Секрети родини, що виховала оперну зірку: розкриваємо біографію матері Соломії Крушельницької

Нова Історія: Справжня Дата Народження Матері Соломії Крушельницької Розкрита

23. 09. 2026 399 FacebookXPinterestWhatsAppTelegram

Теодора Крушельницька (з дому Савчинська) та її видатна донька Соломія Крушельницька.

Зазвичай, коли мова заходить про родину Соломії Крушельницької, значна увага приділяється її батькові, отцю Амвросію Крушельницькому. Натомість про матір, Теодору Крушельницьку (дівоче прізвище – Савчинська), згадують здебільшого побіжно. Дата її народження тривалий час вважалася приблизною, а ім’я, здавалося, обросло неточностями. Однак нещодавно знайдені документи дозволяють виправити цю історичну несправедливість: повернути Теодорі Крушельницькій її справжнє ім’я, точну дату народження та підкреслити її вагому роль у формуванні долі всесвітньо відомої доньки.

У Тіні Чоловіка: Образ Теодори Крушельницької

У спогадах родичів збереглося чимало відомостей про о. Амвросія Крушельницького, проте постать його дружини Теодори (уродженої Савчинської) залишається менш висвітленою. Попри це, навіть з небагатьох згадок вимальовується образ надзвичайно цілісної особистості – спокійної, діяльної та рішучої жінки.

Вона була невтомною господинею, яка з ранку до ночі дбала про добробут великої родини, перебираючи на себе основний тягар побуту. У сільській громаді її знали і шанували як головну “лікарку”. Мати дбайливо прищеплювала донькам працьовитість, залучаючи кожну до виконання певних домашніх обов’язків. Старша сестра Олена Крушельницька-Охримович згадувала про цей чіткий родинний уклад:

«Мати в хаті – головна господиня. І ми, діти, всі господарювали разом з нею. Кожний з нас мав свої обов’язки і завдання. Одне мило посуд, інше стежило за чистотою в кімнаті, а Люня (так вдома називали Соломію) годувала курей, качок та голубів».

Теодора володіла чудовим голосом, знала сотні народних пісень і майстерно їх виконувала, особливо колискові та гаївки. Через повсякденні клопоти вона рідко мала змогу грати на фортепіано, однак проявила неабияку мудрість, дозволяючи дітям розвивати свої творчі здібності. Вона не перешкоджала чоловікові щодня займатися музикою з дітьми та з розумінням ставилася до того, що доньки годинами вправлялися за інструментами, уникаючи таким чином рутинних хатніх справ. Найчастіше такою материнською поблажливістю користувалася саме Люня. Поки Теодора свідомо брала на себе всю домашню рутину, батько мав можливість безперешкодно наповнювати дім музикою, навчати дітей і гуртувати навколо родини культурне життя села.

Навіть на початку ХХ століття, коли Соломія вже стала зіркою світового рівня, Теодора залишалася надійною берегинею родинного вогнища. Вона завжди чекала доньку вдома, створюючи атмосферу комфорту та затишку. Соломія була впевнена в цьому, тому сміливо запрошувала до Білої видатних гостей. Організацією таких візитів, очевидно, займалася саме Теодора. Як згадувала Ольга Шухевич, під час приїзду співачки до Білої у 1901 році бабуся разом із доньками активно готувала частування для теплого прийому. Незадовго після цього до Білої завітали друзі Соломії з Варшави – графиня Лубенська та Костянтина Плонська. Соломія ж тим часом могла безтурботно присвячувати себе творчості:

«Щовечора тітка сідала за піаніно і давала концерт для родини та гостей. Мені дозволяли стояти біля піаніно, і я з захопленням слухала та спостерігала», – згадувала Ольга Шухевич.

За Документами: Чи Могли Бути Дві Іменинниці В Один День?

23 вересня – дата, яку світ вважає днем народження Соломії Крушельницької. Проте метричний запис про її появу на світ досі не виявлено, а загальноприйнята хронологія базується виключно на значно пізнішій копії виписки (від 31 грудня 1909 року), що зберігається у Львівському музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької.

Натомість віднайдені першоджерела розкривають несподівану правду: 23 вересня – це документально підтверджена, внесена до метричної книги дата народження її матері, Теодори. Отже, сьогодні виповнюється 182 роки від дня народження жінки, яка подарувала світу Соломію Крушельницьку!

Метричний запис про народження Теодори Савчинської (у заміжжі Крушельницької)

Згідно з цим записом, зробленим латиною, Теодора народилася в селі Виспа (нині Рогатинська громада Івано-Франківського району Івано-Франківської області) у родині відомого українського письменника та священника о. Григорія Савчинського та Анни з роду Готторівських.

Дівчинка з’явилася на світ 23 вересня 1844 року. Пологи приймала повитуха Анна Козова. Народження дитини зібрало всю родину у Виспі.

Хрестини відбулися того ж дня, 23 вересня. Хоча батько дитини був священником, її хрестив та миропомазав Михаїл Готторський, парох Сухорівський (тепер Сугрів – село на Львівщині), дідусь Теодори по материнській лінії. Дівчинка отримала ім’я Теодора. Походження подвійного імені Теодора-Марія, яке часто використовується у публікаціях, наразі залишається нез’ясованим.

З метричного запису випливає, що Теодора була законнонародженою та охрещеною в греко-католицькому обряді. У графі “батьки” зазначено: Григорій Савчинський та Анна – донька Михаїла Готторського, пароха Сухорівського, та Анастасії, доньки Миколая Лісиницького, пароха Косівського. Рід занять батька вказаний як “місцевий парох”.

Цікавою є інформація про хресних батьків: Теодор Хомінський, парох Миколаївський, та Єлизавета, дружина Стефана Гнидишевського, адміністратора Молодинецької каплиці (село Молодинче на Львівщині). Внизу сторінки власноручний підпис о. Григорія Савчинського підтверджує: «Усіх вищевказаних [на цій сторінці] охрещено та миропомазано [відповідно до канонів, що й підтверджую], місцевий парох Г. Савчинський».

Цей запис чудово ілюструє тогочасний побут галицького духовенства: тісні зв’язки між священиками та поширеність перехресних шлюбів між родинами священнослужителів. Це демонструє, як традиція служити Богу передавалася з покоління в покоління, і як у родині Теодори кілька поколінь чоловіків були душпастирями. Навіть хресними батьками дівчинки обрали своїх колег та їхніх дружин із сусідніх сіл.

На Могилу Батьків: Візит Чезаре Річчіоні до Білої

Першою з родини у львівській кам’яниці Крушельницьких померла Теодора Крушельницька.

Того ж дня, 16 вересня 1907 року, в газеті «Діло» був опублікований некролог. У ньому містилася помилка щодо кількості доньок, хоча далі в тексті згадуються всі шість, разом із братом Володимиром.

Некролог Теодори Крушельницької з газети «Діло»

Запис про смерть вдалося знайти в метричній книзі церкви Святого Юра у Львові. Отже, тепер достеменно відомо, що родина Крушельницьких, мешкаючи у Львові, належала до святоюрської парафії.

Метричний запис про смерть Теодори Крушельницької

З нього відомо, що Теодора Крушельницька, вдова греко-католицького пароха, родом із села Виспа Рогатинського повіту, померла 16 вересня у Львові. Їй було 63 роки. Причина смерті – астма. Парастас у Львові відправив отець Іван Чапельський, парох катедрального собору Святого Юра. Тіло було відправлено до залізничного вокзалу.

За спогадами Ольги Шухевич: «На похороні бабусі не були присутні ні тітка Соломія, ні тітка Анна (Нуся), бо перебували в Південній Америці. Лише наступного року вони приїхали разом з нареченим тітки Соломії, Чезарем Річчіоні. В першу чергу всі вони поїхали до села Білої на могилу батьків (тіло бабусі теж було перевезено і поховано в гробівці поряд з дідусем Амвросієм Крушельницьким).

Тітка хотіла познайомити свого нареченого з ріднею, друзями, з життям українців у Львові та його околицях. В українському театрі товариства «Руська бесіда» в ті дні відбувся бенефіс славетної артистки Антоніни Осиповичевої, і ми пішли на виставу «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». В антракті публіка щиро вітала артистку, влаштувавши їй справжню овацію. Від тітки Соломії Осиповичевій вручила срібний лавровий вінок дівчина в залішицькому народному строї. Чезаре Річчіоні високо оцінив гру артистів, хорові співи та прекрасні народні строї.

Після короткої гостини у Львові наші дорогі гості від’їхали до Італії».

Згадувана Антоніна Осиповичева – видатна українська акторка та співачка чеського походження, провідна зірка львівського театру «Руська бесіда» понад 30 років. Вона була першою виконавицею ролі Анни у п’єсі Івана Франка «Украдене щастя» (1893). Автор п’єси, присутній на виставі, високо оцінив її гру.

На початку ХХ століття світова слава тримала Соломію Крушельницьку в жорстких лещатах контрактів та безперервних гастролей. Обставини склалися так, що через велику відстань та насичені оперні сезони співачка не змогла бути поруч із найріднішими в останні хвилини їхнього життя: вона не мала змоги приїхати ані на похорон батька у 1903 році, ані на похорон матері у 1907-му. Про те, як важко вона переживала ці втрати далеко від Батьківщини, свідчать її власні відверті зізнання. Хоча після смерті матері подібних зафіксованих свідчень не залишилося, дзеркалом її душевного стану слугує лист до невідомої особи, написаний з Неаполя 13 січня 1903 року, лише через два тижні після кончини о. Амвросія:

«Ви цілком вірно вгадали причину мого мовчання – глибокий сум, що охопив мене. В його особі я втратила ідеальну людину, вірного друга і, нарешті, безмежно близьку й дорогу мені душу. Тепер Ви зрозумієте, скільки мені довелося вистраждати і як я страждаю зараз. Були потрібні вся моя сила волі та енергія, щоб швидко прибути туди, куди мене кличе обов’язок. Щоденною працею в нових для мене місцях намагаюся підбадьорити себе, подолати розпач і журбу».

У 1907 році, втративши матір, співачка втратила і свій надійний тил у Галичині, адже саме навколо Теодори гуртувалася велика родина після смерті батька. Тепер і цей стрижень було зламано.

Соломія Крушельницька та Чезаре Річчіоні

Проте цього разу примадонна вже не залишалася на самоті – поруч із нею за океаном перебували сестра Анна та наречений Чезаре Річчіоні. Газета «Діло» наступного дня після смерті матері захоплено повідомляла, що попри тріумфи в міланському театрі La Scala з оперою «Саломея», співачку «заанґажували вдруге до Буенос-Айреса», де «прийняли її з оваціями як відому і люблену артистку». Але за цими блискучими досягненнями, коли доходи співачки вже наближалися «до висоти королів сцени таких, як Таманьйо, Карузо або Падеревський», ховався все той же глибокий біль втрати, який знову доводилося тамувати «щоденною працею». Газета писала, що вона лише «в жовтні завітає на короткий час до Львова». Проте, приїхавши в жовтні до Львова, вона вже не застала матір живою і повезла нареченого на могилу, де спочили обоє батьків.

Надгробна епітафія на пам’ятнику на могилі батьків у Білій

На пам’ятнику, який Соломія особисто надіслала з Італії до Білої, викарбуваний напис: «SEMPER TIBI PATER, IN FLETU ET SPE» – «Завжди твоя, батьку, у сльозах і надії».

Досвід показує, що спиратися виключно на мемуари та спогади не завжди доцільно, адже людська пам’ять має тенденцію з часом видозмінювати деталі, особливо коли йдеться про події, що відбулися багато років тому. Корисною підказкою стала згадка про бенефіс артистки Антоніни Осиповичевої та виставу в театрі «Руська бесіда». І справді: 15 жовтня 1907 року 30-річчя першого виступу акторки на українській сцені в Галичині відзначили виставою «Суєта» Івана Карпенка-Карого. Газета «Діло» у звіті про цей ювілей писала: «Не забула про свято ювілярки і п. С. Крушельницька, пересилаючи їй золочений срібний вінець».

Натомість згадана у спогадах вистава «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» була зіграна «на аматорській сцені „Сокола“ у Львові… в неділю» — як писала газета «Діло» у четвер, 19 вересня 1907 року. Це означає, що вистава відбулася 15 вересня, і Соломія не могла бути на ній присутньою.

Завдяки спогадам рідних про те, що після приїзду до Львова Чезаре Річчіоні зупинився в «Народній гостинниці», вдалося встановити й точну дату приїзду Соломії з нареченим до міста.

Список гостей «Народної гостинниці», які приїхали 10 жовтня 1907 року (опублікований газетою «Діло»)

Згідно з вимогами австрійського законодавства, відомості про мешканців готелів надавалися поліції та публікувалися у пресі. Списки, надані «Народною гостинницею», регулярно друкувала газета «Діло». Серед гостей, які прибули 10 жовтня 1907 року, зазначено дещо спотворене ім’я Чезаре Річчіоні, який приїхав з Італії. Ймовірно, в італійському паспорті перша літера прізвища була написана нечітко, тому працівник готелю сприйняв латинську R за К, а також не врахував, що італійське c читається як ч – так і вийшло «Кіссіоні».

Отже, тепер ми точно знаємо: могилу батьків Соломія разом із нареченим відвідала вже за кілька тижнів після смерті матері, а не через рік, як вважалося раніше.

Є надія, що майбутні дослідження спиратимуться на знайдені матеріали й уникатимуть давніх помилок щодо біографії матері Соломії Крушельницької – Теодори Крушельницької з дому Савчинських. Жінка, яка подарувала світу примадонну оперної сцени, безумовно, на це заслуговує! А Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові та Меморіальний музей Соломії Крушельницької в селі Біла відтепер матимуть змогу відзначати подвійне свято народження – матері та доньки.

Звісно, хотілося б віднайти також метричний запис про народження самої Соломії, аби остаточно розставити всі крапки над «і». На жаль, на даний момент цього зробити не вдалося.

Тетяна ЦЮЛЮПА

Джерела та література:

1. Головащенко М. Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування. У 2-х частинах. Київ: Музична Україна, 1978–1979.
2. Скорик М. Причинки до біографії Соломії Крушельницької-Річчіоні // Просценіум. 2012. № 1–3 (32–34). С. 54–68.
3. Семотюк А. Соломія. Зірка Золотої доби опери / Переклад з англійської Галина Сташків. Львів: Літопис, 2024.
4. Славетна співачка. Спогади і статті про Соломію Крушельницьку / упоряд. І. Деркач. Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1956.
5. Соломія Крушельницька. Міста і слава / упоряд. Г. Тихобаєва, І. Криворучка. Львів: Апріорі, 2009.
6. Соломія Крушельницька. Шляхами тріумфів: Статті та матеріали / автор-упорядник Петро Медведик. Тернопіль: Джура, 2008.
7. ЦДІАЛ, фонд 201, опис 4а, справа 773.
8. ЦДІАЛ, фонд 201, опис 4а, справа 6828.
9. Новинки / Померли // Діло. 1907. Ч. 198, 16 вересня. С. 2.
10. Новинки / Триюмфи нашої землячки Саломеї Крушельницької // Діло. 1907. Ч. 199, 17 вересня. С. 3.
11. Артистичні замітки / Ювилейний виступ п. А. Осиповичевої // Діло. 1907. Ч. 223, 17 жовтня. С. 3.
12. Новинки / На аматорській сценї “Сокола” у Львові // Діло. 1907. Ч. 201, 19 вересня. С. 3.
13. До “Народної гостинниці” приїхали // Діло. 1907. Ч. 218, 11 жовтня. С. 4.
14. Білавич Д. Загадка дати народження Соломії Крушельницької, або чому оперна діва приховала вік. Фотографії старого Львова. 2017. 31 травня. URL: photo-lviv.in.ua
15. Золотнюк А. Чим особливий пам’ятник батькові Соломії Крушельницької? Терен. 2019. 20 серпня. URL: https://teren.in.ua/news/chym-osoblyvyj-pam-yatnyk-batkovi-solomiyi-krushelnytskoyi-foto_240854.html
16. Одруження в Буенос-Айресі. Фотографії старого Львова. URL: photo-lviv.in.ua

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця публікація є надзвичайно цінною для всіх, хто цікавиться історією української культури, зокрема постаттю Соломії Крушельницької. Віднайдення точної дати народження її матері, Теодори Крушельницької, та уточнення важливих біографічних деталей виправляє давні неточності та дозволяє глибше зрозуміти родинне оточення видатної співачки. Ці нові факти стануть у пригоді історикам, музейним працівникам та шанувальникам спадщини Крушельницької, збагачуючи наше уявлення про цю визначну родину.

Подробиці можна знайти на сайті: photo-lviv.in.ua