Як передає Укрінформ, про це інформує Міністерство культури України.
До складу Наглядової ради увійшли одинадцять представників українських громадських організацій, міжнародних інституцій, закордонних українців та наукової спільноти.
Рада функціонуватиме на постійній основі та сприятиме прозорості діяльності музею, його відкритості для суспільства і міжнародної спільноти, а також забезпеченню гармонії державних та суспільних інтересів.
Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна висловила вдячність членам Наглядової ради за готовність долучитися до розвитку музею та окреслила першочергові завдання.
«Ключова функція Наглядової ради – забезпечення належного контролю за діяльністю музею. Серед першочергових завдань – завершення зведення другої черги музейного комплексу та формування постійної експозиції. Не менш важливими є системна робота із залучення міжнародного фінансування, відкритість та підзвітність установи», – підкреслила Бережна.
Вона також наголосила, що музей повинен бути місцем збереження пам’яті про мільйони жертв Голодомору-геноциду, а також сучасним простором для наукових, освітніх та міжнародних заходів.
«Розбудова Національного музею Голодомору-геноциду – це наш обов’язок перед загиблими, їхніми нащадками та майбутніми поколіннями українців. Музей має зберігати імена й історії людей, розвивати дослідження, працювати з молоддю та доносити правду про Голодомор у світі. Вірю, що професіоналізм і досвід членів Наглядової ради допоможуть перетворити ці завдання на реальні досягнення», – додала Бережна.
Перше установче засідання вів перший заступник міністра культури Іван Вербицький. Під його керівництвом діяла робоча група, яка формувала склад Наглядової ради.
Під час відкритого голосування члени Ради обрали її керівництво.
На посаду голови обрано Президента України у 2005–2010 роках Віктора Ющенка;
заступником голови – Надзвичайного і Повноважного посла Канади в Україні у 2014–2019 роках Романа Ващука;
секретаркою – засновницю і голову Мережі нащадків Голодомору Ольгу Сороку.
Ющенко назвав мобілізацію фінансових ресурсів для завершення другої черги музейного комплексу одним із ключових завдань Наглядової ради.
«У країні, яка перебуває у стані війни, про це говорити непросто, адже завжди існують нагальніші питання, які не можна ігнорувати. Тому пошук фінансування набуває особливого значення. До цього процесу необхідно залучити два потужні джерела: національне – можливості українського бізнесу та економіки – та потенціал закордонного українства», – зазначив він.
За словами Ющенка, Національний музей Голодомору-геноциду зміцнює національну та державну суб’єктність України. Його повноцінна розбудова набуває особливого значення в умовах війни, коли Росія знову вчиняє геноцид проти українського народу.
Генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак представила основні результати діяльності установи за останні чотири роки. За цей період музейну колекцію було збільшено на 234%. Працівники музею проводили експедиції та записували свідчення очевидців Голодомору та штучного масового голоду 1946–1947 років, формували Архів усної історії Голодомору, готували нові видання та оцифровували музейні експонати.
Музей також продовжує роботу над проєктом постійної експозиції та реалізує міжнародний проєкт технічної допомоги уряду Канади. Його впроваджують Cowater International та Канадсько-українська фундація, а музей виступає отримувачем допомоги.
Особливу увагу учасники зібрання приділили роботі установи в умовах повномасштабної війни, збереженню музейної колекції та підготовці приміщень до осінньо-зимового сезону.
За підсумками зустрічі члени Наглядової ради визначили головні напрями роботи та домовилися підготувати конкретні пропозиції до наступного засідання.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві було відкрито пам’ятний знак дипломатам і журналістам, які у 1932–1933 рр. інформували світ про Голодомор в Україні.
Фото: Мінкульт
Дізнатися більше на: www.ukrinform.ua