Львівська аптека-музей: 12 дивовижних фактів, що відкривають таємниці минулого

Львівська аптека-музей: 12 таємниць давньої фармацевтики

Ще у 1735 році військовий фармацевт Наторп започаткував аптеку, що й донині є однією з найстаріших у Львові. У ті часи промислове виробництво медикаментів було відсутнє, тому в таких закладах створювали екстракти, настоянки, еліксири, мазі та лікувальні вина. Аптека «Під чорним орлом» протягом своєї історії змінювала власників, забезпечуючи лікарськими засобами місцевих мешканців та військовий гарнізон.

1. Кольорові пляшечки для ліків: історія та призначення

Відвідуючи аптеку-музей, одразу привертає увагу різноманіття скляного посуду. У кольорових пляшечках, часто підписаних латиною, колись зберігалися лікарські препарати. Спершу посуд виготовляли з прозорого скла, але згодом аптеки почали використовувати й кольоровий. З 1827 року львівський аптекар Теодор Торосевич довів, що певне забарвлення скла має захисні властивості. Зокрема, червоне та жовте скло оберігало чутливі до світла субстанції від розпаду, тоді як блакитне, фіолетове чи зелене скло могло прискорювати ці процеси. Яскраво-червоні пляшечки, виготовлені з додаванням солей золота, викликають асоціації з рубіновим склом.

2. Мистецтво інтер’єру: розписи та вітражі аптеки

Власники аптек прагнули до багатства та визнання, тому приміщення часто прикрашали декоративними меблями, розписували стіни й стелі, створювали вітражі. Торговий зал музею-аптеки вражає поліхромними розписами, виконаними на початку XIX століття віденськими майстрами під керівництвом художника Штааля. Ці роботи символічно зображують чотири стихії: вогонь, землю, повітря та воду.

3. Аптечне обладнання: від трав’яних подрібнювачів до пресів

Праця фармацевтів у минулому була надзвичайно фізично виснажливою. Для приготування ліків використовувалося громіздке обладнання. До початку XX століття аптекарями були переважно чоловіки. Для подрібнення лікарських рослин застосовували ручні подрібнювачі, для розмелювання коренів і кори – дискові млини, а для вичавлювання соків – металеві чи дерев’яні преси.

4. Правила маркування: безпека понад усе

У другій половині XIX століття було запроваджено спеціальні правила для аптечних написів. Наприклад, посуд для отруйних речовин маркували білою фарбою на чорному тлі, для легкозаймистих – червоною на білому, а для інших препаратів – чорною на білому. Особливу увагу привертає посуд, де зберігався теріак – універсальна протиотрута, що, за легендами, містив понад 50 інгредієнтів, включно з опієм та зміїним м’ясом, і потребував тривалого витримування у кам’яній посудині.

5. Точність у вимірюваннях: історія аптекарських ваг

Ваги були невід’ємним інструментом аптекаря. Найдавніші зразки мали залізні коромисла з підвішеними шальками. У XVIII-XIX століттях з’явилися більш досконалі та декоративні ваги від Мора і Беранже. З XX століття акцент змістився на функціональність, а оригінальні ваги минулих епох сьогодні є цінними експонатами музею.

6. Ліки чи наркотики? Небезпечні препарати минулого

На полицях аптеки можна побачити пляшечки з назвами «героїн», «кокаїн», «морфій». Колись ці речовини були доступні та вважалися ліками, зокрема як потужні знеболювальні. Зигмунд Фрейд навіть використовував кокаїн для лікування нервових розладів. Лише з 1914 року вони стали офіційно забороненими.

7. Женьшень: корінь життя та його фармацевтичне значення

Рослина женьшень оточена численними легендами. Завдяки своїй формі, що нагадує людську фігуру, вона отримала назву «людина-корінь». В аптеці-музеї представлені старовинні зразки китайського та корейського женьшеню, який колись вважався панацеєю від усіх хвороб.

8. Історичні корені фармації: від стародавніх цивілізацій до Львова

Музей висвітлює історію фармації від давнього Єгипту, Греції та Риму до держав Близького Сходу та Західної Європи. Згадуються відомі алхіміки та лікарі. Львівська фармація сягає XIII століття, коли княгиня Констанція заснувала лікарню та аптеку при монастирі домініканців.

9. Алхімічна лабораторія та унікальні двері

Алхіміки вірили у магію та астрологію, шукаючи еліксир життя. Попри це, вони зробили значний внесок у розвиток науки. В аптеці відтворено інтер’єр середньовічної алхімічної лабораторії. Особливої уваги заслуговують вхідні двері, прикрашені унікальним розписом, що імітує інтарсію цінними породами деревини.

10. Аптечні підвали: від зберігання до виробництва

Готичні аптечні підвали, що збереглися, дають уявлення про інтер’єри XVIII століття. Вони слугували не лише для зберігання медикаментів, але й для виготовлення мазей та освітлювальних свічок.

11. Лікувальні вина та дегустації

В одному із залів, що нагадує льох, у великих дубових бочках зберігалися вина – як місцеві, так і імпортні (моравське, французьке, мускатне). На їх основі готували лікувальні вина, що призначалися для покращення травлення, при анемії та для зміцнення організму. У підвалах також практикували дегустації вин, які були популярні серед заможних міщан.

12. Сучасне виробництво “залізного вина”

Сьогодні аптека-музей продовжує традиції, виготовляючи так зване «залізне вино» (сахарат заліза), яке пропонується відвідувачам.

Аптека «Під чорним орлом» – це унікальне місце, де діюча аптека поєднується з музеєм, що налічує понад три тисячі експонатів, які розповідають про багатовікову історію фармацевтики.

Тетяна ЖЕРНОВА

Джерело:

Л. Т. Ходосевич, З. М. Паньків. Аптека-музей у Львові – Львів. «Каменяр», 1989р

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття стане чудовим путівником для всіх, хто цікавиться історією медицини та фармації. Відвідувачі Львова знайдуть тут цінну інформацію про одну з найстаріших аптек міста, яка перетворилася на захопливий музей. А ті, хто не має змоги відвідати Львів особисто, зможуть дізнатися багато нового про розвиток аптечної справи, старовинні методи лікування та цікаві факти з фармацевтичної історії.

За матеріалами: photo-lviv.in.ua

No votes yet.

Please wait...