Денис Зубрицький: Засновник Львівської Історії та Його Неоціненна «Хроніка»

Чи часто ви замислюєтеся над тим, хто першим почав досліджувати багату історію Львова? Сьогодні у читачів є широкий вибір наукових праць та детальних досліджень, але з чого ж усе починалося? Як давні історики підходили до вивчення минулого нашого міста? Пропонуємо звернути увагу на постать Дениса Зубрицького – історика, архівіста та етнографа. Хоча його постать і викликає певні дискусії, його внесок у збереження львівської історії є беззаперечним. Не можна забувати про його фундаментальну працю – «Хроніку міста Львова», яка досі залишається важливим джерелом для дослідників минулого нашого міста, не втративши своєї актуальності для багатьох поколінь.

Хто ж такий Денис Зубрицький і чому його «Хроніка» така цінна?

Денис Зубрицький народився у 1777 році в селі Батятичах (тоді Австрійська монархія, Королівство Галичини та Володимирщини). Після закінчення Львівської гімназії у 1795 році, він розпочав свою кар’єру як дрібний урядовець магістрату в місті Березів. У 1809 році його кар’єра отримала новий виток – він обіймав посаду секретаря Перемишльського повітового управління адміністрації Варшавського князівства.

На початку 1820-х років Зубрицький працював судовим перекладачем з російської мови у Львівському магістраті. Його діяльність у Ставропігійському інституті у Львові тривала з 1829 по 1847 роки. У 1838-1839 роках, на прохання міської влади, він займався упорядкуванням міського архіву. Також, з 1830 по 1842 роки, він був префектом Ставропігійської друкарні. Завдяки своїй активній науковій роботі, у 1842 році Зубрицького було обрано членом-кореспондентом археографічної комісії при Міністерстві народної освіти Росії, а з 1844 року він став почесним членом Київської тимчасової комісії по розбиранню давніх актів.

Ці сухі факти ілюструють масштабну подвижницьку працю львівського історика. Свою наукову діяльність Зубрицький розпочав з публікації народних пісень. У 1822 і 1823 роках у календарі «Львівський Пілігрим» (видавався німецькою та польською мовами) він опублікував низку народних пісень із супровідними мелодіями. У 1830 році вийшла його перша історична праця, присвячена історії греко-католицької Ставропігійної церкви та інституту при ній. Наступного року ця праця була видана польською мовою. А у 1836 році він видав дослідження про кириличне книгодрукування в Галичині.

У 1844 році побачила світ, ймовірно, найважливіша праця Зубрицького – «Хроніка міста Львова», видана польською мовою. Ця книга стала результатом його роботи з упорядкування міського архіву та охопила історичні події міста від XIV до XIX століття. Багато з поданих у праці матеріалів були унікальними, що зробило її відразу культовою серед львівських істориків. Вона й досі зберігає свою цінність.

З точки зору сучасної історіографії, його політична орієнтація викликає питання. Зубрицький поступово ставав прихильником москвофільства, активно співпрацюючи з М. Погодіним, ідеологом російського самодержавства. Така позиція була поширеною в тогочасній Галичині, де, під тиском польського руху, деякі українські діячі вважали, що «краще втопитися у російському морі, ніж у польській калабані». Зубрицький був одним з перших, хто став на цей шлях, і свою «Історію Галицької Русі» він писав, спираючись саме на ці погляди.

У одному зі своїх листів Зубрицький писав: «Я зберіг собі з моїх статків на старість лише стільки, скільки б вистачило до моєї смерті. Проте я помилився в своїх розрахунках смертю і пережив термін, призначений мною. Засоби для життя закінчились, а смерть не хоче мене брати». На жаль, 4 січня 1862 року, смерть таки забрала його. Денис Зубрицький похований у Львові, на Личаківському цвинтарі.

Хоча Зубрицький не залишив по собі монументальних архітектурних споруд чи видатних творів мистецтва, і не був визначним політичним діячем, він зробив, можливо, щось значно вагоміше. Він написав одну з перших ґрунтовних історій міста, яка й сьогодні слугує джерелом цікавих та унікальних фактів для дослідників та звичайних поціновувачів минулого. Тому, незважаючи на всі неоднозначні моменти його біографії, варто згадувати Дениса Зубрицького – він на це заслужив.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

• Скрипник П. І. Зубрицький Денис Іванович // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С. 386—387.
• Зубрицький Денис // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів: Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 498—499.
• Зубрицький Денис. Хроніка міста Львова / Наук. ред.: Ярослав Дашкевич, Роман Шуст. Переклад з польської І. Сварника; коментарі М. Капраля. – Львів: Центр Європи, 2002. – 602 с.

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття є цінним нагадуванням про постать Дениса Зубрицького, який заклав основи дослідження історії Львова. Його «Хроніка міста Львова» залишається ключовим джерелом для розуміння минулого міста, надаючи унікальні факти та перспективи. Для читачів, які цікавляться історією Львова, ця інформація допоможе глибше зрозуміти еволюцію міських досліджень та оцінити внесок першопрохідців, навіть попри деякі історичні суперечності.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: photo-lviv.in.ua