Розкрито таємницю заснування товариства “Січ” у Нагорянах

Відродження “Січі”: Історія заснування та діяльності товариства в Нагорянах

28. 08. 2016

Історія зародження “Січі” у Нагорянах: шлях до національного пробудження

Спроби організації товариства “Січ” у селі Нагоряни, що неподалік Львова, розпочалися ще у 1903 році. 26 січня того року голова родини Іван Банат отримав від львівського гімнастичного товариства “Сокіл” п’ять примірників статуту.

Нагоряни на карті початку 20 ст. Після підписання статуту комітетом, його повернули до “Сокола-Батька”. У 1905 році намісництво затвердило статути, і подальша доля товариства залежала вже від громади села Нагоряни. 25 лютого 1906 року до Львова, на збори “Хвального Товариства”, вирушили двоє представників місцевої громади: Іван Книш та Іван Банат.

Іван Банат

Іван Книш Лист до управи “Сокола-Батька”

Перешкоди на шляху до організації: брак пожежної сикавки

Основною перешкодою для розвитку товариства стала відсутність пожежної сикавки, що підтверджується листом від отця Івана Стрільбицького до “Світлої Старшини”: > “Світла Старшино. > > Нагоряни громада маленька, нараховує ледь 69 господарств, а мешканці здебільшого бідні. У цій громаді було започатковано філію товариства «Сокіл». Минув рік, відколи Намісництво затвердило статут, але місцеве товариство досі не змогло організуватися через відсутність пожежної сикавки. Ми побоюємося, що поляки, яких тут значна меншість, можуть скористатися цією ситуацією та заснувати тут свій «Sokół». Тому ми не бачимо іншого виходу, як звернутися до Світлої Центральної Старшини товариства «Сокіл» з проханням позичити нам бодай на один рік пожежну сикавку. Це дозволить нам провести курс пожежництва та запустити наш «Сокіл» у життя. > > Наварія, 4 квітня 1906 року > Іван Стрільбицький, парох > Петро Бурий, начальник громади та касир читальні «Просвіта»” У відповідь Намісництво запропонувало громадянам взяти позику у товариства “Дністер” для придбання сикавки, з умовою погашення боргу протягом чотирьох років. <img src="https://photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/08/nagor3-900×663.jpg" alt="

Відновлення діяльності “Січі” у 1912 році Неприйнятні умови позики призвели до того, що діяльність “Січі” у Нагорянах відновилася лише у 1912 році. 29 лютого нового голови читальні “Просвіта”, Михайла Буця, звернувся з проханням про поновлення роботи Січового товариства. Михайло Буць 5 травня 1912 року в Нагорянах відбулися перші загальні збори “Січі”, філії Львівського товариства руханкового “Сокіл”. Делегатом на зборах був Степан Білак. Січовик в однострою.

Потенціал для розвитку та вибір керівництва

У своєму звіті делегат зазначив: > “Село Нагоряни налічує лише близько 300 господарств, з яких приблизно 100 – римо-католики. Львівська Полонія часто відвідує ці місця, займаючись колонізаційною діяльністю та впливаючи на місцевих, ще недостатньо усвідомлених, русинів-українців. > > Українське товариство могло б знайти тут широке поле для своєї діяльності. Тому заснування “Січі” є дуже своєчасним. > > Перші збори були нечисленними – зібралося близько 30 осіб, серед яких було 7-8 старших селян та приблизно стільки ж дівчат. Причиною цього стала несподівана ліцитація громадських пасовиськ, що збіглася того ж дня. > > Після відкриття зборів, делегат “С-Б” пояснив статут товариства, його цілі та значення січового руху серед українського народу. Далі приступили до вибору старшини. Кошовим обрали молодого, енергійного та сповненого ентузіазму товариша Андруха Микитку. Також було ухвалено щомісячний членський внесок – 10 сот., для дівчат його вирішили знизити.” Печатка громади Нагоряни. Андрух Микитка. Під час дискусії обговорювалася необхідність придбання пожежної сикавки для громади. Делегат також наголосив на специфічних обов’язках кожного члена керівництва.

Залучення молоді та перші успіхи

Для заохочення та демонстрації, делегат провів кілька ігор для молоді. Звістка про це швидко поширилася селом, і кількість охочих долучитися зросла настільки, що довелося перенести заходи на пасовисько. Цей момент було використано для заклику до запису нових членів. За пропозицією делегата, до товариства записалося понад 20 юнаків та 10 дівчат. Старші господарі мали зайнятися формуванням старшини. Після завершення ігор, делегат виголосив коротку промову, ще раз наголосивши на цілях товариства та обов’язках членів. Він закликав до дисципліни та сумлінності у праці задля відродження України-Русі. Серед присутніх відчувався ентузіазм до роботи в товаристві “Січ”. Якщо “С-Б” уважно стежитиме за цією філією, є надія на її успішний розвиток. Конверт, адресований “Соколу-Батьку”, на пошті в Наварії. Як вияв вдячності, філія “Січі” висловила щиру подяку “С-Б”, яку делегату передав кошовий Микитка. Зібрані заспівали йому “Многая літа”. Загальні збори завершилися виконанням національного гімну. Декан Стрільбицький пообіцяв бути щирим приятелем та порадником для цієї новоствореної філії. Андрій КНИШ

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття надає цінну історичну довідку про заснування та перші кроки розвитку українського товариства “Січ” у селі Нагоряни. Вона демонструє боротьбу за національну ідентичність та самоорганізацію українців на початку XX століття, показуючи, як культурно-просвітницькі рухи долали перешкоди та сприяли консолідації громади. Інформація буде корисною для тих, хто цікавиться історією України, громадськими рухами та місцевим самоврядуванням.

Оригінал статті: photo-lviv.in.ua