Галицький Нафтовий Бум: Золотий Вік Надра на Початку XX Століття
24. 02. 2017 7071 Facebook X Pinterest WhatsApp Telegram
На початку XX століття Галичину охопив справжній нафтовий бум. У 1899 році Борислав забезпечував лише 5% видобутку нафти краю, але вже у 1902 році його частка сягнула вражаючих 41%. Особливо виділялася свердловина «Feiler» від фірми «Mikucki i Perutz», яка щоденно видавала 350–400 тонн “чорного золота” з глибини 810 метрів. У 1903 році досягнення Шуйського у Тустановичах, поблизу Борислава, на свердловині «Litwa» перевершили попередні показники.
Це стимулювало підприємців до поглиблення вже існуючих свердловин, як-от перша свердловина «Klaudyusz». До 1907 року Борислав та Тустановичі контролювали 86% видобутку нафти в Галичині. Свердловина «Wilno» з третього горизонту (глибина 1000 метрів) постачала понад 800 тонн нафти на добу. Після модернізації головної свердловини фірми «Oil City» у 1908 році (досягнувши 1018 метрів), її продуктивність зросла до 130–150 тонн на день. Ці рекордні показники призвели до закриття сотень менш продуктивних свердловин, які давали до 0,5 тонни нафти на добу.
Краєвид Борислава та Тустановичів перетворився на масштабний промисловий комплекс: сотні нафтових веж, резервуари, трубопроводи, тисячі робітників, зосереджені на невеликій території. У 1901 році тут діяло 249 свердловин (78 з них у Бориславі) та 1740 шахт.
Нафтові вишки в Бориславі, поштівка 1917 року
Нафтопереробні потужності та зростання видобутку
Рафінерія у Надвірній, заснована на початку 1902 року, переробляла нафту з місцевих родовищ, до якої транспортувалася трубопроводами з Биткова та Пасічної. До 1903 року Борислав не мав значних конкурентів, але розвиток буріння у Тустановичі призвів до видобутку там понад 900 цистерн нафти (кожна по 10 тонн). У 1906 році Тустановичі видобули більше нафти (28 756 цистерн), ніж Борислав (27 464 цистерн).
Видобуток нафти в Галичині демонстрував стрімке зростання: між 1875 та 1890 роками він зріс учетверо, між 1890 та 1900 – ще швидше, а у 1901–1908 роках – понад учетверо. Щорічна вартість галицької нафти сягала 2,5 мільйона корон. За період з 1875 до 1908 року частка Галичини у світовому видобутку нафти зросла з 1,36% до 4,8%. За цим показником край поступався лише США (60%), Росії (25%) та Нідерландській Ост-Індії (Індонезії) (4%).
Нафтові вишки в Бориславі, поштівка 1917 року
Завдяки такому зростанню видобутку, на початку XX століття Галичина стала одним із світових лідерів нафтової галузі. У 1907–1908 роках край посідав третє місце у світі за обсягами видобутку нафти! Середня глибина свердловин сягала 1150 метрів, а найглибша свердловина у Тустановичах у 1905 році мала глибину 1245 метрів. У 1908 році свердловина «Columbus III» фірми «Fanto & Co.» сягнула 1500 метрів.
Нерідко буріння не давало результатів через відсутність нафти, поломку обладнання чи інші технічні проблеми, що призводило до значних збитків. Так, у 1905–1906 роках Карпатське акціонерне товариство витратило 2 мільйони корон на буріння без жодного успіху. Це спонукало компанії приділяти більше уваги кваліфікації керівного персоналу. Однак, станом на 1908 рік, у Галичині працювало лише 160 фахівців, що було вкрай недостатньо.
Нафтові вишки в Бориславі, поштівка 1918 року
Інфраструктура та особливості бізнесу
Зі зростанням видобутку нафти постало питання про будівництво сховищ. Вже у 1886 році перше нафтосховище могло вмістити 720 тонн нафти. До 1897 року в Галичині налічувалося 1296 сховищ загальним обсягом 8520 тонн. На початку XX століття, лише в Бориславсько-Тустановицькому басейні, сховища могли вмістити 1,13 мільйона тонн нафти, з планами щодо збільшення цього показника до 1,61 мільйона тонн. Уряд встановлював обмеження щодо об’єму окремих сховищ (до 4 тис. тонн) та їх загальної місткості (до 120 тис. тонн) з міркувань пожежної безпеки.
Найбільшими власниками нафтосховищ були фірма «Petrolea» (430 тис. тонн), Крайове товариство виробників нафти (260 тис. тонн) та інші.
Нафтові вишки в Бориславі, поштівка 1918 року
Ближче до 1910 року почали з’являтися підземні сховища, що значно здешевлювало будівництво порівняно з металевими. Вони будувалися шляхом викопування котловану на три метри вглиб, а потім насипали земляний вал. Така конструкція вкривалася дерев’яним перекриттям, оброблялася смолою і засипалася ґрунтом.
У період 1885–1908 років кількість нафтових компаній зросла зі 180 до 344, кількість свердловин – з 873 до 1675, а чисельність працівників – з 2917 до 5930. Загальна вартість продукції збільшилася з 3,3 до 25 тисяч корон.
Роздроблення бізнесу посилилося з виходом Борислава на перше місце у видобуванні нафти (1898 рік). Землі, багаті на нафту, часто належали дрібним власникам і ставали об’єктом спекуляцій. Через брак фінансів великі площі могли собі дозволити лише потужні компанії, як-от «Карпатське Товариство», яке, однак, згодом виявило, що значні його території були позбавлені нафти.
Нафтові вишки в Мражниці, поштівка 1918 року
Процес формування нафтових компаній часто супроводжувався шахрайством. Спекулянти купували землі, шукали партнерів-акціонерів, продавали акції, отримуючи значні прибутки, тоді як реальна вартість акцій часто значно перевищувала їх номінальну ціну. Це призводило до того, що незаможні галичани, які не розумілися на цій сфері, втрачали свої кошти.
У Дрогобицькому гірничому окрузі у 1900 році діяло 98 експлуатаційних свердловин, а у 1905 році їх кількість зросла до 192. Більшість з них належали дрібним фірмам, але значна частка також контролювалася великими гравцями, як-от «Карпатське Товариство».
Нафтові вишки в Бориславі, поштівка 1914 року
У 1906 році діяло 120 нафтовидобувних компаній. Чверть загального видобутку нафти належала фірмам, що мали власні рафінерії, тоді як три чверті продавалися через посередників. У цей період значну роль почав відігравати німецький капітал, який інвестував у галицьку нафту, заснувавши близько 50 акціонерних товариств. Серед найбільших німецьких компаній були Ганноверське ґварецтво, «Harklowa», «Bank für Naphta-Industrie».
Нафтові вишки в Бориславі, поштівка 1915 року
У 1906–1910 роках видобуток нафти в Галичині сягав від 760 тис. до 2,07 млн тонн. У 1909 році було завершено буріння 216 свердловин, а також тривало буріння 336 нових шахт. Найглибшою на той час була шахта в Тустановичі (1278 метрів).
Нафтові вишки в Бориславі, поштівка 1914 року
Нафтовидобувна промисловість була значно технічно модернізована. Дрібні копальні закривалися, натомість бурилися глибокі свердловини. Потужність двигунів у гірничих округах зросла з 20 тис. к.с. у 1910 році до 50 тис. к.с. у 1913 році. Паралельно з видобутком нафти, більшість підприємств займалися видобутком озокериту.
У Галичині діяло 19 підприємств, що займалися пошуковим та експлуатаційним бурінням. Станом на 1911 рік, нафтові родовища були виявлені у численних населених пунктах, зокрема Делятині, Яблуниці, Воронєнці. Видобуток нафти приваблював іноземний капітал: перед Першою світовою війною значні інвестиції зробили англійські, німецькі та французькі компанії. У 1911 році англійському капіталу належала 71 свердловина, що забезпечувала чверть видобутку Бориславського басейну.
Нафтові вишки в Тустановичах, поштівка 1918 року
У 1912 році німецькі та англійські фірми об’єдналися в потужний концерн, що контролював третину видобутку нафти, всі нафтопроводи та чотири з семи великих нафтопереробних заводів. З 1913 року на ринок активніше почав виходити французький капітал.
Перед початком Першої світової війни загальний обсяг інвестицій у нафтову промисловість Галичини перевищив 310 мільйонів корон. З них майже третина припадала на австрійський капітал, 20% – на англійський, по 12-15% – на німецький та французький, а також на місцевий капітал. Американський та бельгійський капітал становили близько 2%.
Нафтові вишки в Тустановичах, поштівка 1914 року
Напередодні Першої світової війни, Галичина займала провідні позиції у світовому видобутку нафти, забезпечуючи 3,49% світового виробництва. Від 1907 до 1913 року було видобуто 10,5 мільйонів тонн нафти.
Нафтові вишки в Бориславі, поштівка 1920 року
Значна частина нафтопродуктів експортувалася як за межі краю, так і за кордон. У 1900–1917 роках з Галичини було вивезено близько 280 тис. тонн нафтопродуктів та 283 тис. тонн сирої нафти. Військові події Першої світової війни спричинили зменшення обсягів видобутку та переробки нафти. Однак, зростання у 1916–1917 роках було викликане потребами Німеччини та Австро-Угорщини.
Володимир КЛАПЧУК
доктор історичних наук, професор
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
© Клапчук В.М. Корисні копалини Галичини : видобування та переробка : [Монографія] / В.М. Клапчук / ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». – Івано-Франківськ : Фоліант, 2013. – С. 67–216 (508 с.)
Посилання на сайт та монографію автора статті обов’язкове.
Поширити це:
- Tweet
- Поширити у Telegram (Відкривається у новому вікні)Telegram
- Поширити у WhatsApp (Відкривається у новому вікні)WhatsApp
Підсумок від Вісті в Україні:
Ця стаття є цінним джерелом інформації про бурхливий розвиток нафтової промисловості Галичини на початку XX століття. Вона дозволяє зрозуміти масштаби цього явища, його економічний вплив, а також виклики та досягнення того періоду. Історичні дані, наведені у статті, є надзвичайно цікавими для тих, хто досліджує економічну історію України та історію промисловості.
Оригінал статті: photo-lviv.in.ua