Історична Перлина Львівщини: Загадкова Резиденція Львівських Архієпископів в Оброшині
25 серпня 2016 року
Розширюючи нашу розповідь про визначні пам’ятки села Оброшине, сьогодні ми зануримося у величний комплекс — літню заміську садибу львівських римо-католицьких архієпископів. Це архітектурне диво гармонійно поєднує стилі бароко, рококо та сецесії (віденського модерну), вражаючи своєю історією та неповторністю.
Палац архієпископів в с.Оброшине, фото до 1939 р.
Село Оброшине, розташоване неподалік Львова, з XV століття слугувало літньою резиденцією для львівських архієпископів. Однак, ідея будівництва тут величного палацового комплексу виникла лише на початку XVIII століття за ініціативи Яна Скарбека, намісника Римської курії. Оскільки його власна резиденція знаходилася доволі далеко, у Дунаєві біля Золочева, він прагнув мати більш зручне місце для відпочинку та роботи, і вибір впав на Оброшине. Планувалося звести палац в еклектичному стилі, що поєднував би дух польських магнатських резиденцій XVII-XVIII століть із вишуканістю французької елегантності.
Брама палацу, 1930-ті роки
Фрагмент інтер’єру палацу, поч. ХХ ст.
Будівництво палацу завершили у 1730 році за проєктом відомого архітектора Юзефа ІІ Фонтана. Споруда була зведена у стилі, де стримана елегантність фасадів контрастує з розкішним оздобленням інтер’єрів. Ян Скарбек встиг побачити завершення будівництва, проте роботи з облаштування комплексу тривали значно довше. Зокрема, під керівництвом Миколая Ігнація Вижицького було завершено внутрішнє оздоблення та облаштовано палацову каплицю. Пізніше, за часів архієпископа Вацлава Сєраковського, з’явилися чудові оранжереї з екзотичними рослинами.
План палацу
Палацова будівля має прямокутну форму. Центральну частину головного фасаду прикрашає тригранний ризаліт, увінчаний гербом. По кутах розташовані чотири невеликі квадратні вежі, що віддалено нагадують оборонні башти середньовічних замків. Дах споруди — мансардний, з люкарнами. В інтер’єрі палацу свого часу зберігалася повна колекція портретів усіх львівських архієпископів.
Брама Палацу архієпископів, 2016 р.
Брама Палацу архієпископів, 2016 р.
Башточка та флігель, 2016 р.
Башточка та флігель, в якому знаходиться каплиця, 2016 р.
Подвір’я Палацу архієпископів. В центрі пам’ятник Івану Франку, 2016 р.
Гостей резиденції зустрічає барокова брама, що чудово збереглася до наших днів. Її прикрашають дві скульптури, обличчям звернені до палацу. На протилежному боці внутрішнього двору розташовані п’ятикутні двоповерхові башти з шатровими дахами. У правій башті колись знаходився годинник, а нині там облаштована каплиця. До башт прилягають одноповерхові флігелі, декоровані двоколонними портиками з фронтонами. Поруч — стайні, одна з яких теж має цікавий портал. Палац, брама та господарські споруди утворювали своєрідний трикутник.
Палац архієпископів, 2016 р.
Палац архієпископів, 2016 р.
Палац архієпископів, 2016 р.
Палац архієпископів, 2016 р.
Пам’ятник Івану Франку на подвір’ї Палацу архієпископів, 2016 р.
У XIX столітті резиденція почала занепадати, а значних руйнувань будівля зазнала під час Першої світової війни, у 1915 році, від рук російських військ. Вони вивезли цінні речі та знищили все, що не могли забрати, зокрема, спалили архів, вмурований у стіну. Згодом палац зайняли німці, які перетворили палацову каплицю на їдальню. Після них тут розташувалися австрійці, що облаштували в резиденції табір для турецьких військових біженців. Останніми військовими гостями палацу були наддніпрянські козаки, які винесли залишки майна.
Після цих подій будівля залишилася без вікон, дверей, з пошкодженими камінами та виламаною паркетною підлогою. На щастя, дах палацу залишився неушкодженим.
Палац архієпископів, 2016 р.
Палац архієпископів, 2016 р.
Палац архієпископів, 2016 р.
Палац архієпископів, 2016 р.
Палац архієпископів, 2016 р.
У 1920-х роках, завдяки ініціативі Польської ради з консервації пам’яток, було розпочато реставрацію палацу (1922-1925 рр.). Роботи очолили архітектор Броніслав Віктор та реставратор Юзеф Пйотровський. Цікаво, що архітектор не просто відновлював стару будівлю, а й додав нові елементи декору, зокрема, перебудував фасад у стилі модерн. З’явився балкон, підтриманий спіральними колонами, а обабіч входу встановили великі кам’яні вазони, прикрашені скульптурами ангелів, дельфінів, собак та інших тварин. Змінилося також планування інтер’єрів; центральні сходи у вестибюлі перенесли праворуч.
Варто зазначити, що ця перебудова викликала значну критику серед поціновувачів архітектури, які вважали, що новий дизайн спотворив первісний вигляд палацу.
Інтер’єр Палацу архієпископів, 2016 р.
Інтер’єр Палацу архієпископів, 2016 р.
Інтер’єр Палацу архієпископів, 2016 р.
Інтер’єр Палацу архієпископів, 2016 р.
Вигляд з балкончика, 2016 р.
Інтер’єр Палацу архієпископів, 2016 р.
Інтер’єр Палацу архієпископів, 2016 р.
Вхідні двері, 2016 р.
Інтер’єр Палацу архієпископів, 2016 р.
Інтер’єр Палацу архієпископів, 2016 р.
З приходом радянських військ у 1939 році, Палац архієпископів у Оброшиному було перетворено на військовий клуб, а його каплицю — на танцювальний зал. Пробощ Анджей Чехович намагався перевезти цінні речі з каплиці до парафіяльного костелу, але вдалося йому це лише частково.
Сходи на горище Палацу архієпископів, 2016 р.
Горище Палацу архієпископів, 2016 р.
Горище Палацу архієпископів, 2016 р.
Горище Палацу архієпископів, 2016 р.
Горище Палацу архієпископів, 2016 р.
Після Другої світової війни в палаці розмістився Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних областей України, який займає ці приміщення й дотепер.
Підвальне приміщення Палацу архієпископів, 2016 р.
Підвальне приміщення Палацу архієпископів, 2016 р.
Підвальне приміщення Палацу архієпископів, 2016 р.
Підвальне приміщення Палацу архієпископів, 2016 р.
У XVIII столітті біля палацу було закладено мальовничий парк у французькому стилі з каскадом озер, 800-метровою липовою алеєю та зоологічним дендрарієм. Серед екзотичних рослин парку збереглися тюльпанове дерево, магнолії, платани та пірамідальні дуби. Сьогодні парк доповнюють дендрарій та невеликий звіринець.
Господарча будівля біля Палацу архієпископів, 2016 р.
Господарча будівля біля Палацу архієпископів, 2016 р.
Щодо сучасного стану будівлі, то “парадний” фасад палацу виглядає більш-менш пристойно, на відміну від паркового, який перебуває у критичному стані. Сходи та елементи декору (вази, скульптури тварин) руйнуються. Під сходами місцеві жителі облаштували смітник.
Елемент декору Палацу архієпископів, 2016 р.
Елемент декору Палацу архієпископів, 2016 р.
Елемент декору Палацу архієпископів, 2016 р.
Елемент декору Палацу архієпископів, 2016 р.
Елемент декору Палацу архієпископів, 2016 р.
Елемент декору Палацу архієпископів, 2016 р.
Елемент декору Палацу архієпископів, 2016 р.
Повідомляють, що дах будівлі перебуває на стадії ремонту, адже будівельні матеріали видно на горищі. Підвали палацу дворівневі; нам вдалося побачити лише частину, але там досить чисто та доглянуто. Каплицю було розділено на два поверхи, зберігся лише частково купол. Бібліотека НДІ займає кілька кімнат, які, як і інші приміщення, потребують капітального ремонту.
Звісно, за свою довгу історію палац неодноразово перебудовувався як ззовні, так і всередині. Його сучасний стан залишає бажати кращого, а для повного відновлення потрібні значні інвестиції. Та, попри все, літня резиденція львівських архієпископів і сьогодні вражає своєю величчю та красою.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- http://www.castles.com.ua/obroshyne.html
- http://andy-travel.com.ua/obroshine
- Marek Walchak. Kościół parafialny P.W. Podwyższenia Krzyża Świętego w Obroszynie / Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. Tom 9. Kraków 2001.
- http://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=6956.0
- Tweet
- Поширити у Telegram (Відкривається у новому вікні)Telegram
- Поширити у WhatsApp (Відкривається у новому вікні)WhatsApp
Підсумок від Вісті в Україні:
Ця стаття є чудовим путівником для тих, хто цікавиться історією архітектури та культурною спадщиною Львівщини. Вона дозволяє дізнатися про багату історію Палацу в Оброшині, його архітектурні особливості та сучасний стан. Матеріал буде корисним для туристів, краєзнавців та всіх, хто прагне глибше пізнати минуле України.
За матеріалами: photo-lviv.in.ua