Людкевичівські пухнастики: фотозима в старому Львові

Пухнасті Друзі Легендарного Композитора: Історія Станіслава Людкевича та Його Улюбленців

26. 07. 2017 1908 Facebook X Pinterest WhatsApp Telegram

Історія сповнена зворушливих розповідей про відомих особистостей та їхніх чотирилапих друзів. Коти, собаки та навіть екзотичніші тварини не лише ставали відданими компаньйонами, але й часто доповнювали неповторний образ зірок. На жаль, достовірних відомостей про наявність домашніх улюбленців у домі Людкевичів у Ярославі немає. Композитор сам не залишив спогадів, а щоденники його молодшої сестри, Олени Людкевич-Кашубинської, ще чекають на детальний аналіз.

Станіслав Людкевич (зі сайту https://uk.wikipedia.org) У 1897 році Станіслав Людкевич оселився у Львові для навчання в університеті. Його першою адресою була вулиця Руська, поблизу Успенської церкви. Згодом адреси композитора часто змінювалися: вулиці М. Коперника, Св. Мартина, Зелена, О. Фредра, Скарбківська (нині Лесі Українки), Сапіги (нині С. Бандери) – це лише деякі з них. Протягом десяти років Людкевич винаймав квартиру у будинку славетної Соломії Крушельницької на вулиці Крашевського (тепер С. Крушельницької). Наступні три десятиліття (1931-1961) його життя було пов’язане з вулицею Шептицьких, де професор мешкав у помешканні родини Боцюрків. За таких обставин тримати домашніх тварин було вкрай складно.

Будинок по вул. Військовій, 7 (тепер – вулиця С. Людкевича) Лише у 1961 році Станіслав Людкевич разом із овдовілою сестрою переїхав до власного будинку на вулиці Військовій, 7 (нині – вулиця С. Людкевича). Сучасники згадують, що пані Олена Кашубинська дуже любила котів і раніше тримала значну кількість “пухнастиків” різних порід. Ймовірно, вона опікувалася безпритульними тваринами, адже ще до війни була членом Товариства охорони тварин. Не виключено, що деякі з її улюбленців переїхали з нею на Військову, але ця історія залишається невідомою.

Членський квиток Товариства охорони (захисту) тварин Олени Людкевич-Кашубинської Щодо інших “співмешканців” професора, то відомо, що після смерті Олени Людкевич-Кашубинської господарством зайнялася сусідська доглядачка. Вона облаштувала на території композитора великий пташник, де мешкали кури, качки та півні. За свідченнями сусідки, актриси Софії Федорцевої, коли Станіслав Пилипович повертався додому, птахи радісно вітали його. Цей веселий гамір, як згадувала Софія, був милим і затишним для композитора, який всміхався до них і прямував до дверей. Станіслав Людкевич і киця Міцька на відпочинку Спочатку у Станіслава Людкевича жила кішка на ім’я Міцька, а згодом з’явився сіамський кіт Мурчик, якого принесли в дім ще маленьким кошеням. У сонячні дні перехожі могли бачити, як поважний пан сидить на лавочці перед будинком, а поруч з ним – кіт. Станіслав Людкевич і “сіамець” Мурчик Музикознавець Марія Білинська згадувала, що Станіслав Пилипович особливо любив одного з котів. Він міг годинами тримати його на колінах, гладити та слухати мурчання. Інший кіт, більш дикий і дряпливий, не викликав такого захоплення у професора. Зеновія Штундер Спадкоємицею Станіслава Людкевича стала Зеновія Штундер, його студентка, багаторічна асистентка та згодом дружина. Після смерті композитора вона дбайливо берегла його пам’ять. Саме завдяки зусиллям З. Штундер у 1995 році було створено Меморіальний музей композитора. Зеновія Штундер і кіт Рудасик У будинку Людкевича продовжували жити коти. Співробітники музею досі згадують Рудасика, улюбленця пані Зені, який мав особливе право перебувати у меморіальних кімнатах композитора. Окрім Рудасика, у садибі знаходило притулок багато інших котів, для яких було облаштовано спеціальне місце у підвалі. Час від часу з’являлися кошенята, яких пані Зеня просила свого дядька Йосипа Романюка забрати до села. Ці юні мандрівники вирушали у далеку подорож у великій валізі з прорізаними отворами для доступу повітря. Мар’яна Зубеляк і кіт Зесько біля садиби Станіслава Людкевича Історія появи нинішнього кота у домі Людкевича заслуговує на окрему увагу. Три роки тому Ірина Криворучка, головний хранитель фондів Музею Соломії Крушельницької, та її чоловік Іван Мигул почули відчайдушний плач кошеняти за вікном. Вони виявили чорне кошеня, повністю покрите білою фарбою. Після ретельного вичищення малюка вирішили віддати пані Зені (оскільки Рудасика вже не було). Невдовзі Зесько, як назвала його пані Ірина, перетворився на пухнастого красеня. Нині він неофіційно “завідує” Музеєм Людкевича. Незважаючи на свою лагідну вдачу, Зесько вимагає від працівників суворого дотримання графіка: годування, прогулянки, спілкування. Теперішній “завідувач” Музею Станіслава Людкевича кіт Зесько Як і раніше, в садибі Людкевича можна зустріти інших котів – сусідських або приблудних. На диво, вони мирно співіснують, можливо, завдяки особливій атмосфері цього місця. Концерт “Класика з котами” в садибі Станіслава Людкевича. Фото: 032.ua Нещодавно в саду Музею Людкевича відбувся унікальний концерт “Класика з котами”, організований Іваном Остаповичем та Тарасом Демком (музична агенція Collegium Musicum). Під час концерту, що проходив для чотирилапих слухачів та їхніх господарів, звучали твори Баха, Рамо, Скарлатті, Вівальді, Моцарта та Россіні у виконанні талановитих музикантів. Спочатку “пухнастики” були трохи знервовані, але швидко заспокоїлись і поринули у сни під звуки класичної музики. Мар’яна ЗУБЕЛЯК старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Джерела: 1. С. Барвінський. Станислав Людкевича – людина легенди і дійсності // Станіслав Людкевич у спогадах сучасників / Упоряд. З. Штундер / 2-е вид. – Жовква-Львів, 2014 – С. 116-122 2. М. Білинський. Жмуток спогадів про Станислава Людкевича – людину чутливого й доброго серця // Станіслав Людкевич у спогадах сучасників / Упоряд. З. Штундер / 2-е вид. – Жовква-Львів, 2014 – С. 158-180 3. М. Колесса. Мої спомини про Станислава Пилиповича Людкевича // Станіслав Людкевич у спогадах сучасників / Упоряд. З. Штундер / 2-е вид. – Жовква-Львів, 2014 – С. 38-57 4. Я. Михальчишин. Народний композитор // Станіслав Людкевич у спогадах сучасників / Упоряд. З. Штундер / 2-е вид. – Жовква-Львів, 2014 – С. 151-155 5. С. Фелорцева. Спогад про композитора С. Людкевича // Станіслав Людкевич у спогадах сучасників / Упоряд. З. Штундер / 2-е вид. – Жовква-Львів, 2014 – С. 18-24

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття дає змогу зазирнути у приватне життя видатного українського композитора Станіслава Людкевича, розкриваючи маловідомі факти про його ставлення до тварин. Вона буде цікава як шанувальникам класичної музики, так і тим, хто цінує історії про людей та їхніх чотирилапих друзів, а також для тих, хто досліджує історію Львова.

Оригінал статті: photo-lviv.in.ua