Сотні років ремесел: Ювілейна фундація Якуба Германа у старому Львові

Історична перлина Львова: Як фундація Якуба Германа трансформувала Підзамче

12. 07. 2015 2229

Реміснича бурса на Лемківській – ювілейна фундація Якуба Германа

Наприкінці XIX – на початку XX століття Львів переживав період бурхливого економічного зростання та соціального розвитку. Ці позитивні зміни торкнулися і найдавнішої частини міста – Підзамче. Цей район, де переважно проживали бідні верстви населення, дрібні ремісники та торговці, потребував значних інвестицій, які міська влада не завжди могла забезпечити. Проте, поряд із офіційною підтримкою, розвиток дільниці активно підтримували заможні міські філантропи.

Будівлі колишньої ремісничої бурси імені Тобіаша Ашкеназі на Лемківській. Фото 2015 року

Одним із таких видатних меценатів був Якуб Герман – львівський купець, єврей за походженням, співзасновник відомих пасажу Германів та театру “Колізей” (нині вулиця Куліша). Він започаткував масштабний благодійний проект для Підзамче на початку XX століття, який, на жаль, згодом був майже забутий.

Будівлі колишньої ремісничої бурси імені Тобіаша Ашкеназі фундації Германа на Лемківській. Фото до 1914 року

У 1911 році, з нагоди 60-річчя правління імператора Франца Йосифа І, коштом Якуба Германа було засновано ювілейну фундацію. Вона отримала назву “Реміснича бурса для ремісничої молоді імені Тобіаша Ашкеназі – ювілейна фундація Якуба Германа”. Для реалізації цього проекту купець придбав дві кам’яниці на тодішній вулиці Млинарській (нині Лемківська), під номерами 6 та 4б. Цікаво, що з 1911 року вулицю було перейменовано на честь благодійника, а будинки отримали нові номери 8 та 10.

Основною умовою Якуба Германа було надання житла вихованцям в одній з кам’яниць, тоді як доходи від другої мали покривати всі витрати на утримання бурси. Керування фундацією Герман довірив міській владі, а безпосередньою відповідальністю за її функціонування мала займатися спеціально обрана кураторія під керівництвом президента міста.

Довоєнний електрощиток у брамі однієї з будівель колишньої бурси. Фото 2015 року

Згідно з попередніми домовленостями з магістратом, бурса мала надавати притулок 20 вихованцям – по половині християнського та юдейського віросповідання. Фундатор також брав на себе зобов’язання щодо облаштування приміщень.

Частина фундації Германа на Лемківській – бурса для вихованців-християн імені Тадеуша Рутовського. Фото 1920-х років

Незважаючи на складні воєнні часи, у 1916 році Якуб Герман значно збільшив свій внесок, додавши ще дві кам’яниці та 20 тисяч крон готівкою.

Будинки бурси фундації Якуба Германа на вулиці Лемківській у наші дні. Фото 2015 року

У міжвоєнний період, 1921 року, фундацію було розділено. Бурса імені видатного адвоката Тобіаша Ашкеназі для вихованців єврейського походження отримала будинки №8 та 10 на вулиці Германа. Для вихованців-християн, бурса імені колишнього президента Львова Тадеуша Рутовського, була розташована у будинку №6.

Некролог Якуба Германа, 1928 рік

Однак, управа бурси ухвалила інше рішення. Перебудова кам’яниці виявилася надто коштовною. Тому для вихованців-християн було запропоновано місця в уже існуючій ремісничій бурсі імені Декерта на площі Цьловій, 5 (нині площа Митна). Фінансування цих місць здійснювалося за рахунок доходу від кам’яниці №6 на вулиці Германа (сучасна Лемківська).

Фундація припинила своє існування у 1939 році. Сьогодні ці історичні будівлі є звичайними житловими будинками, зберігаючи в собі пам’ять про шляхетні вчинки минулих поколінь.

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

за матеріалами публікацій Центру міської історії Центрально-Східної Європи

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття є цінним історичним екскурсом, що розкриває маловідомі сторінки розвитку Львова. Вона демонструє, як діяльність окремих заможних громадян, таких як Якуб Герман, впливала на соціальну інфраструктуру міста, надаючи можливості для молоді. Інформація буде цікава як історикам та краєзнавцям, так і всім, хто прагне глибше пізнати історію свого міста та важливість меценатства.

Оригінал статті: photo-lviv.in.ua