Юрій Липа: доля державника у фотографіях старого Львова

Юрій Липа: Недооцінений провидець, чий погляд крізь століття актуальний сьогодні

4. 10. 2025 1011 Facebook X Pinterest WhatsApp Telegram

Юрій Липа (1900-1944) – одна з найменш оцінених постатей українського ХХ століття. Хоча його ім’я носять вулиці в Києві, Одесі та інших містах, а також медичні заклади, його ідеї переважно залишаються відомими лише у вузькому націоналістичному колі. Однак, його геополітичні міркування, зокрема щодо розпаду Росії та Чорноморської доктрини, сьогодні набувають нового, пророчого звучання. Майже століття тому Липа передбачав, що Росія (тоді СРСР) пройде першу фазу розпаду, за якою обов’язково настане друга.

У родині Тарасівця

Відомості про ранні роки Юрія Липи часто суперечливі. Найбільш вірогідною версією є його народження у 1900 році в Старих Санжарах на Полтавщині. За однією з версій, його батьками були священик Андрій Геращенко та Єлизавета Геращенко. Проте, хто був його біологічним батьком, досі залишається предметом дискусій. Відомо, що Єлизавета Геращенко мала стосунки з лікарем Іваном Липою, і вони певний час мешкали разом.

Згодом, через вісім років, Іван Липа усиновив хлопчика, назвавши його Юрієм. Іван Липа, який тоді працював на Одещині, забрав юного Георгія до себе, давши йому нове ім’я та по батькові. Так він став Юрієм Івановичем Липою.

Юрій навчався в Одеській гімназії №4, а згодом вступив на юридичний факультет Новоросійського університету (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Однак, значний вплив на його світогляд справила нова родина. Іван Липа був одним із засновників «Братства Тарасівців» – таємної організації, що прагнула втілити політичні ідеї Тараса Шевченка та сповідувала український націоналізм. Іван Липа, як батько, дбав про виховання сина в українському дусі. У листах він описував, як щовечора проводив заняття з Юрієм з української мови та історії, природничих наук, відзначаючи його неабиякі здібності та енергійність. Окрім цього, Іван Липа активно долучався до національного руху, співпрацюючи з Одеським Літературним Товариством та Одеською Громадою.

Бойове хрещення

Революційні події 1917 року застали Юрія Липу на студентській лаві. Він розпочав свій публіцистичний шлях у сімейному видавництві «Народний стяг». Однак, у буремні часи боротьба не обмежувалася лише словом. 22 січня 1918 року, після проголошення IV Універсалом самостійності УНР, одеські більшовики підняли заколот. Проти них виступили українські військові підрозділи та добровольці, серед яких був і 18-річний Юрій Липа. Він став бійцем загону «Одеська Січ», заступником командира підрозділу Трифона Яніва, ветерана Легіону Січових Стрільців. Цей досвід став для Липи не лише бойовим хрещенням, а й глибоко вплинув на його світогляд. Після цього Юрій приєднався до свого батька, який у 1918 році став урядовцем УНР. Вони разом пережили складні часи, вимушені були втікати за кордон. Під час навчання в Кам’янецькому університеті, на медичному факультеті, Липа зрозумів, наскільки важливою є медицина в умовах війни та нестачі медичної допомоги. Після переїзду до Польщі, Юрій Липа продовжив навчання на медичному факультеті в Познані. Його науковий доробок у галузі медицини включає такі праці, як «Фітотерапія», «Цілющі рослини в давній і сучасній медицині», «Ліки під ногами».

Поезія та ідеологія

Під час навчання в Польщі Юрій Липа активно долучився до молодіжного емігрантського руху, ставши співзасновником низки літературних організацій. У цей період з’явилися його перші програмні твори – «Державницька молодь» та «Влада й особистості». Він активно дописував до «Літературно-наукового вістника», редагованого Дмитром Донцовим, пройшовши шлях від захоплення до ідеологічної критики. Водночас, у 1930-х роках вийшли його поетичні збірки: «Світлість», «Суворість» та «Вірую». У 1940 році у Варшаві, разом з іншими діячами, він заснував «Чорноморський інститут», покликаний дослідити географічні переваги України. Ця установа стала платформою для розробки його геополітичної доктрини, викладеної у «Всеукраїнській трилогії»: «Призначення України», «Чорноморська доктрина» та «Розподіл Росії». У 1943 році родина Лип переїхала до села Бунів на Львівщині, прагнучи бути разом зі своїм народом у складні часи.

Назустріч призначенню

У Бунові Юрій Липа продовжував займатися медичною практикою, допомагаючи місцевим мешканцям та воїнам УПА. Він проводив курси невідкладної допомоги, готуючи молодь до надання медичної підтримки. Життя Юрія Липи обірвалося трагічно 19 серпня 1944 року. Його забрали представники НКВС, обіцяючи швидке повернення. Однак, 21 серпня знайшли його сильно понівечене тіло. Похований у селі Бунів. Його дружина Галина Липа, художниця, зазнала переслідувань як “ворог народу”, але згодом стала відомою мисткинею. Дочки Юрія Липи також пройшли складний життєвий шлях. Лише після відновлення незалежності України було встановлено пам’ятний хрест на місці його загибелі, пам’ятник, а посмертно Юрію Липі було присвоєно звання полковника УПА. Його вірш «Коли прийшла пора…» є епітафією, що відображає його глибоке розуміння свого призначення. Максим ВІХРОВ Колаж Василя ГЕРЕЯ Джерело: На скрижалях

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття про Юрія Липу є надзвичайно цінною для українського читача, адже вона відкриває постать видатного мислителя, чиї ідеї, хоч і висловлені майже століття тому, про геополітику та майбутнє Росії, набувають актуальності в контексті сучасної війни. Знайомство з біографією, думками та передбаченнями Юрія Липи дозволяє краще зрозуміти історичні процеси, що формували Україну, та отримати нові перспективи для осмислення її місця у світі. Ця інформація корисна для всіх, хто цікавиться українською історією, національною ідеєю та геополітикою.

За матеріалами: photo-lviv.in.ua