Історія львівського тролейбуса: Перша частина з архівними фото

27. 11. 2021 6378 FacebookTwitterPinterestWhatsAppTelegram

Львівський Тролейбус: Історичний Маршрут від Зародження до Сучасності

Рано-вранці 27 листопада 1952 року у Львові розпочалася нова ера міського транспорту – було запущено тролейбусне сполучення. Перша тролейбусна лінія поєднала серце міста, площу Адама Міцкевича, з ключовим транспортним вузлом – головним залізничним вокзалом. За кермом першого рейсу був досвідчений водій Іван Романович Троян. Саме з цієї події бере початок славна історія львівського тролейбуса, яку ми детально дослідимо завдяки матеріалам «Фотографій Старого Львова».

І. Витоки Тролейбусного Транспорту: Від Ідеї до Перших Випробувань

За батька тролейбуса вважається видатний німецький вчений, інженер-електрик Вернер фон Сіменс, який створив самохідний візок з електродвигуном, названий «електромот». Цей експериментальний транспортний засіб отримував живлення від двопровідної контактної мережі. Ідея такого інноваційного виду електричного транспорту, як вважається, належить братові Вернера, Вільгельму фон Сіменсу, який жив у Великобританії. Саме він представив концепцію нового транспорту на засіданні Королівського наукового товариства в Лондоні.

Перша експериментальна тролейбусна лінія була збудована компанією «Siemens & Halske» під керівництвом Вернера фон Сіменса навесні 1882 року в передмісті Берліна, Галензее. Ця коротка, 540-метрова траса, була обладнана двопровідною контактною мережею, що живилася постійним струмом. Для збору струму використовувався спеціальний восьмиколісний візок «Kontaktwagen», що рухався по паралельних проводах. Чотириколісний «електромот» оснащувався двома тяговими електродвигунами потужністю 550 В, дозволяючи досягати швидкості до 12 кілометрів на годину.

«Прадід» сучасного тролейбуса – візок із електричним приводом «Електромот», побудований Вернером фон Сімменсом. 1882 р.

Випробування цього інноваційного виду транспорту тривали з 29 квітня по 13 червня 1882 року. Під час експериментальної експлуатації першої в світі тролейбусної лінії виявилися певні недоліки: близьке розташування контактних проводів призводило до коротких замикань під час сильного вітру. Також струмознімання за допомогою візка «Kontaktwagen» виявилося не надто надійним.

Якщо електричний трамвай швидко здобув популярність, то для вдосконалення тролейбуса до рівня міського електротранспорту знадобилося майже три десятиліття. Над цим працювала низка винахідників. Зокрема, в першій половині 1880-х років бельгійський інженер Шарль Ван Депуле розробив «тролейний ролик» – струмоприймач у вигляді штанги з роликом на кінці, що був значно надійнішим за попередні системи.

У 1888 році американський винахідник Френк Спрейг удосконалив штанговий струмоприймач, додавши ковзний контакт із графітовою вставкою. Ці інноваційні струмоприймачі Спрейг застосував на трамваях. Цікаво, що деякі американські міста використовували для трамваїв двопровідну контактну мережу.

Вантажний тролейбус-буксир, сконструйований компанією Макса Шиманна. 1900-ті рр.

ІІ. Першопрохідці Тролейбуса: Світ та Україна

«Батьком» сучасного тролейбуса прийнято вважати німецького інженера Макса Шиманна (10 вересня 1866 – 2 лютого 1933). Він отримав вищу освіту в галузі електротехніки в Берлінському технічному інституті. Після закінчення навчання працював у компанії «Сіменс і Гальске», займаючись розробкою електротрамваїв, а пізніше перейшов до «Центрального управління другорядних залізниць».

У 1900 році Макс Шиманн заснував власне інженерне бюро в Дрездені. У 1901 році, спільно з Фрицем Момбером, він створив «Товариство безколійних залізниць Макса Шиманна і Ко». До Першої світової війни компанія Шиманна спроектувала та збудувала десять тролейбусних ліній у Німеччині, а також дві лінії в Австро-Угорщині та Норвегії.

Пасажирський тролейбус, сконструйований компанією Макса Шиманна для міста Мюльхаухена. Листівка початку ХХ століття

Протягом 1900-х – 1910-х років Макс Шиманн значно удосконалив конструкцію електричного обладнання та ходової частини тролейбусів, створивши кілька моделей пасажирських і вантажних транспортних засобів.

У 1901 році компанія Макса Шиманна збудувала першу вантажну тролейбусну лінію «Білетальбан» (4,4 км) у містечку Білеталь. У 1903 році запрацювала вантажна лінія Кальксбан (1,5 км) у місті Гревенбрюк, а у 1904 році – найдовша на той час лінія «Вейшедеталбан» (8 км) поблизу Гревенбрюка, яка обслуговувала як вантажні, так і пасажирські тролейбуси.

В Австро-Угорщині фірма Макса Шиманна спорудила тролейбусну лінію Піран – Портороз (сучасна Словенія), яка діяла з 24 жовтня 1909 року по 1912 рік. Найдовше функціонувала лінія, збудована в норвезькому місті Драммен – з 1909 по 1967 рік. У Німеччині найдовше прослужили лінії «Індустрібан» у Вюрцені (1905–1928) та «Хафеншлеппбан Альтон» (1911–1949).

Креслення пасажирського тролейбуса, який експлуатувався на міжміській тролейбусній лінії Піран – Портороз на території Австро-Угорщини. Лінія була збудована компанією Макса Шиманна. 1909 р.

Після Першої світової війни Макс Шиманн налагодив співпрацю з британською компанією «Railless Elektric Traction Company Ltd.», яка займалася виробництвом тролейбусів. У 1910-х – 1920-х роках тролейбус почав активно розвиватися як перспективний вид міського транспорту в багатьох містах Європи, зокрема у Великобританії, Італії та Швейцарії.

Перші тролейбусні лінії на території Австро-Угорщини з’явилися у Відні (1908), Братиславі (1909) та Чеських Будейовіце (1909). На початку 1910-х років тролейбус міг з’явитися і у Львові. Інженер Йозеф Томицький, тодішній керівник Львівського трамвая, пропонував замість трамвайної лінії на Високий Замок збудувати тролейбусну. Однак, міська електрична комісія відхилила цю пропозицію у травні 1909 року.

Напередодні Першої світової війни розглядалася можливість будівництва тролейбусної лінії у Києві, проте початок війни відтермінував ці плани на два десятиліття. У 1920-1930-х роках тролейбус став популярним і більш дешевим альтернативою трамвая в багатьох європейських містах.

Тролейбус в польському місті Познані – саме тут 12 лютого 1930 року була відкрита перша в Другій Речі Посполитій тролейбусна система

Перша тролейбусна лінія на території міжвоєнної Польщі була відкрита у Вроцлаві (1912-1914). Першу стабільну тролейбусну систему в Польщі запущено 12 лютого 1930 року в Познані. У 1938–1939 роках у Львові також обговорювалося питання будівництва тролейбусної лінії, але Друга світова війна перешкодила цим планам.

Перша тролейбусна лінія в Україні розпочала роботу в Києві 5 листопада 1935 року. Початковий маршрут планувався від площі Третього Інтернаціоналу (нині Європейська площа) до Київського трамвайного заводу. Підготовку київських спеціалістів з тролейбусного руху проводили в Москві, де тролейбус почав курсувати у 1933 році. Київський трамвайний завод ім. Т. Домбаля виготовив перші п’ять тролейбусів моделі ЛК-5, які отримали назву на честь Лазаря Кагановича.

Трьохвісний тролейбус в польському місті Познань. Початок 1930-х рр.

Видатний інженер Сергій Ребров, який паралельно працював на Київському трамваї та викладав у КПІ, зробив вагомий внесок у розвиток тролейбусного транспорту. Він написав кілька підручників та наукових праць, присвячених тролейбусам, дослідив питання їх електроспоживання.

У 1935 році в Києві було збудовано першу тролейбусну лінію довжиною 3,5 км. Перше тролейбусне депо розраховане на 17 машин. 5 листопада 1935 року було відкрито рух тролейбусів, перші машини моделі ЛК-5 вивели на маршрут водії І. Чешко, Л. Бокач, Г. Смолін, О. Слюсаренко та М. Савченко.

Тролейбуси ЛК-5 у день відкриття тролейбусного руху в Києві – 5 листопада 1935 року. Ці тролейбуси були побудовані на Київському трамвайному заводі ім. Т. Домбаля

У 1936–1937 роках у Києві відкрилися нові тролейбусні лінії, а до кінця 1940 року довжина контактної мережі становила 15,4 км, парк налічував 47 машин, які перевозили 14,8 млн пасажирів щорічно.

Наступними українськими містами, де з’явився тролейбусний рух, стали Чернівці (1 лютого 1939 року), Харків (5 травня 1939 року) та Донецьк (31 грудня 1939 року). В Одесі тролейбусний рух було розпочато 5 листопада 1945 року.

ІІІ. Становлення Львівського Тролейбуса: Від Планів до Першого Рейсу

Будівництво тролейбусних ліній у Львові було закладено ще в першому радянському Генеральному плані міста. У 1947 році харківська проектна контора «Укркомунпроект» розпочала розробку проекту першої тролейбусної лінії. Розглядалися два варіанти: від площі Адама Міцкевича до аеродрому Скнилів або від центру міста до Львівського автозаводу.

Тролейбус ЛК-5 з деповським № 4 на Хрещатику. Кінець 1930-х рр.

У 1956 році було затверджено новий Генеральний план Львова, який передбачав розвиток радіально-кільцевої системи доріг та мережі громадського транспорту, включаючи тролейбусні та автобусні маршрути.

Підготовка до будівництва тролейбусної лінії розпочалася влітку 1951 року. У 1952 році було демонтовано трамвайну лінію по проспекту Свободи. 3 травня 1952 року Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про будівництво тролейбусної лінії у Львові протяжністю 10,5 км. вартістю 7,2 млн. карбованців. Перша черга лінії протяжністю 7,3 км. мала бути введена в експлуатацію до 7 листопада 1952 року.

У червні 1952 року розпочався набір водіїв до школи тролейбусів. 29 кандидатів пройшли тримісячне навчання в Києві. Будівельні роботи з монтажу контактної мережі розпочалися в середині серпня 1952 року. Тролейбуси моделі МТБ-82Д були замолені на Заводі імені Урицького в Енгельсі. Генеральна інспекція тролейбусної лінії відбулася на початку листопада 1952 року.

Тролейбус MAN в Чернівцях поблизу палацу буковинських митрополитів. 1939 р.

11 листопада 1952 року Львівська міська рада прийняла рішення про перейменування управління львівського трамвая на Львівське трамвайно-тролейбусне управління. Планувалося, що тролейбусний рух розпочнеться 7 листопада, проте через затримку з доставкою тролейбусів, перші машини прибули 8 листопада, а обкатка розпочалася 9 листопада.

27 листопада 1952 року о 8:00 ранку розпочався регулярний тролейбусний рух у Львові. Першим на маршрут №1 «Вокзал – Центр» вийшов тролейбус під деповським номером 4, керований водієм Іваном Романовичем Трояном. Цей маршрут, протяжністю 8,4 км, з’єднував площу Адама Міцкевича із залізничним вокзалом. Поїздка тривала 20 хвилин. За перший день роботи було перевезено 60 тисяч пасажирів.

Так у Львові започатковано восьму тролейбусну систему в Україні. Наприкінці 1952 року тролейбуси перевезли 398 тисяч пасажирів.

Монтаж контактної мережі тролейбуса на пл. Адама Міцкевича у Львові. Осінь 1952 р.

Антон ЛЯГУШКІН та Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ

Автори висловлюють щиру вдячність за надані матеріали та інформацію з історії львівського тролейбуса шанувальникам історії Львова та міського електротранспорту Олександру Єрохіну та Андрію Дрималику.

Перелік використаних джерел інформації

• Бейкул С.П., Брамський К.А. Київський трамвай. До 100-річчя з дня пуску в експлуатацію. [Текст] / С.П. Бейкул, К.А. Брамський. – Київ: Будівельник, 1992 – 96 ст.;
• Богодистый П. Пассажирские троллейбусы производства СССР. Часть 5. [Текст] / П. Богодистый // Наука и техника. – 2017 – № 4;
• Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом: Путівник. [Текст]/ В.С. Вуйцик, Р.М. Липка. – Львів: Каменяр, 1987 – 175 ст.;
• Звіт про роботу виконкому за період з 01.01.96 р. до 30.12.96р. [Текст] – Львів: Львівська міська рада. Виконавчий комітет, 1996 – 6 ст.;
• Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. [Текст] / Упорядники У.Я. Єдлінська, Я.Д. Ісаєвич та ін. – Київ: Наукова думка, 1986 – 424 ст.;
• Історія Львова. Короткий нарис. [Текст] / Редакційна колегія Г.Ю. Гебрільсткий, Є.К. Лазаренко, В.К. Осечинський, О.Г. Цибко. – Львів: Видавництво Львівського університету, 1956 – 294 ст.;
• Климов К. Первооткрыватель мира троллейбусов. [Текст]/ К. Климов // Грузовик пресс. – 2017. – № 1;
• Марчук Л.П., Шипова В.С. Їде трамвай, їде…[Текст] / Л.П. Марчук, В.С. Шипова. – Дрогобич: Дрогобицька міська друкарня, 1994 – 56 ст.;
• Михалик В., Лемко І. Львів повсякденний (1939 – 2009). [Текст]/ В. Михалик, І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2009 – 240 ст.;
• Машкевич С. Трамвайные копейки. [Текст] / Машкеич С. // Зеркало недели. – 2004. – 15 листопада;
• Пащук А.И., Деркач И.С. Львов. Путеводитель [Текст] / Пащук А.И., И.С. Деркач. – Львов: Книжно-журнальное издательство, 1960 – 144 ст.;
• Тархов С.А. Історія Львівського трамвая. [Текст] / С.А. Тархов. – Львів: УПІ ім. І. Федорова – Фенікс ЛТД, 1994 – 128 ст.;
• Тархов С., Козлов К., Оландер А. Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник. [Текст] / С. Тархов, К. Козлов, А. Оландер. – Київ: Варто, 2010 – 934 ст.;
• Швед М.І. Львів. Короткий путівник-довідник. [Текст]/ М.І. Швед. – Львів: Каменяр, 128 ст.

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Цей історичний матеріал дозволяє зазирнути в минуле і зрозуміти, як зароджувався та розвивався один із найважливіших видів міського транспорту – тролейбус. Особливо цінною є детальна розповідь про початок його історії у Львові, яка показує, що за кожним зручним для нас сервісом стоїть довгий шлях винаходів, удосконалень та наполегливої праці багатьох людей. Ця інформація буде цікавою для краєзнавців, істориків транспорту та всіх, хто цікавиться історією рідного міста.

Оригінал статті: photo-lviv.in.ua