Як львів’яни обирали оригінальні назви для своїх кав’ярень: дивовижні історії минулого

20. 02. 2022 3748 FacebookXPinterestWhatsAppTelegram

В кав’ярні. Картина Р. Фолькеля

Історичні Каварні Львова: Чому Залишалися Без Назви “Львівська”?

Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, як у Львові обирали назви для кав’ярень? Чому у місті кав’ярні мали такі несподівані найменування, як “Каварня геніїв” чи “Каварня під котом, що ловить рибу”, але жодна не називалася “Львівська”? Сьогодні ми спробуємо дослідити цю цікаву тему разом із нашим партнером, Торговою Маркою “Кава Старого Львова”.

Німецький мандрівник Коль у 1841 році здивовано відзначав велику кількість кав’ярень та цукерень у Львові, стверджуючи, що місто має кращі й елегантніші заклади, ніж його рідний Дрезден чи будь-яке інше німецьке місто подібного розміру. Особливо він виділяв заклад Вольфа, який складався з кількох залів, завжди переповнених відвідувачами, незалежно від часу доби.

Більярдний салон у каварні “Театральна”, що до І світової війни містилась у партері театру Скарбека (тепер театр ім. Марії Заньковецької), поч. ХХ ст.

Особливості Назв Львівських Кав’ярень

Подорожній також відзначив цікаву особливість львівських закладів: попри те, що відвідувачі часто були вбрані за французькою чи німецькою модою, на вивісках кав’ярень зазвичай зображували шляхтичів у традиційному одязі, з горнятком кави в руці. Ще однією примітною рисою львівських кав’ярень була їхня прагнення отримати якомога більш помпезні назви – “Імперіал”, “Ройял” чи “Гранд”. На противагу цьому, у Парижі, серед сотень кав’ярень, часто розташованих біля зупинок громадського транспорту, траплялися доволі скромні назви: “Під автобусом”, “Під трамваєм” або “Café du Metro”. Львівська ресторація, поч. ХХ ст. Інші заклади теж не відзначалися особливою оригінальністю. Згадаймо хоча б “Каварню геніїв”, “Каварню під котом, що ловить рибу”, а також такі назви, як “Все йде чудово”, “Чом би й ні?” чи “На хвильку”. І якщо в Парижі кав’ярня могла носити назву “Café du Paris”, а у Відні – “Kaffee zur Stadt Wien”, то у Львові жодна кав’ярня не мала назви “Львівська”, оскільки це звучало б недостатньо масштабно. Якби вже йшлося про назву з географічною прив’язкою, то це була б принаймні Варшава чи Відень, а ще краще – Рим або Палермо.

Галицька крайова виставка, Львів 1894 рік

Галицька Крайова Виставка та “Французький Ресторан”

Під час Галицької крайової виставки, що проходила у Львові у 1894 році, на території Стрийського парку було відкрито численні ресторанчики, як великі, так і малі, з претензійними назвами. Особливу популярність здобув невеликий, але вишуканий павільйон під назвою “Ресторан французький”. Це було зумовлено тим, що кожна світова виставка мусила мати свій французький ресторан, де місцеві кулінари демонстрували високе мистецтво приготування страв. Обіди, подані на відкритій веранді під звуки військового оркестру та з видом на барвисто підсвічені фонтани, залишали незабутні враження, особливо у теплу літню пору.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття занурює читача в історичний контекст розвитку кав’ярень у Львові, пояснюючи цікаві особливості вибору їхніх назв. Це чудовий матеріал для тих, хто цікавиться історією міста, культурою та гастрономічними традиціями. Стаття також нагадує про значення бренду “Кава Старого Львова”, підкреслюючи його зв’язок із львівською спадщиною.

Подробиці можна знайти на сайті: photo-lviv.in.ua