Львівський педагог, чиї твори заборонили в Московському царстві: історія боротьби за свободу думки

02.08.2016 4622 FacebookXPinterestWhatsAppTelegram

Кирило Транквіліон Ставровецький: Шлях просвітителя, чиї книги прирекли на вогонь

Чи є сьогодні інтелектуал домодерної доби актуальним для нас, мешканців цифрової епохи? Його образ часто сприймається як міфічний – відлюдник у рясі, занурений у власні традиції, або ж мандрівник, що досліджує найвіддаленіші куточки світу. На жаль, для сучасної людини він стає радше легендою, ніж реальністю, існування якої ставимо під сумнів. Нам здається, що ми – унікальні, а минуле – лише казка. Однак, історія одного львівського вчителя доводить протилежне. Це казка, яка мала реальні виклики та боротьбу.

Історія постаті, яка залишає глибокий слід в історії, часто починається з невиразних дитячих спогадів. Так і з Кирилом Транквіліоном Ставровецьким. Ми знаємо, що він народився приблизно у 1581 році на Волині. Про його дитинство збереглося обмаль відомостей, адже в ті часи дитяча смертність була високою, і саме факт його дорослості є вже певною ознакою. Символічно, що його дитинство, хоч і позбавлене надприродних знамень, було оповите народною мудрістю, а незвичайне ім’я, яке він отримав значно пізніше, вже тоді натякало на неординарність. Його батьківщина – село Ставрів, нині на Рівненщині. Проте, високе походження та перші ознаки винятковості зумовили шлях, що виходив за межі рідного села.

Де саме навчався Кирило, залишається предметом дискусій. Окрім рідної Ставрови, згадуються Львів, Замойська академія, і навіть Київ. Проте, відомо, що він майстерно оволодів грецькою та латинською мовами, що свідчить про здобуття освіти в одному з провідних навчальних закладів того часу. Наступний етап його життя пов’язаний зі Львовом. Близько 1589 року він став учителем у школі Львівського братства. Цікаво, що ця дата може суперечити його приблизному року народження (1581), адже 8-річний хлопчик не міг обіймати таку посаду. Можливо, хроністи помилилися з датою народження, або ж це лише умовність, властива фольклорним оповідям.

У Львові Кирило Ставровецький викладав слов’янську та грецьку мови. Він був наставником Памви Беринди, майбутнього видатного лінгвіста та автора першого енциклопедичного словника. У 1589 році, під час візиту митрополита Київського та Галицького Михайла (Рогози) до Львова, Ставровецький виголосив вітальну промову грецькою мовою, яка справила враження на предстоятеля. Вже у 1591 році митрополит дозволив йому проповідувати. Ставровецький також виступав як захисник Львівського братства, зокрема, під час зустрічі з Константинопольським патріархом Єремією ІІ Траносом у Тернополі в грудні 1589 року. Ці факти знову натякають на те, що його дата народження, яку фіксували пізніше, може бути неточною.

Життєвий шлях Кирила Транквіліона Ставровецького не був легким. Протистояння з львівським єпископом Гедеоном (Балабаном) змусило його залишити Львів і тимчасово оселитися в Острозі, а згодом у Вільні. Проте, він не полишав своєї освітньої та видавничої діяльності. У 1615 році Ставровецький взяв участь у виданні “Псалтиря” Львівським братством. З 1615 року він вів мандрівний спосіб життя, відвідуючи Львів, Замостя та Волинь. При собі він мав пересувну друкарню, за допомогою якої видав свої праці. Серед них – “Зерцало богословія” (1618), яке стало першою догматичною системою в українському богослов’ї, але й наразилося на критику, навіть з боку друзів.

У 1619 році вийшов ще один важливий твір – “Євангеліє учительное”, збірка проповідей, що роз’яснювала християнську догматику та мораль. Ця праця, попри її цінність, була засуджена Собором української православної ієрархії на чолі з Йовом Борецьким. Його книги було заборонено для читання та поширення, з погрозою прокляття для тих, хто їх читатиме. Така різка реакція, ймовірно, спонукала Ставровецького шукати нові шляхи для реалізації свого інтелектуального потенціалу.

У 1620-х роках Ставровецький переїхав до Московського царства. Однак, його прийняли не надто гостинно. Московський цар вважав землі, звідки походив Ставровецький, “зіпсованими” католицизмом, і тому небезпечними. Його “Євангеліє учительное” було визнано таким, що не відповідає ортодоксальному вченню, і було наказано спалити. Ставровецькому довелося якнайшвидше тікати з Московщини, щоб не розділити долю своїх творів. Він перейшов на унію, а згодом став архімандритом Єлецького монастиря у Чернігові, де перебував до кінця життя.

Вінцем його творчої діяльності стала збірка морально-побутових віршів “Перло многоценноє”, видана у рік його смерті, 1646. Його педагогічні ідеї були спрямовані на підготовку дітей до працьовитого життя. Він закликав уникати гордині, лінощів, обжерливості, бруду, лайки та жадібності, порівнюючи вченого з орлом, а знання — з насінням, яке вчитель, як джерело, допомагає “посіяти” у полі учня.

Важливість його спадщини підтверджується перевиданням “Євангелія учительного” українською мовою у 2014 році у Львові. Це свідчить про те, що його ідеї залишаються актуальними й сьогодні. Історія Кирила Транквіліона Ставровецького – це не просто казка, а свідчення про боротьбу за знання та ідеї, про незламний дух просвітителя, чий внесок у розвиток української думки є неоціненним.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

• Кирило Транквіліон – Ставровецький / Енциклопедія історії України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/vidatn-storichn-postat-kultura-osv-ta-arkh-tektura/kyrylo-trankvilion-stavrovets%60kyy/
• Криса Б. Кирило Транквіліон Ставровецький: історія творчої особистості / Українське літературознавство, 2013. – Вип. 77. – С. 285 – 296 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://institutes.lnu.edu.ua/franko/wp-content/uploads/sites/7/ukr-literaturoznavstvo/77_2013/27.pdf
• Опаріна Т. Сприйняття унії в Росії XVII століття / Держава, суспільство і Церква. Матеріали Других “Берестейських читань” Львів – Дніпропетровськ – Київ, 1 – 6 лютого 1995. – Львів, 1996. – С. 146.
• Транквілион – Ставровецький Кирило / Українська педагогіка в персоналіях. Х – ХІХ століття. – Київ, 2005 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.spadshina.com/programs/vidatni-ukrayintsi/trankvilion-stavrovetskij-kirill/?_offset%5b0%5d=0&

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття розповідає про надзвичайно цікаву постать Кирила Транквіліона Ставровецького – видатного українського просвітителя, письменника та друкаря. Її цінність для читача полягає в можливості дізнатися про ключові моменти життя та діяльності особистості, чиї ідеї та твори мали значний вплив на розвиток української культури та освіти. Стаття показує, як боротьба за знання та свободу думки може тривати століттями, і як спадщина минулого продовжує жити в сучасності. Це нагадування про важливість збереження та популяризації української історії та культурної спадщини.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: photo-lviv.in.ua