Королівські амбіції та борги: львівський магнат, що заборгував єзуїтам

Шляхетний Боржник: Несподівана Історія Станіслава Яблоновського та Львівських Єзуїтів

13. 12. 2016

Львівська громада єзуїтів славилася своєю ретельністю у веденні справ, особливо коли йшлося про фінансові питання. Вийти з-під їхнього пильного нагляду можна було лише своєчасно та повністю розрахувавшись із боргами. Ані дрібні “метелики”, ані досвідчені “жуки” не бажали залишатися в боржниках перед цим потужним орденом. Ця оповідь – про одного з таких боржників, вельмишановного у Речі Посполитій магната, який мав амбіції посісти королівський трон та був одним із найщедріших меценатів Товариства Ісуса у Львові.

Станіслав Яблоновський. Фото з http://www.wikiwand.com/pl/Stanisław_Jan_Jabłonowski

Орден єзуїтів функціонував як злагоджений механізм, де важливу роль відігравала звітність на всіх рівнях. Навіть ректори колегіумів мусили регулярно звітувати про діяльність своїх закладів. Фінансова документація, зокрема так звані “резиґнації” (звіти при залишенні посади), давала змогу детально оцінити стан справ та коло ділових зв’язків колегіуму.

Герб Товариства Ісуса на стінах Латинської катедри. Фото з http://velychlviv.com

У таких документах іноді “маскувалася” інформація про фінансові зобов’язання. Розглянемо приклад: Станіслав Яблоновський (1634-1702) – постать, яку без перебільшення можна назвати однією з найвпливовіших осіб свого часу. Він обіймав посаду руського воєводи, був подем і коронним гетьманом, а також плекав мрії про корону. Його статус був беззаперечним.

Пьотр Міхаловскі. Гетьман Станіслав Яблоновський. Фото з http://www.wikiwand.com

Яблоновський був не лише впливовим, але й освіченим та заможним. Здобувши освіту в Краківському університеті, він продовжив навчання у Франції. Його військова кар’єра вражає: участь у польсько-шведській війні (1655-1660), боротьба з повстанцями Богдана Хмельницького, захист Відня від османів (1683) та відбиття татарської навали під Львовом (1695). Він активно фінансував військові кампанії та утримував низку фортець, зорієнтувавшись у своїй політичній діяльності на Францію.

Юзеф Брандт. Битва під Віднем, 1873 рік. Фото з https://uk.wikipedia.org

Станіслав Яблоновський, як одна з найбагатших осіб Речі Посполитої, часто ставав об’єктом критики за фінансові махінації, але водночас був відомий своєю щедрістю. Він інвестував значні кошти в культуру, проте іноді сам потрапляв у боргові зобов’язання, намагаючись їх уникнути. Така ситуація склалася і з його відносинами з львівськими єзуїтами.

Станіслав Яблоновський. Фото з http://albumpolski.pl

У період з 1693 по 1702 роки Яблоновський активно підтримував розбудову освітніх та господарських будівель львівської єзуїтської колегії. Його внесок у 80 тисяч злотих дозволив звести другий поверх колегіуму, збудувати господарські споруди та укріпити мури навколо єзуїтських маєтків. Не дивно, що Яблоновський підтримував єзуїтів, адже двоє його синів, Ян Станіслав та Олександр, навчалися у Львові, а згодом продовжили освіту в Празі та Парижі.

Костел єзуїтів у Львові. Фото з http://novyny.lviv.ua

Щедроти єзуїтів до Яблоновського мали свою “зворотну сторону”. Згідно з ректорськими звітами, Яблоновський також був їхнім боржником. Однак, зважаючи на його статус одного з найбільших меценатів, єзуїти, ймовірно, не наважувалися висувати претензії, а сам магнат, можливо, не надавав цьому значення. Цікаво, що саме тоді, коли Яблоновський робив значні пожертви, його борг перед орденом, який становив менше 3 тисяч злотих (нині це приблизно 200-300 гривень, залежно від курсу), поступово накопичувався. Ця, здавалося б, незначна сума, успадкувалася його синами після смерті батька.

Король Станіслав Лещинський. Фото з https://uk.wikipedia.org

Станіслав Яблоновський, який щедро підтримував не лише єзуїтів, але й домініканців та бернардинів, залишив помітний слід в історії Львова. Він помер у 1702 році та був похований у Львівському костелі єзуїтів. Сучасники згадували його як вірного католика, мудрого керівника та надійну опору. Хоча він не став королем, цю мрію здійснив його онук, Станіслав Лещинський. Борги перед єзуїтами, однак, так і не були погашені ні ним, ні його синами.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1. Stanisław Jan Jabłonowski (1634 – 1702) // Polski Słownik Biograficzny [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.wilanow-palac.pl/stanislaw_jan_jablonowski.html
2. Stanisław Jan Jabłonowski // Prusowie. Dzieje. Kultura. Genealogia [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://prusowie.pl/wybitni_prusowie/Jan_Jablonowski.php
3. Кіку В. Магнати – боржники львівських єзуїтів (1693 – 1721) // Соціум. Альманах соціальної історії, 2003. – Вип. 3. – С. 49 – 54.

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні: Ця стаття пропонує захопливий історичний екскурс у життя одного з найвпливовіших магнатів Речі Посполитої, Станіслава Яблоновського, та його несподівані фінансові відносини з орденом єзуїтів у Львові. Вона висвітлює, як навіть найбагатші та найвпливовіші особи могли мати невирішені боргові питання, і як історичні документи можуть розкривати неочікувані деталі з минулого. Для читача це цікава можливість дізнатися про історичні фінансові взаємини та роль потужних орденів, як-от єзуїти, у суспільному та економічному житті міста.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: photo-lviv.in.ua