Львівський кат: таємниці місць, де він жив

17. 11. 2015 5935 Facebook X Pinterest WhatsApp Telegram

Історичні стежки міського ката у Львові

Протягом багатьох століть, доки законодавство імперії Габсбургів не зазнало лібералізації, професія міського ката у Львові вважалася однією з найбільш шанованих. Цей особливий статус зумовлювався кількома факторами. Передусім, специфіка роботи, пов’язана з виконанням тортур та страт, вимагала значної психологічної стійкості та фізичних навичок. Однак, окрім цього, на львівського ката покладалися й інші важливі обов’язки: він відповідав за санітарний стан міста, зокрема, за чистоту вулиць, роботу двірників та систему відведення нечистот.

Львів, вежа Токарів та Линників поруч з Міським Арсеналом. Фото початку XX століття

Перші оселі міського кати

Найпершим відомим місцем проживання львівського ката була вежа Токарів і Линників, прибудована до міського арсеналу з північно-західного боку. Сама вежа, що була зведена наприкінці XIV століття, спочатку мала лише половину своєї поточної висоти. Її добудували до повної висоти у 1430 році.

Львів. Східна частина вежі Токарів та Линників біля входу у Міський Арсенал. Фото кінця XIX ст.

У цій вежі міський кат проживав разом зі своєю родиною та помічником. Це місце також слугувало його “робочим кабінетом”, де проводилися допити та катування.

Львів. Вежа Токарів та Линників разом (Салон Арсенал) поруч з Міським Арсеналом (Музей зброї). Сучасне фото.

Переселення ката та зміна місця проживання

На початку XVII століття стався конфлікт між міським катом та єврейською громадою, що призвело до зміни місця його проживання. Вежа перейшла в оренду до представників єврейської громади. За даними Маєра Балабана, міський кат мешкав поруч із єврейською громадою лише один рік. Однак, Володимир Меламед наводить інформацію, що ще у 1586 році голова Міської гебрейської громади Ісак Нахманович, прагнучи уникнути сусідства з міським катом, сплатив Раді міста 200 злотих і отримав вежу, де проживав кат, у довічну оренду. Залишається нез’ясованим, чи йдеться саме про ту саму Вежу Токарів і Линників, чи кат до цього проживав деінде поблизу єврейської громади.

У 1616 році міська комісія дійшла висновку, що таке сусідство спричиняє часті заворушення та кровопролиття. Тому було прийнято рішення переселити “пана Малодоброго” (так тоді називали ката) до однієї з міських брам.

Галицька брама на пластичній панорамі Львова Януша Вітвіцького, 1938 рік

Найбільш імовірно, що кату довелося переселитися до Галицької брами. Однак, тут виникає певна часова невідповідність. Постанова міської влади, яка наказувала “Жида Гомбріхта виселити зі склепу в мурах і поселити там малодоброго”, датується 1631 роком. Інформація про місце проживання виконавця смертних вироків у період з 1616 по 1631 рік відсутня.

Галицька брама на пластичній панорамі готичного Львова Качора І. В.

У той період Галицька брама була складною фортифікаційною спорудою, що включала декілька веж та барбакан — круглу оборонну конструкцію, яка захищала підступи до брами. До стіни, що простягалася від брами до монастиря бернардинів (так звана Бернардинська куртина), було прибудовано приміщення для тортур, де й мешкав львівський кат. Поруч знаходилася в’язниця, розташована під кімнатою з годинниковим механізмом у вежі. Шум від роботи механізмів та періодичний дзвін дзвонів слугували додатковим покаранням для в’язнів.

Галицька брама (середина XVIII ст.)

Останнє пристанище міського ката

Після переходу Львова під владу монархії Габсбургів відбулося кардинальне перепланування міста. У 1777 році оборонні мури були знесені, що змусило шукати нове помешкання для міського ката. Ним став невеликий будинок біля підніжжя Гицлівської гори (Гори Страт), по сусідству з міським гицелем.

Приблизно на цьому місці стояв будинок ката. Ріг вулиць Золотої та Клепарівської. Сучасний вигляд.

Це місце стало останнім притулком для львівських катів до середини XIX століття, коли австрійська влада скасувала цю професію. Сам будинок простояв до початку XX століття. Наразі на його місці розташований невеликий сквер.

Володимир Прокопів

Використані джерела:

• Балабан М. Боротьба за розширення вулиці // http://www.ji.lviv.ua/n51texts/balaban5.htm
• Ляшенко І. Ця важлива професія – львівський кат // http://mylviv.com/2010/12/tsya-vazhliva-profesiya-lvivskiy-kat.html
• Меламед В. Під захистом королівських привілеїв (XIV – початок XVII ст.ст.) // http://www.ji.lviv.ua
• http://www.lvivcenter.org
• http://vydavnytstvo.plastscouting.org/
• http://lvivforever.org.ua/

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Цей історичний екскурс дозволяє заглибитись у минуле Львова та дізнатися про незвичайну, але важливу роль міського ката. Матеріал буде цікавим для всіх, хто досліджує історію міста, його соціальну структуру та давні звичаї, надаючи унікальний погляд на життя різних верств населення в минулі епохи.

Джерело: photo-lviv.in.ua