Львів століть: Як літографії Карла Ауера відкривають втрачене минуле міста

12. 08. 2016 4276 FacebookXPinterestWhatsAppTelegram

Хоча масова фотографія почала своє поширення у Львові лише з 1861 року, мешканці міста мали змогу побачити візуальні образи своїх улюблених куточків ще до винаходу фотографії. Цю унікальну можливість надають літографії, які так само точно, як і світлини, передають вигляд Львова першої половини XIX століття. Безперечно, найвидатнішим львівським літографом того часу вважається Карл Ауер.

Вигляд проспекту Свободи до засклепіння Полтви. Літографія Карла Ауера
Серед найвідоміших робіт Ауера – зображення сучасного проспекту Свободи, яким він був понад півтора століття тому. Особливу увагу привертає первісний вигляд будинку Гауснера, що стояв посередині проспекту і, за деякими даними, функціонував як кондитерська. Але найцікавішим елементом цієї літографії є незакрита річка Полтва, що протікала вздовж проспекту, та мости, перекинуті через неї. Жодна фотографія не зберегла цього унікального образу міста.

Вигляд на театр Скарбека. Літографія Карла Ауера
Наступна літографія також присвячена проспекту Свободи і показує вид на театр Скарбека. Ця робота Ауера є однією з найцікавіших з точки зору деталей. Ліворуч на зображенні видно пам’ятник. Багато хто знає, що подібний постамент приблизно в цьому ж місці займала скульптура архангела Михаїла з Королівського арсеналу. Однак, її встановили на проспекті лише у 1873 році, тож вона не могла бути присутньою на літографії Ауера. Очевидно, скульптура, зображена на малюнку, відтворює постать Діви Марії з дитиною. Цікаво, що жодних письмових згадок про цю скульптуру більше не знайдено. Так само, як і про скульптуру в правій частині зображення, яка, судячи з вигляду, зображає якусь античну постать. Сам вигляд театру також вражає. Зокрема, скульптури над головним входом до будівлі не видно на жодних фотографіях. Ймовірно, Ауер створював свою літографію ще до завершення будівництва театру, і митець міг додати власну фантазію, або ж це було відображення початкових планів, які не були повністю реалізовані.

Вид Губернаторських валів ще з присутніми на них палацами Холоневських та Коморовських. Літографія Карла Ауера
Ще одна літографія переносить нас на Губернаторські вали, які тоді називалися Райценгаймівкою, а нині – вулицею Винниченка. З усіх зображених на літографії будівель до наших днів зберігся лише один – палац Губернаторів, розташований праворуч, де сьогодні знаходиться сесійна зала Львівської обласної ради. Ліворуч від нього нині розташована будівля Галицького намісництва, де містяться Львівська обласна рада та ЛОДА. Проте на літографії Ауера замість цієї споруди видно її попередника – палац Холоневських, який вирізнявся троянськими мотивами на фасаді роботи Шимзера. Цей будинок зник до 1876 року. Ліворуч від нього на літографії видно ще одну невелику будівлю – палац Коморовських, де знаходилася станція поштових диліжансів, що обслуговувала маршрут Львів-Відень. Ця споруда також зникла ще у XIX столітті.
Площа Ринок з зображенням Ратуші до революційних подій 1848 року. Літографія Карла Ауера
Між Гетьманськими та Губернаторськими валами розташована площа Ринок, якій присвячена наступна літографія. На перший погляд, вона може здатися звичайною, але це не зовсім так. Варто звернути увагу на вежу Ратуші. У такому вигляді вона проіснувала лише близько десяти років, доки не була пошкоджена під час революційних подій 1848 року. За деякими свідченнями, у львівських музеях зберігається одне з найдавніших фото Львова, зроблене до 1848 року, на якому також видно цю Ратушу. Однак, це фото недоступне для широкого загалу.
Вид з гори Шембека на Оссоленіум. Літографія Карла Ауера
Літографія з зображенням Оссоленіуму в його первісному вигляді може бути важкою для ідентифікації багатьма львів’янами. Не всі одразу здогадуються, що це вид з гори Шембека на перетин сучасних вулиць Стефаника та Коперника, а саме на нинішню будівлю бібліотеки Стефаника. Хоча вигляд Оссоленіуму цікавий, більший інтерес на цій літографії становить невеличка капличка ліворуч від нього. Письмових згадок про неї знайти не вдалося, однак на мапі Львова 1844 року вона позначена як Греко-Католицька каплиця.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
Збірка літографій Карла Ауера
Поширити це:
- Tweet
- Поширити у Telegram (Відкривається у новому вікні)Telegram
- Поширити у WhatsApp (Відкривається у новому вікні)WhatsApp
Підсумок від Вісті в Україні:
Ця стаття є справжнім скарбом для поціновувачів історії Львова. Вона дозволяє зазирнути в минуле міста, побачити його архітектуру та вулиці такими, якими вони були до появи фотографії, завдяки унікальним літографіям Карла Ауера. Матеріал буде особливо корисним для краєзнавців, істориків та всіх, хто цікавиться розвитком одного з найгарніших міст України. Це чудова можливість порівняти минуле з сьогоденням і глибше зрозуміти історичний розвиток Львова.
Дізнатися більше на: photo-lviv.in.ua
