Львові радянського періоду. У 1960-х роках будівлю школи було розширено.

Меморіальна дошка Олені Степанів-Дашкевич, 2016 рік

1 листопада 2003 року на фасаді школи урочисто відкрили меморіальну таблицю на честь Олени Степанів-Дашкевич, доктора філософії, героїні Національно-визвольних змагань, яка викладала географію та історію у гімназії сестер Василіянок у 1921–1935 роках. Автором дошки є львівський скульптор Ярослав Скакун.

Лінгвістична гімназія, вул. Кирила і Мефодія, 17А, 2016 рік

Лінгвістична гімназія, вул. Кирила і Мефодія, 17А, 2016 рік

Лінгвістична гімназія, вул. Кирила і Мефодія, 17А, 2016 рік

У 2006 році школа отримала статус Лінгвістичної гімназії. Серед випускників та учнів закладу – відомі особистості, зокрема письменниця Ірина Левинська (Париллє), героїні ОУН-УПА Катерина Зарицька і Богдана Світлик, мистецтвознавець Віра Свєнціцька, художниця Галина Захаріясевич-Липа, актор Богдан Ступка, співак Святослав Вакарчук та інші.

Софія Легін

Джерела:

• Лев В. Митрополит Андрей, опікун українського шкільництва. // Наше життя. – 1991. – № 11.
• Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
• Пасіцька О. Львів і львів’яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття). – Львів, 2014 р.
• І.Г. З приводу виставки народнього мистецтва в гімназії СС. Василіянок // Нова хата. – 1931. – Ч.10. – С.3
• http://llg.somee.com/Home/History
• http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Potapyuk.php
• http://strubcina.org/

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття розкриває важливу сторінку історії української освіти, присвячену діяльності Сестер Василіянок у Львові. Вона буде корисною для тих, хто цікавиться історією освіти, жіночими навчальними закладами, роллю релігійних орденів у формуванні національної ідентичності та культурним розвитком Галичини. Матеріал надає цінну інформацію про першу приватну дівочу гімназію, її освітні програми, педагогічний склад та видатних випускниць, що може бути цікавим для істориків, освітян, студентів та широкого кола читачів, які прагнуть глибше зрозуміти минуле свого краю.

Джерело новини: photo-lviv.in.ua