Ігнац Фурман: як музикант-педагог змінив психіатрію

Ігнац Фурман: Людина-оркестр – від музики до психіатрії

15. 01. 2020 1417

Неймовірна історія життя видатної особистості, в якій переплелися медицина, музика та прагнення до реформ, сповнена як злетів, так і падінь.

Життєпис цієї дивовижної людини багатий на невивчені сторінки та суперечливі відомості. Проте дивовижним чином поєднати в собі таланти медика та музиканта, досягнувши успіху в обох сферах, – це справді вражає. Не менш вражають і круті повороти долі, які змушували його долати перешкоди: то підносячи до вершин визнання та даючи змогу реалізувати себе, то кидаючи у вир людських пристрастей та жорстокості. Талановитий львів’янин, уродженець єврейської родини, Ігнац Фурман (Ignacy Fuhrman) народився 1889 року. У 1907 році він завершив навчання у IV гімназії ім. Яна Длугоша у Львові. Його подальший розвиток проходив двома шляхами. Перший напрямок пов’язаний з медичним факультетом Львівського університету, де його професійне становлення відбувалося під керівництвом професора Генрика Гальбана – завідувача Неврологічної та психіатричної клініки Львівського університету (згодом Університету Яна Казимира) у 1905-1933 роках.

Професор, доктор медицини Генрик Гальбан Диплом про завершення медичної освіти він отримав 15 липня 1913 року, згодом здобувши докторський ступінь. Другий шлях розвитку був пов’язаний з музикою, хоча джерела його музичного професіоналізму залишаються не до кінця з’ясованими. Його практична діяльність охоплювала різноманітні сфери: він тривалий час був музичним рецензентом газети «Słowо Polskie», публікуючи критичні матеріали під псевдонімами i.f. або Ign.F. І. Фурман також очолював комітет та художньо керував «Музичним колом» у Львові. Він став одним із співорганізаторів значної музичної події міста – урочистостей з нагоди 100-річчя від дня народження Ф. Шопена, що відбулися у Львові у 1910 році. Творчість композитора мала велике значення для міста завдяки багаторічній діяльності його учня Кароля Мікулі. Ігнац Фурман став секретарем організаційного комітету та автором цінного концертного путівника, присвяченого цій події («Obchód setnej rocznicy urodzin Fryderyka Chopina we Lwowie 23-28 października 1910: przewodnik koncertowy»).

Обкладинка видання та програма першого концерту 100-річчя Ф. Шопена у Львові

Обкладинка видання та програма першого концерту 100-річчя Ф. Шопена у Львові Обкладинка видання та програма першого концерту 100-річчя Ф. Шопена у Львові

Музично-педагогічна діяльність

Ігнац Фурман також активно займався музично-педагогічною діяльністю. Він викладав теорію, гармонію та історію музики у престижних навчальних закладах, зокрема у Вищій музичній школі Яніни Іллясєвич, Львівському музичному ліцеї, Вищій музичній школі Мальвіни Райсс та Оперній школі Чеслава Заремби. Протягом 1909-1914 років він викладав теоретичні дисципліни у Львівському музичному інституті імені Анни Нєментовської, а згодом – у семінарії для викладачів музики при ньому. Незадовго до Першої світової війни Фурман переїхав до Станіславова, де викладав теорію музики та гармонію у філії цього інституту. До 1921 року він переважно працював у музичній сфері, що підтверджується львівськими адресними книгами, де він значиться як вчитель музики, проживаючи на вулиці Корнеля Уєйського (нині – К. Устияновича), буд. 8.

Шлях реформатора психіатрії

Як лікар-психіатр, Ігнац Фурман працював у 1920-1930-х роках у спеціалізованих установах міст Сьвєцє та Хелм Любельський. До цього він уже мав десятирічний досвід роботи психіатром і неврологом, сформувавши власні професійні переконання. У цій галузі він проявив себе як лікар-реформатор, прагнучи змінити процес лікування та поширюючи ідеї психічної гігієни. З 1922 по 1929 рік Фурман був завідуючим відділенням Pomorskiego Krajowego Zakładu Psychiatrycznego w Świeciu. Дирекція та персонал лікарні в Сьвєці Тут він мав змогу зосередитися на медичній справі та її реформуванні, зокрема, керував роботою молодших лікарів та навчав середній персонал. Саме тут він почав розвивати свої погляди на психічну гігієну. Споруда Псхіатричного закладу в Сьвєці (фото з архіву психіатричної лікарні)

Новаторство у підготовці медичних сестер та боротьба з алкоголізмом

З ініціативи Фурмана, з липня 1922 року при лікарні розпочалися річні курси медсестер, програма яких включала анатомію, фізіологію, основи загального та психіатричного догляду, а також першу допомогу. На основі свого п’ятирічного досвіду, І. Фурман представив доповідь «Програма підготовки медичних сестер у державних психіатричних установах» на VIII Конгресі польських психіатрів у 1928 році. У лютому 1929 року, в рамках «Тижня пропаганди тверезості», він провів серію лекцій, присвячених проблематиці алкоголізму. Його виступи, що супроводжувалися слайдами та кольоровими таблицями, мали величезний успіх. Журналіст газети «Głos Świecki» захоплено відзначав: «як можна говорити про щось настільки нудне чи, скажімо, неприємне, говорити настільки захоплююче, залишаючи при цьому таке глибоке і тривале враження… Я повинен віднести лекцію доктора Фурмана до найкращих популярних лекцій, які я коли-небудь чув… Він був своєрідним духовним бенкетом. Зосередженість на темі була винагороджена, оскільки оратор присмачив її добірним гумором».

Проектування та розбудова Психіатричного шпиталю в Хелмі

У січні 1929 року розпочалися практичні заходи зі створення психіатричної лікарні в Хелмі Любельському. Наступним етапом діяльності І. Фурмана стало його залучення до проектування, будівництва та функціонування нового Психіатричного шпиталю (Międzykomunalnу Szpital Psychiatrycznу), розрахованого на 800-1000 ліжок. Проєкт розроблявся архітектором Владиславом Климчаком, з урахуванням консультацій та рекомендацій Фурмана щодо облаштування приміщень та інфраструктури. Від грудня 1932 року лікарня змогла приймати 400 пацієнтів. Видання з нагоди XVI-го конгресу польських психіатрів

Концепція психіатричної лікарні як центру психічної гігієни

У своїй праці «Психіатрична лікарня як центр психічної гігієни» (1933 р.) І. Фурман виступав за скорочення великих психіатричних відділень, пропонуючи перевести пацієнтів під нагляд поза межами установ. Він був переконаний, що нові лікарні повинні бути обладнані для ефективного лікування та швидкої виписки, а психіатрів слід залучати до роботи в загальних медичних закладах. Кожна лікарня, на його думку, мала стати осередком психічної гігієни для свого регіону. Лікарня в Хелмі мала оглядові палати для складних пацієнтів, рентгенкабінет, а також окремий корпус для спокійних пацієнтів та майстерні. У 1934 році було облаштовано театральну кімнату, каплицю, а згодом – дитячу палату.

Конфлікт та трагічна доля

Заступницею лікаря стала Гелена Рената Кац, яка спеціалізувалася на дитячій психіатрії. У грудні 1935 року вона організувала та очолила лікувально-виховне відділення для дітей. У 1936 році Ігнац Фурман разом з Вацлавом Дрожджем співголовував оргкомітету XVI-го конгресу польських психіатрів. Проте, ідеї психічної гігієни не завжди знаходили одностайну підтримку, особливо на тлі зростаючих антисемітських настроїв 1930-х років. У 1937 році виник гострий конфлікт між доктором Олександром Шульцом та лікарями-євреями І. Фурманом та Г. Р. Кац, що призвів до взаємних звинувачень, страйків, судових процесів та звільнень. Зрештою, обидва медики-однодумці створили сім’ю. Перед початком Другої світової війни вони повернулися до Львова і почали працювати у психіатричному закладі на Кульпаркові. Корпус Львівської обласної психіатричної лікарні З приходом радянської влади до Львова у вересні 1939 року, Ігнац Фурман працював ординатором Неврологічної клініки Медичного інституту. Доктор Р. Кац деякий час продовжувала керувати лікарнею в Хелмі. Однак 12 січня 1940 року будівлі лікарні були оточені СС, і пацієнти були розстріляні. Того дня загинуло 435 осіб. Доля багатьох львівських психіатрів єврейського походження виявилася трагічною. Ігнац Фурман та його дружина загинули приблизно у 1942 році від рук нацистів. Так гірко і жорстоко завершилося життя видатного львів’янина, у місті, з якого він розпочав свій стрімкий злет і якому подарував так багато своїх досягнень та талантів. Роксоляна ГАВАЛЮК викладач-методист ЛМК ім. С. Людкевича. Література:

Błaszczyk L.T., Żydzi w kulturze muzycznej działający na ziemiach polskich w XIX i XX wieku, książka wydana dzięki wsparciu udzielonemu przez Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego oraz Stowarzyszenie Żydowski Instytut Historyczny w Polsce.
Direktor der Anstalt Chełm, Zagłada chorych psychicznie w Polsce 1939-1945 : praca zbiorowa = Die Ermordung der Geisteskranken in Polen 1939-1945 / Polskie Towarzystwo Psychiatryczne, Komisja Naukowa Historii Psychiatrii Polskiej. Red. Zdisław Jaroszewski.Warszawa : Wyd. Naukowe PWN, 1993. 249 S.
Fuhrman I. Program wyszkolenia personelu pielęgniarskiego w publicznych zakładach psychjatrycznych. // Rocznik Psychiatryczny. 1929.
Fuhrman I. Wojewódzki Komunalny Szpital Psychiatryczny w Chełmie: z okazji XVI Zjazdu Psychiatrów Polskich. // Zwierciadło: niezależne pismo demokratyczne. 27 listopada 1932. № 21. S. 11-14.
Księga pamiątkowa Gimnazjum im. Jana Długosza we Lwowie, 1878-1928. Lwów :nakł. Komitetu Jubileuszowego, 1928. 366 с.
Kujawski R. (dr. n. med.) Fuhrman – reformator szpitalnictwa psychiatrycznego. // Wyborcza.pl. 2018. 28 stycznia. URL:http://www.czasswiecia.pl/czas_swiecia/1,88351,22946518,fuhrman-reformator-szpitalnictwa-psychiatrycznego.html
Kujawski R. (dr. n. med.) Dekowski zmienia wygląd lecznicy // Czas Świecia. 2017.4 czerwca. URL: http://www.czasswiecia.pl/czas_swiecia/1,88351,21896330,dekowski-zmienia-wyglad-lecznicy.html
Lubaszewski Z. Chełm w Operacji T4 // Chełm nieznany. Ludzie, miejsca, wydarzenia / Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Chełmie, Chełmskie Towarzystwo Naukowe. Chełm : wydawnictwo «Kresowe», 2009. S. 234-235.
Obchód setnej rocznicy urodzin Fryderyka Chopina we Lwowie 23-28 października 1910: przewodnik koncertowy / zestawił Ignacy Fuhrman, Lwów: Drukiem Artura Goldmana, 1910
Polski kalendarz muzyczny na rok 1920 / red. M. Skolimowski. Warszawa: Polska Artystyczna,1920.
Psychiatria w Świeciu: doktor Józef Bednarz. // Czas Świecia. 2017. № 7. s. 8-9.
Sensacyjny proces lekarzy w Chełmie. Korespondencja własna «Chwili» porannej.
Świecie. Księga jubileuszu 800-lecia. Świecie: Urząd Miejski, Gdańsk: Instytut Kaszubski, 1998.

«W sprawie opieki wychowawczo-lekarskiej dzieci neurotycznych i wychowawczo zaniedbanych» (1931); «Znaczenie terapji nasennej w przebiegu psychoz endogennych» (1931); реферат «Higjena psychiczna w oświetleniu nauki o psychoanalizie» (1931); «Znaczenie psychomotoryki dla przebiegu i prognozy psychoz endogennych» (1932); «Analiza zaburzeń czasu i przestrzeni w przypadku schizofrenii» (1937).

Поширити це:

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття розкриває багатогранну постать Ігнаца Фурмана – людини, яка змогла досягти значних успіхів як у музичній, так і в медичній сферах. Її користь для читача полягає у можливості дізнатися про видатного львів’янина, його новаторські ідеї в психіатрії та внесок у музичне життя міста. Історія Фурмана є нагадуванням про складні часи, але також про силу людського духу та прагнення до вдосконалення, що може бути цінним для будь-якого українця.

За матеріалами: photo-lviv.in.ua

No votes yet.

Please wait...