Степан Рудницький: від наукової вершини до радянської пекла – історія прагнення до вільної України

Степан Рудницький: Геній Географії, Репресований Радянською Системою

5. 12. 2023 Facebook X Pinterest WhatsApp Telegram

Визначний український географ Степан Рудницький, засновник вітчизняної фізичної, політичної та військової географії, розпочав свою наукову кар’єру з цікавої статті про Антарктиду. Публікація з’явилася 1904 року в науково-популярному додатку до часопису «Учитель», ставши однією з перших україномовних робіт про найхолодніший континент.

Автор цієї статті, Степан Рудницький, не просто видатний вчений, а справжня легенда української та світової науки. Його освіта включає навчання у таких корифеїв, як Михайло Грушевський, Людвік Фінкель, Антоній Реман та Альбрехт Пенк.

Степан Рудницький. Фото з https://bastion.tv/

Від Наукового Олімпу до Радянської Голгофи

Довгий час обставини останніх років життя та смерті видатного вченого залишалися невідомими. Його було репресовано у 1933 році, після чого він фактично зник з поля зору світової науки. Попри багатий досвід викладання в університетах кількох європейських міст та численні клопотання його наставника, професора Віденського університету Альбрехта Пенка, інформації про місцеперебування українського вченого в СРСР не було.

Альбрехт Пенк. Фото з https://uk.wikipedia.org/ Правда стала відома значно пізніше. Історик Семен Підгайний описував жахливі умови, в яких перебував Рудницький на Соловках: “…в темній, вогкій, смердючій камері, куди ніколи не заглядало сонце… Нари з блощицями, важке, аж гірке від махорки повітря, тут же розвішані мокрі онучі, штани…, а навколо холод і голод”. Тривалий час вважалося, що Степан Рудницький загинув на Соловках, але насправді його розстріляли у листопаді 1937 року в урочищі Сандармох.

Невтомна Праця всупереч Обставинам

Степан Рудницький народився 3 грудня 1877 року в Перемишлі (тоді частина Австро-Угорської імперії). Він зростав у Тернополі, в родині вчителів. Навчався у Львівському університеті, а знання поглиблював у вищих навчальних закладах Відня та Берліна. Працював викладачем у гімназіях Львова та Тернополя, був членом Наукового товариства імені Шевченка. Згодом він став професором кафедри географії Львівського університету, професором економічної географії Віденської академії торгівлі, а також професором географії та деканом філософського факультету Вищого педагогічного інституту імені Драгоманова у Празі.

Видання творів Рудницького. Фото з https://image-thumbs.shafastatic.net/ У 1926 році Степан Рудницький переїхав до Української СРР. Він очолив кафедру картографії у Харківському геодезичному інституті, став організатором і першим директором Українського науково-дослідного інституту географії та картографії. З 1929 року він керував кафедрою географії Всеукраїнської академії наук та працював у краєзнавчій комісії Музею антропології та етнографії імені Ф. Вовка. Навіть під час ув’язнення та заслання вчений не припиняв своєї роботи, написавши рукописи двох книг, які, на жаль, не збереглися.

З Україною у Серці

Спільним для всієї наукової та викладацької діяльності Степана Рудницького – у Львові, Відні та Харкові – було його прагнення досліджувати територію України не просто як географічну одиницю, а як самостійний простір. Він одним із перших почав працювати над картами України українською мовою, формуючи тим самим основу для української географічної термінології. Карта українських земель авторства Степана Рудницького. Фото з https://www.nas.gov.ua/ Ще на початку XX століття під авторством Степана Рудницького виходили праці, такі як «Коротка географія України» (1910–1914), «Україна з політично-географічного становища» (1916), «Україна: земля і народ» (1916) та «Україна і великодержави» (1920). У цих роботах він обґрунтовував право українців на власну національну державу та їхнє місце у світовому співтоваристві. Загалом, Степан Рудницький є автором понад 70 монографій та статей з географії. Варто зазначити, що його дослідження не обмежувалися лише Україною. Зокрема, саме Рудницький одним з перших чітко визначив межу між Європою та Азією, його трактування якої лежить в основі сучасного загальноприйнятого підходу.

На Карті та в Серці Нації

У 2003 році ім’ям Степана Рудницького було названо острів у районі Аргентинських островів. Це екзотичне місце стало унікальним способом вшанування пам’яті видатного українського вченого. Залишається сподіватися, що і в свідомості та серцях українців також знайдеться гідне місце для пам’яті про цього непересічного дослідника. Євген ГУЛЮК Використані джерела:
• Геринович В. Географія України Ст. Рудницького // Zbruž [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/49332
• Пеленська О. Визнаний винним у любові до батьківщини // Радіо Свобода, 2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/24650605.html
• Сігал С. Етнічне мапування як ідеологія простору // Zbruž [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/44264

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття є цінним матеріалом для всіх, хто цікавиться історією української науки та боротьбою за незалежність. Вона розкриває постать видатного географа Степана Рудницького, чия наукова спадщина та трагічна доля тісно пов’язані з історією України. Матеріал буде корисним для студентів, науковців, істориків та широкого кола читачів, які прагнуть глибше зрозуміти внесок видатних особистостей у формування національної свідомості.

Оригінал статті: photo-lviv.in.ua