Берлінське техно та таксі до Троєщини – деталі про фільм «Кузьма: Страшно веселий» за допомогою фактів та архівних знімків

Після документальних картин про «Океан Ельзи» та «Яремчук: Незрівнянний світ краси», студія Knife! Films представляє стрічку про Андрія Кузьменка, лідера гурту «Скрябін». Фільм створений з архівних матеріалів, а всі свідчення про Кузьму представлені виключно в аудіоформаті. «Це нова для українського ринку форма документального кіно», – діляться творці стрічки з Віледжем.

Стрічка розпочинається з архівного інтерв’ю Андрія Кузьменка, де його запитують, про кого б він хотів зняти фільм: «Про мене, бо я інакше ні про що так добре не зняв. Я знаю тільки своє життя досконало». Музикант додає, що прагнув би зробити цей фільм критичним – показати не лише позитивні сторони, а й «мінуси» та «недоліки», – і жартує, що за таку роботу варто братися років у 60.

За зразок були взяті інші стрічки, побудовані на архівах: «Сенна» про життя і загибель пілота «Формули–1» Айртона Сенни та “Supersonic” про британський брит-поп і рокгурт Oasis.

Шматок із архівного інтервʼю Кузьми, де він розповідає про кіно, яке хотів би зняти

Перша думка про створення фільму про Кузьму виникла в режисера Артема Григоряна влітку 2015 року, коли той працював одним з операторів на зйомках концерту пам’яті Андрія Кузьменка у «Палаці спорту». Від ідеї до реалізації минуло майже дев’ять років. Робота над фільмом тривала два роки, а монтаж – дев’ять місяців.

Під час роботи над стрічкою команда Knife! Films опрацювала понад 400 годин відео та аудіо матеріалів і більше 22 тисяч фотографій, поспілкувавшись із понад 100 людьми, аби розповісти про різні етапи життя Кузьми: від психоделічної музики Кузьми у 1980-х, третього місця на «Червоній Руті» («Якби пісня тривала не три хвилини, а п’ять – я б знудився») до переїзду до Києва, зміни складу гурту «Скрябін», роботи на телебаченні та політичних висловлювань музиканта.

Серед архівних матеріалів до фільму увійшли відео з поїздки Кузьми до Берліна, звідки він «привіз техно» для альбому «Птахи» – другого для гурту «Скрябін»; наступний реліз, записаний за сім днів у студії продюсера Юрія Нікітіна; кадри з життя біля станції метро «Берестейська» та історія про те, як одного разу Кузьма працював нічним таксистом і випадково довіз клієнтів на Троєщину замість Теремків.

Альбом «Птахи» 1995 року, натхненний техно-музикою, який «Скрябін» створив після подорожей, зокрема до Берліна й Амстердама

Окремий блок архіву склали відео з родинних подорожей Кузьми – від початку 2000-х і до останніх років його життя. За словами режисера Артема Григоряна, загальна тривалість цих матеріалів сягала близько 20 годин. До фінального монтажу потрапила лише невелика частина знайденого.

Архівні знімки для Віледжу були надані командою Knife! Films