Львівський тролейбус: перші кроки та виклики на шляху до сучасних технологій

Легенди чеського електротранспорту: Історія тролейбусів Škoda у Львові та світі

Фото до статті

Фото до статті 22. 06. 2021 3088

Чеський низькопідлоговий тролейбус «Škoda 21Тr» в Одесі. Автор фото – Олександр Вельможко. Фото 2014 року

Чеський низькопідлоговий тролейбус «Škoda 21Тr» в Одесі. Автор фото – Олександр Вельможко. Фото 2014 року

Тролейбуси від чеської компанії Škoda вже 52 роки прикрашають вулиці Львова, адже перші з них з’явилися у 1969 році. З 1980 по 1993 роки містом курсували виключно тролейбуси цього виробника, а остання партія від Škoda надійшла до Львова у 2014 році.

Сьогодні «Фотографії старого Львова» зануряться в історію виробництва тролейбусів Škoda в Чехії та їх експлуатацію в СРСР, Україні та, зокрема, у місті Лева.

Короткий історичний огляд виробництва тролейбусів Škoda

Історія одного з найвідоміших у світі виробників тролейбусної техніки – чеської компанії Škoda Electric – розпочалася у 1859 році. Тоді граф Арношт Валдштейн (Валленштейн-Вартенберк) переніс частину свого ливарного виробництва з містечка Седлець до міста Пльзень. Основною діяльністю нового заводу в Пльзені стало машинобудування, яке охоплювало виробництво обладнання для парових двигунів, а також для пивоваріння та цукроваріння. Граф довго шукав головного інженера, і лише наприкінці літа 1866 року отримав рекомендацію на талановитого 27-річного Еміля Шкоду. Молодий інженер, що пройшов стажування у Франції, Великій Британії та США, повернувся до Чехії з Німеччини через початок австро-прусської війни. Попри молодий вік, Еміль Шкода отримав від графа Валдштейна посаду головного інженера машинобудівного заводу в Пльзені, а вже у 1869 році 30-річний інженер став керівником підприємства. З часом машинобудівний завод у Пльзені перейшов у власність Еміля Шкоди і був названий на його честь.

Загальний вигляд заводів «Škoda» у Пльзені на початку 1900-х років

Загальний вигляд заводів «Škoda» у Пльзені на початку 1900-х років

Еміль Шкода, як власник і керівник підприємства, впроваджував політику розширення асортименту продукції та залучення нових кваліфікованих кадрів. На момент смерті Еміля у 1900 році компанія вже виробляла зброю (з географією постачання від Мексики до Японії), залізничні локомотиви, автомобілі, а також широкий спектр іншої техніки. Варто зазначити, що продукція Škoda використовувалася при будівництві Ніагарської ГЕС, а металоконструкції цього виробника були задіяні в конструкції шлюзів Суецького каналу. У 1930-х роках чехословацька компанія Škoda була відома як виробник танків. Цікаво, що на момент нападу нацистської Німеччини на СРСР, кілька німецьких танкових дивізій були оснащені технікою, виготовленою виключно на заводах Škoda. Роботу в галузі електротранспорту підприємство розпочало у 1921 році з виробництва електродвигунів для міського та залізничного транспорту.

Засновник компанії «Škoda» інженер Еміль Шкода (1839 – 1900). Фото 1890 року

Засновник компанії «Škoda» інженер Еміль Шкода (1839 – 1900). Фото 1890 року

Хоча тролейбусний рух в Австро-Угорщині, і зокрема на території сучасної Чехії, розпочався ще в першому десятилітті ХХ століття (у Чеських Будейовіцах тролейбус почав курсувати 4 жовтня 1909 року), компанія Škoda приступила до виробництва тролейбусів лише у 1930-х роках. Пльзеньський завод у 1936 році виготовив партію тролейбусів моделі Škoda 1Tr для Праги, столиці Чехословаччини, де тоді будувалася тролейбусна система. Цікаво, що у міжвоєнній Чехословаччині, як і раніше в Австро-Угорщині, дорожній рух був лівостороннім, тому перший тролейбус Škoda мав двері з лівого боку кузова. Він був побудований на базі шасі вантажівки і був трьохосьовим. Перший тролейбус Škoda пережив Другу світову війну і експлуатувався у столиці Чехії до 1955 року. Тоді одну з машин передали до Празького технічного музею, але, на жаль, дотепер вона не збереглася. Як свідчать фотографії початку 1950-х років, після Другої світової війни тролейбус був переобладнаний для правостороннього руху. Škoda 1Tr був виготовлений в одному екземплярі.

Відкриття тролейбусного руху в Празі у 1936 році. На передньому плані – тролейбус «Škoda 1Tr» у лівосторонньому виконанні. Фото 1936 року

Відкриття тролейбусного руху в Празі у 1936 році. На передньому плані – тролейбус «Škoda 1Tr» у лівосторонньому виконанні. Фото 1936 року

Після успішних випробувань та дворічної експлуатації тролейбусів Škoda 1Tr, празьке тролейбусне господарство замовило у Škoda 5 нових машин, але вже модернізованої конструкції. Нова модель Škoda 2Tr була сконструйована з метою зниження рівня підлоги в салоні. Крім того, новий тролейбус приводився в рух двома електродвигунами. Також тролейбус мав функцію автономного ходу від акумуляторних батарей, які заряджалися від контактної мережі під час руху. Модель Škoda 2Tr, як і попередниця, була сконструйована для лівостороннього руху.

Тролейбуси Škoda 2Tr, як і їх попередники, були трьохосьовими. Загалом для Праги було збудовано 5 таких тролейбусів (заводські №№ 2-6), які у 1953 році були передані до міста Пльзень. Вони перебували в експлуатації до лютого 1960 року. Жоден із них до наших часів не зберігся.

Тролейбус «Škoda 1Tr», переобладнаний у правосторонній. Орієнтовно 1947 рік. Фото із колекції КП «Одесамісьелектротранс», сканування і публікація – Олександр .Сандлер

У 1941 році, вже під час німецької окупації Чехословаччини, компанія Škoda виготовила третю модель тролейбуса – Škoda 3Tr. Це була вже машина для правостороннього руху, яка, на відміну від попередніх, мала три двері, що суттєво прискорювало посадку-висадку пасажирів. Як і попередні моделі, Škoda 3Tr була трьохосьовою машиною на базі шасі вантажівки. Шість тролейбусів моделі Škoda 3Tr працювали у рідному Пльзені, де на той час діяла тролейбусна лінія довжиною 5 кілометрів. Škoda 3Tr виготовлявся у двох модифікаціях: перша модифікація – 6 машин у 1941 році, друга – 4 машини у 1943 році. У 1969 році один із тролейбусів Škoda 3Tr потрапив з Пльзеня до технічного музею міста Брно, де зберігається донині. В пасажирській експлуатації тролейбуси моделі Škoda 3Tr у Пльзені перебували до 1968-1970 років.

Тролейбус «Škoda 2Tr» у Празі. Фото 1938 року

Попри Другу світову війну, що тривала в першій половині 1940-х років, конструктори компанії Škoda з Пльзеня продовжували розробку нових моделей тролейбусів. У 1942 році з’явився проєкт тролейбуса Škoda 4Tr, а роком пізніше – Škoda 5Tr. Однак, через те, що нацисти вимагали від підприємства виготовлення великих партій військової продукції, ці дві моделі тролейбусів так і залишилися на папері.

Уряд повоєнної Чехословаччини відразу після завершення Другої світової війни ухвалив слушне рішення про активний розвиток міського електротранспорту та власного виробництва електричного транспорту. Компанія ČKD-Praha, до якої увійшли заводи Tatra у Сміхові та Злічіні, у повоєнний час спеціалізувалася на виготовленні трамваїв під брендом Tatra – ще до Другої світової компанія придбала в США ліцензію на виробництво трамваїв PCC з удосконаленою напівавтоматичною реостатно-контакторною системою керування. Щодо виробництва тролейбусів, то на ньому спеціалізувався завод компанії Škoda у Пльзені.

Тривісні правосторонні тролейбуси «Škoda 3Tr», виготовлені для міста Пльзеня на заводі. Фото 1941 року

Перша повоєнна модель тролейбуса від Škoda з’явилася у 1949 році – це була модель Škoda 6Tr із суцільнометалевим самонесучим кузовом. У конструкції тролейбусів Škoda 6Tr вперше були застосовані барабанні штанговловлювачі. Це були двовісні тролейбуси, що приводилися в рух одним електродвигуном. В експлуатації шоста модель перебувала до 1971 року, а один тролейбус цієї моделі досі зберігся у технічному музеї міста Брно.

Уже в 1950 році компанія Škoda представила сьому модель тролейбуса власного виробництва. У конструкції Škoda 7Tr були усунені дрібні недоліки попередньої моделі. У машині використали обігрівачі лобового скла, що запобігали його обмерзанню в холодну погоду. Тролейбуси Škoda 7Tr мали три ширмові двері для входу-виходу в салон. У 1954 році партія таких тролейбусів була виготовлена на замовлення мерії столиці Польщі Варшави – це був перший експортний контракт в історії чеського тролейбусобудування. Цікаво, що на базі двох тролейбусів Škoda 7Tr польські конструктори у 1960-х роках сконструювали чотирьохосьовий двосекційний тролейбус – сам завод Škoda освоїв виробництво такої продукції значно пізніше.

Тролейбус «Škoda 3Tr» другої модифікації під час роботи на лінії у Пльзеню. Фото 1950-х років

У 1956 році завод Škoda освоїв виробництво нової моделі тролейбусів – Škoda 8Tr. Презентація цієї моделі відбулася у столиці Єгипту Каїрі, а надалі Чехословаччина активно просувала свої тролейбуси «вісімки» на міжнародний ринок. Зокрема, наприкінці 1950-х років 52 тролейбуси Škoda 8Tr було відправлено до Пекіна, а 20 таких машин – до Шанхая. Тролейбуси Škoda 8Tr надходили до тролейбусних господарств Східної Німеччини та Польщі.

Стратегічно важливим для Чехословаччини був ринок Радянського Союзу, де за часів Микити Хрущова тролейбус вважався найбільш перспективним видом міського електротранспорту. Водночас, наявні на той час радянські тролейбуси МТБ-82Д не відповідали світовому рівню науки і техніки. У 1957 році тролейбусний завод Škoda у Пльзені відвідав радянський лідер Микита Хрущов. Чехи детально показали йому тролейбусне виробництво та розповіли про всі переваги своїх тролейбусів над радянськими машинами, що виготовлялися у місті Енгельс. Отож, Радянський Союз наприкінці 1950-х років закупив велику партію тролейбусів Škoda 8Tr, які надійшли до тролейбусних господарств Києва, Дніпропетровська, Сімферополя, Вільнюса, Риги та Тбілісі. З огляду на особливості оплати проїзду в міському транспорті СРСР, тролейбуси Škoda для радянських міст до 1976 року виготовлялися у дводверному, а не тридверному виконанні. Варто зазначити, що тролейбуси Škoda 8Tr відкривали рух на міжміській тролейбусній трасі у Криму.

Так мав виглядати тролейбус «Škoda 5Tr»

Після того, як компанія Škoda почала отримувати великі замовлення, було вирішено збудувати спеціалізований завод з виробництва тролейбусів у місті Острів-на-Огржі, де на той час закрилися шахти і існувала потреба у створенні нових робочих місць. Будівництво нового заводу розпочали у 1958 році, а вже наступного року тут виготовили перші тролейбуси нової, дев’ятої моделі. Виробництво тролейбусів Škoda 9Tr тривало аж до 1982 року, було розроблено 29 модифікацій цієї моделі.

Зовнішній вигляд тролейбуса «Škoda 6Tr», який виготовлявся у повоєнні роки. Машини цієї моделі працювали до 1971 року

Географія постачання тролейбусів Škoda 9Tr була достатньо широкою. Зокрема, 12 лівосторонніх тролейбусів Škoda 9Tr постачалися до індійського міста Мумбаї (Бомбей) у 1961 році. Того ж року тролейбуси Škoda 9Tr у спеціальному північному виконанні (20 машин) були поставлені для норвезького міста Бергена. У 1965 році експериментальна партія тролейбусів Škoda 9Tr у тропічному виконанні під брендом «Sahara» постачалася до столиці Єгипту Каїра. Тролейбуси Škoda 9Tr активно закуповували міста Східної Німеччини – там їх експлуатували з причепами. На початку 1980-х років партія чеських тролейбусів Škoda 9Tr надійшла до столиці Афганістану – міста Кабула, де радянські фахівці спорудили тролейбусну лінію. Однак радянські тролейбуси ЗіУ-682 не могли експлуатуватися в умовах гірського рельєфу афганської столиці. Водночас, головними споживачами тролейбусів Škoda 9Tr були міста СРСР та самої Чехословаччини. Загалом було виготовлено 7439 тролейбусів Škoda 9Tr 29 модифікацій, зокрема близько 5000 тролейбусів – для СРСР. Найбільше тролейбусів Škoda 9Tr було збудовано для Києва – 1220 одиниць. Львів отримав 254 тролейбуси Škoda 9Tr.

Тролейбус «Škoda 6Tr2», який зберігається у технічному музеї міста Брно. До 1971 року працював на лінії у місті Пльзені. Фото 2019 року

Особливістю конструкції тролейбуса Škoda 9Tr, що значно покращувало умови роботи водія, була наявність пневматичного підсилювача керма, яким оснащувалися вже найперші модифікації цих тролейбусів. Варто зазначити, що у тролейбусів «Київ-2» та «Київ-4», які в той же час виготовлялися Київським заводом електротранспорту, пневмопідсилювача керма не було. Тому конструктори мусили максимально зменшити передній звис кузова та перенести перші двері у «базу» кузова тролейбусів «Київ-2» і «Київ-4». У тролейбуса Škoda 9Tr вхідні двері для пасажирів розташовувалися у передньому звисі кузова, що покращувало умови посадки-висадки пасажирів.

Тролейбус «Škoda 7Tr4», експонат Технічного музею у місті Брно. Фото 2015 року

Наприкінці 1970-х років на тролейбуси Škoda 9Tr почали встановлювати гідропідсилювач керма. Такі модифікації в позначенні мали літеру “Н” (наприклад, Škoda 9TrН25 – тролейбус Škoda 9-ї моделі, 25-ї модифікації з гідропідсилювачем керма). Наявність гідропідсилювача керма ще більше полегшувала роботу водія.

На зламі 1970-х і 1980-х років компанія Škoda розробила надійний і відносно простий тяговий електропривід для тролейбуса на базі тиристорно-імпульсної системи керування двигуном постійного струму. Такі приводи встановлювали на останні модифікації тролейбусів Škoda 9Tr, що постачалися у міста Чехословаччини. Ці модифікації мали в позначенні літеру “Т” (наприклад, Škoda 9TrНТ28 – тролейбус 9-ї моделі, 28-ї модифікації з гідропідсилювачем керма і тиристорно-імпульсною системою керування тяговим електроприводом). У 1990-х роках кілька таких вживаних тролейбусів потрапили до українських міст – Рівного та Тернополя. У Рівному такі машини на балансі є й досі.

Салон музейного тролейбуса «Škoda 7Tr4». Фото 2015 року

На базі «одиночної» моделі Škoda 9Tr у 1958-1960-х роках розроблялася конструкція зчленованого тролейбуса Škoda 10Tr, який мав бути близько 16 метрів у довжину. Однак, ця модель так і залишилася у кресленнях.

Для міст з великими пасажиропотоками у 1960-1970-х роках в Острові-на-Огржі планували втілити проєкт Škoda 12Tr – роботу тролейбусів Škoda 9Tr за системою багатьох одиниць, тобто тролейбусні поїзди. Варто зазначити, що тролейбусні поїзди, сконструйовані на базі тролейбусів моделей МТБ-82Д, «Київ-4» та «Škoda 9Tr», з’явилися у столиці України Києві ще в другій половині 1960-х років. Ідея тролейбусних поїздів та їх реалізація належить українському інженеру та науковцю Володимиру Векличу. Щоправда, проєкт Škoda 12Tr у ЧССР так і залишився на папері – тролейбусні поїзди ніде, окрім СРСР, не експлуатувалися.

Двосекційний тролейбус, збудований на двох тролейбусів «Škoda 7Tr» у Варшаві. Фото 1960-х років

На початку 1960-х років чеські виробники тролейбусів та автобусів – Škoda та Karosa – намагалися організувати спільне виробництво тролейбусів. Компанія Karosa мала виготовляти кузови для тролейбусів, а Škoda – електричне обладнання. Варто зазначити, що трансмісія чеських тролейбусів та автобусів вже тоді була значною мірою уніфікована. Тролейбус Karosa T11 на базі кузова автобуса Karosa SM11 був виготовлений у 1964 році і на 80% був уніфікований з відповідним автобусом. Проте, кузов від Karosa був значно дорожчим, ніж виробництво кузова тролейбуса Škoda 9Tr на заводі Škoda-Ostrov. Тому після випуску дослідних зразків тролейбуса Karosa T11 у 1966-1968 рр. та у 1970 р., від серійного виробництва такої техніки відмовилися. Експериментальні машини випробовували у Польщі та СРСР, а експлуатувалися вони до 1980-х рр. у Пльзені та Братиславі.

Тролейбус «Škoda 8Tr» у столиці Китаю Пекіні. Кінець 1950-ї років

У 1982 році компанія Škoda у співпраці з югославською компанією FAS зі Скоп’є намагалася побудувати двосекційний зчленований тролейбус на базі кузова двосекційного автобуса FAS200. Кузови виготовляла югославська компанія, а електричне обладнання – компанія Škoda. Експлуатувалися такі тролейбуси у Чехословаччині та Югославії. Окремі машини пропрацювали до початку 2000-х років. Ще один спільний проєкт югославським автобусникам і чеським тролейбусникам вдалося реалізувати у 1987 році – це був тролейбус на базі кузова двовісного автобуса FAS115. Партія таких тролейбусів була виготовлена для міста Сараєво.

Тролейбус «Škoda 8Tr11» у місті Києві. 1961 р. Фото В. Шрейнера із колекції Ааре Оландера

У 1987 році компанії Škoda та Karosa роблять нову спробу співпраці у виробництві тролейбусів. Цього разу за основу був узятий кузов автобуса Karosa B831, на базі якого у 1993 році мали розпочати виробництво тролейбусів моделі Škoda 17Tr. Однак, безпосередньо компанією Škoda був виготовлений лише один тролейбус-прототип. Далі складання машин Škoda 17Tr відбувалося на заводі у місті Острава, де потім і експлуатувалися тролейбуси цієї моделі. Наприкінці 1980-х років компанії Škoda та Karosa планували також виробництво двосекційних і навіть трисекційних тролейбусів на базі кузова автобуса Karosa B841, проте ці проєкти в металі так і не були втілені.

Тролейбус «Škoda 9Tr» із причіпом у місті Дрездені (НДР). Фото 1964 року

Розробка наступної після «дев’ятки» легендарної чотирнадцятої моделі розпочалася у 1966 році – тоді почалося проєктування моделі Škoda 13Tr. Цей тролейбус мав мати пластиковий кузов, який складався з окремих блоків, проте інженери заводу «Škoda Ostrov» працювали над цим. У 1972 році як експериментальні зразки був побудований перший прототип тролейбуса Škoda 14Tr, який замість округлих форм Škoda 9Tr мав «рубаний» дизайн. Паралельно з розробкою нового тролейбусного кузова, заводи Škoda працювали над розробкою нового тиристорно-імпульсного приводу для електротранспорту. Наприкінці 1970-х років тиристорно-імпульсним електроприводом почали оснащувати тролейбуси Škoda 9Tr останніх модифікацій, а на початку 1980-х років розпочалося виробництво першого серійного тролейбуса з тиристорно-імпульсною системою управління (ТІСУ) тяговим електроприводом – Škoda 14Tr. Варто зазначити, що тестова експлуатація цих тролейбусів відбувалася, зокрема, і в Україні.

Лівосторонні тролейбуси «Škoda 9Tr» для індійського міста Бомбея перед завантаження на корабель-суховантаж. Фото 1961 року

Загалом, з 1980 по 2004 рік було розроблено та впроваджено у виробництво 30 модифікацій тролейбусів Škoda 14Tr (сюди включено і модернізації експлуатуючими підприємствами за погодженням з виробником). Тролейбуси виготовлялися для міст з напругою мережі 600 В та для міст з напругою мережі 750 В. Останні мали в позначенні індекс 7 (600-вольтові машини індексу або не мали, або мали індекс 6 – «Škoda 14Tr89/6» це тролейбус модифікації 1989 року для СРСР на напругу 600 В). До міст СРСР в основному постачалися модифікації «Škoda 14Tr02» (перша половина 1980-х років), «Škoda 14Tr02/6», «Škoda 14Tr89/6» (модифікація 1989 року) та «14Tr11/6»).

Лівосторонні тролейбуси «Škoda 9Tr» під час відкриття тролейбусного руху в Бомбеї (нині – Мумбай) в Індії

В СРСР тролейбуси Škoda 14Tr постачалися переважно до тих міст, де раніше експлуатувалися тролейбуси Škoda 9Tr. В Україні з заводу тролейбуси Škoda 14Tr за часів СРСР постачалися до Києва, обласних центрів Західної України (окрім Луцька), у міжміську систему Кримського тролейбуса, а також до Луганська та Маріуполя. У Прибалтиці та Закавказзі тролейбуси Škoda 14Tr працювали в тих самих містах, що й Škoda 9Tr. У 2010-ті роки в Україні розширилася географія міст, де експлуатуються тролейбуси Škoda 14Tr: такі машини з’явилися в Одесі, Житомирі, Миколаєві, Запоріжжі, Харкові та Херсоні – до цих міст потрапили вживані тролейбуси з Чехії, Словаччини, Латвії та Литви.

Чехословацькі тролейбуси «Škoda 9TrH23» відкривають тролейбусний рух у столиці Афганістану Кабулі. 9 лютого 1979 року

У середині 1990-х років компанія Škoda намагалася налагодити виробництво тролейбусів Škoda 14TrМ у Росії, у місті Вологда, на базі місцевого «Вологодського механічного заводу». У 1996 році перші тролейбуси Škoda 14TrМ були виготовлені у Вологді. За кредити Міжнародного банку реконструкції та розвитку тролейбуси Škoda 14TrМ, виготовлені в Росії, постачалися власне до Вологди та Великого Новгорода. Зараз на базі тролейбусного виробництва у Вологді створено компанію ВАТ «Транс-Альфа». Так само в середині 1990-х років київський завод «Авіант» співпрацював з компанією Škoda під час виробництва тролейбусів модельного ряду «Київ-12» – ці машини отримували електрообладнання чеського виробництва.

Тролейбус «Škoda Т11» на випробуваннях у польському місті Гдиня. Фото 1976 р.

Після розпаду СРСР на пострадянському просторі тролейбуси Škoda 14Tr з’явилися у Кишиневі (сюди вони постачалися у 1996 та 2001-2004 рр.), Алма-Аті (сюди постачалися як нові чеські тролейбуси, так і вживані), Ташкенті (перша партія з 10 тролейбусів Škoda 14Tr02 надійшла сюди у 1984 році, проте вже в 1985 році вони були передані до Риги, а у 1993-1998 роках сюди з заводу надійшло 78 тролейбусів моделі Škoda 14Tr13/6) та в Ургенчі.

Тролейбус «Škoda-Sanos 115Тr», побудований на базі автобусного кузова

За аналогією з тролейбусними поїздами з тролейбусів Škoda 9Tr, планувалося створити системи багатьох одиниць і з тролейбусів Škoda 14Tr. Відповідний проєкт у середині 1980-х років розроблявся спеціально для Києва під назвою «Škoda TV14» для заміни тролейбусних поїздів моделі «Škoda 9Tr». Однак, на той час технологія тролейбусних поїздів за системою багатьох одиниць була визнана застарілою та аварійно небезпечною, тому проєкт «Škoda TV14» не був втілений у життя.

Зічленований тролейбус «Škoda-Sanos 200Тr», побудований на базі автобусного кузова

На базі кузова та електрообладнання тролейбуса Škoda 14Tr розроблено двосекційний зчленований тролейбус Škoda 15Tr. Його прототип презентували у 1983 році, а серійний випуск таких тролейбусів розпочався у 1988 році. Зчленовані тролейбуси Škoda 15Tr, знову ж таки, на зламі 1980-1990-х років надходять в Україну. Загалом було розроблено 15 модифікацій тролейбусів Škoda 15Tr. Для міст СРСР постачалися модифікації «Škoda 15Tr02/6» та «Škoda 15Tr03/6». В Україні тролейбуси Škoda 15Tr за радянських часів постачалися до Києва та до системи «Кримський тролейбус». Також такі машини постачалися до Вільнюса, Риги та Таллінна. Загалом завод в Острові-на-Огржі виготовив понад півтисячі зчленованих тролейбусів Škoda 15Tr. У 1980-х роках чеські тролейбусні конструктори також працювали над створенням 23-метрового трисекційного тролейбуса Škoda 20Tr, який за дизайном мав бути схожим на Škoda 15Tr, проте до втілення креслень у метал справа не дійшла. Варто зазначити, що у Швейцарії налагоджено виробництво 24-метрових трисекційних тролейбусів, які за провізною спроможністю можуть конкурувати з трамваями.

Тролейбус «Škoda 17Тr» у місті Острава

У 1990-х роках компанії Škoda вдалося вийти на ринок тролейбусів у США. Тролейбуси модифікацій базових моделей Škoda 14Tr та Škoda 15Tr постачалися до Дейтона та Сан-Франциско. Для Дейтона було виготовлено 57 машин Škoda 14TrЕ, складання яких відбувалося у США. Замовлення для Сан-Франциско було ще більшим – 241 двовісний тролейбус Škoda 14TrSf та 33 тривісні зчленовані Škoda 15TrSf. Це був великий успіх для чеської компанії. Водночас, для компанії Škoda був практично втрачений ринок країн колишнього СРСР, насамперед через брак коштів у містах СНД.

Тролейбус «Škoda 14Тr» однієї із перших модифікацій на виставці в місті Пекіні (Китай). Фото середини 1980-х років

Тролейбуси базових моделей Škoda 14Tr та Škoda 15Tr на заводі у місті Острів-на-Огржі виготовлялися до 2004 року. Замовниками переважно були міста Чехії та Словаччини, окремі замовлення надходили від міст колишнього СРСР (здебільшого з Прибалтики). Останнє замовлення на 30 тролейбусів Škoda 14Tr на заводі в Острові-на-Огржі розмістила столиця Молдови Кишинів.

Чеський тролейбус «Škoda 14Тr» у Сан-Франціско (США)

У 1996 році компанія Škoda виготовила новий перспективний тролейбус Škoda 21Tr із низьким рівнем підлоги в салоні та автономним ходом від дизельного генератора. У конструкції тролейбуса використовувалася транзисторна система керування. Перші модифікації мали привід постійного струму, пізніші – асинхронний привід. Однак, масове виробництво цих тролейбусів розпочати не вдалося – загалом було виготовлено лише 135 машин. На базі двовісної «одиночної» моделі Škoda 21Tr був розроблений зчленований двосекційний тролейбус Škoda 22Tr з п’ятьма пасажирськими дверима. У 2001-2003 роках було виготовлено 13 тролейбусів цієї моделі.

Чеський зічленований тролейбус «Škoda 15Тr» у Сан-Франціско (США)

Через скорочення замовлень на тролейбуси, компанія Škoda Electric у 2004 році була змушена закрити завод з виробництва тролейбусних кузовів у місті Острів-на-Огржі. Кузови для нових моделей тролейбусів почали виготовляти інші заводи. Найбільш активно зараз компанія Škoda Electric співпрацює з польським автобусним виробником Solaris, а низка моделей розроблена у співпраці з чеським виробником автобусів SOR.

Антон ЛЯГУШКІН, Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ та Юрій КАУКАЛОВ

Під час написання статті використано матеріали Костянтина Клімова, присвячені історії тролейбусобудування, зокрема:

  • Климов Константин. Троллейбусы с крылатой стрелой. История троллейбусов «Škoda». / Климов К. // Грузовик пресс. – 2017. – № 12;
  • Климов Константин. Троллейбусный цирк Индии. / Климов К. // Грузовик пресс. – 2013. – № 1.

Використано світлини з колекції Костянтина Клімова та з сайту «Міський електротранспорт».

цим:

  • Tweet
  • Telegram
  • WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття є надзвичайно цінним ресурсом для ентузіастів громадського транспорту, істориків та просто мешканців міст, де досі експлуатуються тролейбуси Škoda. Вона надає глибокий, деталізований огляд історії одного з найвідоміших світових виробників тролейбусів, охоплюючи ключові моделі, технічні інновації та географію поставок. Особливо актуальною є інформація про роль Škoda в розвитку електротранспорту в СРСР та Україні, що допомагає краще зрозуміти транспортну спадщину наших міст.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: photo-lviv.in.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *