Розкрито невідомі сторінки життя полковника “Енея”

23. 02. 2024 1992 FacebookXPinterestWhatsAppTelegram

Командування ВО «Богун» зустрічають угорську військову делегацію на Волині. Село Будераж. Грудень 1943. Нижній ряд (зліва направо): шеф розвідувального відділу (ШРВ) «Немо» (Андрій Кисіль); член ОУН(б) «Іванів» (Омелян Логуш); керівник угорської місії до УПА підполковник Ференц Мартон; комендант запілля УПА-Північ «Горбенко» (Ростислав Волошин); командир групи «Еней» (Петро Олійник); керівник охорони делегації «Кропива» (Василь Процюк). Верхній ряд: заступник ШРВ «Палій» (Василь Коренюк); господарчий референт УПА-Північ «Зубатий» (Василь Мороз); шеф штабу групи «Черник» (Дмитро Казван).

Петро Олійник – «Еней»: Життєвий Шлях Лицаря Волі

Майор УПА Петро Олійник, відомий як «Еней», загинув у протистоянні з НКВС 17 лютого 1946 року неподалік селища Глинки на Маневиччині (Волинь). Місце його остаточного спочинку залишається невідомим.

Його шлях до лав ОУН розпочався у 1938 році. За чотири роки до цього його відрахували з юридичного факультету Львівського університету через активну націоналістичну діяльність. Проживаючи у Кракові, Олійник був заарештований польською владою перед початком Другої світової війни, проте згодом звільнений німецькими силами.

З початком німецько-радянського конфлікту в 1941 році, він долучився до організації діяльності ОУН на Дніпропетровщині. Через два роки Олійник став командиром військової округи УПА «Богун», а згодом – провідником ОУН на північно-західних українських землях, протидіючи як німецьким, так і радянським, і польським силам.

Петро Олійник “Еней”

У протоколах допитів чекістів, зокрема у свідченнях учасника південної групи УПА Михайла Конотопа, зазначено, що 3 жовтня 1943 року підрозділи УПА «Богун» під командуванням Олійника здійснили штурм німецького табору в Дубно. В результаті операції було звільнено понад 5 тисяч радянських військовополонених, значна частина яких згодом приєдналася до лав УПА. У 1944 році Олійник командував загоном у вирішальній битві під Гурбами на Рівненщині.

Після завершення війни він обійняв посаду командира УПА-Північ. Його діяльність була зосереджена на організації збройної боротьби проти НКВС та перешкоджанні депортаціям українського населення, що зробило його однією з першочергових цілей для радянських спецслужб.

Згідно з наказом Головного військового штабу УПА, Петро Олійник був нагороджений Бронзовим хрестом заслуг у 1945 році.

Петро Олійник

10 лютого 1940 року радянська влада започаткувала першу хвилю примусових депортацій населення із новоприєднаних Західної України та Білорусі. Метою цієї акції було придушення «контрреволюційних» настроїв серед «неблагонадійних» громадян.

Плани щодо всіх хвиль депортацій розроблялися у Москві та передавалися репресивним структурам НКВС. Під удар потрапляли представники інтелігенції, заможні селяни, а також ті, хто підтримував ОУН або польську державу.

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття надає цінну історичну інформацію про діяльність Петра Олійника (“Еней”) та його роль у боротьбі за незалежність України. Вона буде цікавою для тих, хто досліджує історію українського визвольного руху, діяльність УПА та репресивну політику радянського режиму. Матеріал розкриває маловідомі факти про ключові події та постаті того періоду, що робить його важливим для розуміння складного минулого України.

Подробиці можна знайти на сайті: photo-lviv.in.ua