Розкрий мудрість Кузьми: 50 цитат, що надихають

05.02.2017 120294

Мудрість, що не старіє: 50 незабутніх висловлювань Кузьми Скрябіна

Його слова золотими літерами вписані в історію української музики та культури. Андрій Кузьменко, відомий як Кузьма «Скрябін», завжди вражав щирістю та прямотою, не боячись говорити те, що думає. Кожен його виступ, незалежно від міста, перетворювався на зустріч з другом. З нагоди річниці ми згадуємо найцінніші думки неперевершеного Кузьми.

Роздуми про життя та суспільство

1. Вкотре ми щось плекаємо в думках, плекаємо в своїй уяві, а на сцену виходить черговий герой, чиї слова з екрану можна звести до кількох, зрозумілих усім, фраз.

2. Якщо відсутній націоналізм, то немає й нації. Я дотримуюся такої думки. Націоналізм не має бути агресивним; він має бути інтелігентним, дипломатичним, і тоді я його повністю підтримую.

3. Я не беруся визначати, чи є опір, чи його немає. Але чинити опір необхідно, якщо хтось намагається тебе знищити, стерти з твоєї землі.

4. До тридцяти п’яти років у мені жив невідомий вірус фальші, який не втрачав нагоди скористатися слушним моментом. Я дорого заплатив за цю ваду, але не зміг його подолати.

5. При ньому (у радянські часи) життя відповідало інтелектуальному рівню кожного. Тупіші працювали, мудріші насолоджувалися. Мене влаштовував такий розподіл, і я користувався всіма перевагами цієї аксіоми.

6. Легше перерахувати те, чого там не вистачало, аніж охопити всю гаму ароматів, які наповнювали простір.

7. Майбутнє, яке ми бачимо, може бути зовсім не таким, яким ми його уявляємо. Люди часто переслідують ілюзії, забуваючи про реальність.

8. Якби я знав, що мене чекає в армії наступні півтора року, я б одразу після школи попросився.

9. Навіщо мені ноти? Це зовсім інше питання. Я не мав жодного уявлення, як грати на цьому інструменті, і з кожним подихом темніло в очах.

10. Жоден з тих «марсіан» (представники влади) не дбає про добробут людей, які живуть у цій країні. Їх турбують лише власні справи. Вони створюють закони, але самі залишаються недоторканними.

Фотографії вочевидь перших музичних кроків Андрія Кузьменка

Армійські спогади та життєві уроки

11. Моя свідомість пробудилася у вагоні, коли я усвідомив, скільки живих істот і в яких позах може вмістити цей транспортний засіб.

12. Поки ми тут метушилися, ворог міг би захопити всю країну і пройти парадом Червоною площею.

13. Люди повинні отримувати задоволення від обраної професії.

14. Якби середньостатистичний громадянин Радянського Союзу побачив телепередачу від Роминої мами, він би, напевно, застрелився, вважаючи, що проґавив комунізм.

15. Мама плакала, тато сумно дивився на сина, який ганьбив родину, не зумівши належним чином присягнути на вірність Батьківщині. Фотографії з присяги завжди були окрасою дємбєльських альбомів, але в моїй історії хвороби вперше з’явився запис: «Знепритомнів під час прийняття присяги на вірність Батьківщині».

Фотографії вочевидь перших музичних кроків Андрія Кузьменка

16. Я зустрівся з батьками. Вони виглядали неймовірно. Можливо, я скучив, і нарешті побачив те, чого раніше не помічав: нові зморшки біля маминих очей, сивину на батьковій бороді.

17. Захист Батьківщини варто було б розпочати з грабель в руках.

18. Віскі з колою та льодом. Воно спускається в горло, наче казковий водоспад. Усі рецептори кричать: «Ура!», а потім тихо згасають разом з інтелектом. На ранок – різкий запах невидимих котів, що помочилися на зуби. Щелепи починають дрібно цокотіти від передчуття оргазму. Це – алкоголізм.

19. …він не хотів брехати, а тим більше – говорити правду…

20. …райський еліксир, який додавав сили і хоч якоїсь надії..

Армійське фото Кузьми Скрябіна. Служив у місті Калініні під Москвою, книжка «Я, Паштет і Армія» написана власне під впливом армійських пригод.

21. Моя свідомість пробудилася у вагоні, коли я усвідомив, скільки живих істот і в яких позах може вмістити цей транспортний засіб.

22. Поки ми тут метушилися, ворог міг би захопити всю країну і пройти парадом Червоною площею.

23. Люди повинні отримувати задоволення від обраної професії.

24. Якби середньостатистичний громадянин Радянського Союзу побачив телепередачу від Роминої мами, він би, напевно, застрелився, вважаючи, що проґавив комунізм.

25. Мама плакала, тато сумно дивився на сина, який ганьбив родину, не зумівши належним чином присягнути на вірність Батьківщині. Фотографії з присяги завжди були окрасою дємбєльських альбомів, але в моїй історії хвороби вперше з’явився запис: «Знепритомнів під час прийняття присяги на вірність Батьківщині».

Кузьма на канікулах в селі Сіде приблизно в 2-му класі. Дід Іван під час канікул проводив йому так звану чоловічу школу, давав малому бавитися справжнім кермом, що дуже йому подобалось.

26. Я побачився з батьками. Вони виглядали неймовірно. Можливо, я скучив, і нарешті побачив те, чого раніше не помічав: нові зморшки біля маминих очей, сивину на батьковій бороді.

27. Захист Батьківщини варто було б розпочати з грабель в руках.

28. Віскі з колою та льодом. Воно спускається в горло, наче казковий водоспад. Усі рецептори кричать: «Ура!», а потім тихо згасають разом з інтелектом. На ранок – різкий запах невидимих котів, що помочилися на зуби. Щелепи починають дрібно цокотіти від передчуття оргазму. Це – алкоголізм.

29. …він не хотів брехати, а тим більше – говорити правду…

30. …райський еліксир, який додавав сили і хоч якоїсь надії..

Фото Кузьми зроблене в фотостудії Баранських. «Андрій був тоді в 8 класі. Ми приїжджали до Львова до наших друзів, з якими відпочивали в Болгарії. Фотографувалися наші друзі, заодно зробили фотографію і Андрію» – розповідає пані Оля.

31. Моя батьківщина – це машина.

32. Патріотичні пісні треба писати завжди, а не лише коли це необхідно. До того, як це сталося в країні, ніхто їх не створював, а тепер усі раптом стали патріотами – понадягали вишиванки, поклеїли їх на машини. Начепив вишиванку – і вже думаєш, що все змінилося. Але вишиванка має бути десь глибше, зашита мамою і татом…

33. Бути нейтральним – це точно не варіант.

34. Це біда нашого народу, що ми є «терпилами».

35. Політики – це люди з іншої планети, вони вигадують закони для нас, щоб тримати нас, як отару, в певному периметрі.

Світлина з села Сіде. Андрій з мамою, фотографував тато Віктор Кузьмич. «На цьому фото Андрій ще вочевидь тримає свого улюбленого кота, але на фотографії його не видно» – жартує Ольга Михайлівна.

36. Про трасу Кривий Ріг – Олександрія:

• Я б назвав її спа-салоном, панове депутати. Не витрачайте кошти на масажистів, просто сядьте на «Таврію», зніміть крісло, прилаштуйте дупу на банановий ящик, і в ямку – йокс! Не потрібен ні масаж, ні фітнес-клуб, все приходить само собою. Дякую за таку «фігню».

37. Чим більше хочеш взяти від життя, тим менше воно прагне тобі щось дати.

38. Люди! Гарного вам дня, хоча я навіть не знаю, чи сьогодні вівторок, чи субота. Байдуже, але пам’ятайте: вбивайте хамство посмішкою.

39. Моє головне джерело енергії – слухачі. Буває, виходиш на сцену зовсім розбитий, з високою температурою, а зал починає тобі підспівувати, знаючи тексти краще за мене – хворобу як рукою знімає.

40. Хамство – це екскремент, що виходить через рот!

Андрій Вікторович Кузьменко

41. Колись Чехов сказав дуже влучну річ: кожна дія, яку ми робимо зараз, вже в цей момент впливає на наше майбутнє. Можна опустити руки, сказати: немає грошей, немає бажання… А можна засукати рукави і вже зараз починати формувати своє майбутнє!

42. Замість того, щоб враховувати чужі помилки, я маю пройти власний шлях. Раніше їздив на Toyota Sequoia, користувався нею п’ять років по нашому бездоріжжю, а тепер продав і купив собі точно таку ж.

43. Google «помер» після питання: «Де у Перемишлянах знайти повію-негритянку».

44. Коли тобі в житті нічого не потрібно, завжди знайдеться хтось, хто цим скористається і забере твоє.

45. Найголовніше – не шкодити тим, хто навколо тебе.

Андрій Кузьменко під час концерту

46. Мій дім – єдине місце у світі, де мене люблять і чекають, незалежно від того, хто я і скільки заробляю. Я ніколи не зраджу найближчих.

47. Я помітив, що для того, щоб зробити людину щасливою, не потрібні величезні простори. Досить увімкнути фантазію та облаштувати той мінімум, який вже є, щоб почуватися краще.

48. Мрію про власний шинок. Я б назвав його «Бардак», час від часу з’являвся б там як гість, сидів з клієнтами, пив би пиво і філософствував про життя.

49. Краще висушити одну дитячу сльозу, ніж пролити ріки крові.

50. Якщо хтось плюнув тобі на плече, є надія, що він просто не доплюнув на того, хто йшов перед тобою.

Андрій Вікторович Кузьменко

51. Якби нинішній Кузьма побачив тодішнього Кузьму, сказав би: «Хлопче, стисни зуби. Через двадцять років все буде – чудово!».

52. Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, адже ви в ньому живете!

53. Що більше хочеш від життя, тим менше воно прагне тобі щось дати.

54. Сьогодні я живу в найбільш комфортний час з точки зору фізичного, психологічного, і, можливо, нескромно зазначу, – матеріального стану. У мене немає надто багато, але достатньо, щоб я відчував себе щасливою людиною.

55. Той чоловік, який допоміг зрозуміти, що ми, українці, єдині, – це не чоловік. Це баба, та й то не справжня, а гумова. Ми можемо цього гада надути, а можемо й спустити.

Ористарх БАНДРУК

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Цей матеріал – справжня скарбниця мудрості від видатного українського митця Андрія Кузьменка. Його цитати, сповнені глибокого змісту, гумору та непідробної щирості, спонукають до роздумів про життя, суспільство, цінності та особистісну відповідальність. Читання цієї добірки стане чудовою нагодою згадати талановитого музиканта та отримати порцію життєвої філософії, яка не втрачає своєї актуальності.

Оригінал статті: photo-lviv.in.ua