Броніслав Бауер: Архітектурний Спадкодавець Львова, Чиї Будівлі Досі Вражають
21. 08. 2016 7922 Facebook X Pinterest WhatsApp Telegram
Львівський архітектор Броніслав Бауер (1851 — після 1939), уродженець села Гримайлів на Тернопільщині, залишив глибокий слід в архітектурному ландшафті Львова. Навчаючись на архітектурному факультеті Львівської політехніки (1870–1876), він став одним із засновників Політехнічного товариства, а з 1881 року обіймав посаду скарбника в його правлінні. Його фахові публікації з’являлися на сторінках журналу Czasopismo Techniczne (1880–1881). Бауер був активним членом товариства уповноважених архітекторів протягом 1881–1931 років. Його професійна діяльність була зосереджена переважно на житловому будівництві у Львові. Крім того, він налагодив плідну співпрацю з видатним архітектором Іваном Левинським, якому в заповіті довірили управління фабрикою кахлевих печей, що Бауер успішно здійснював з 1919 року. Цікаво, що родина Бауерів володіла панчішно-трикотажною фабрикою, розташованою неподалік їхньої власної вілли.
Львівський архітектор Броніслав Бауер (1851 — 1939)
Архітектурні Проекти Броніслава Бауера:
Бауер не обмежувався лише Львовом, його творчість сягнула й за межі міста:
• Притулок для людей похилого віку в Аньєрі, Швейцарія (1880): Цей проект демонструє його соціально спрямовану архітектурну діяльність.
• Гімназія у Бродах (1881): Співпраця з Іваном Долинським над освітнім закладом.
• Дім гімнастичного товариства «Сокіл» у Самборі (1903-1904): Створення простору для спортивного та громадського життя. Нижче представлено перелік найцікавіших споруд Броніслава Бауера у Львові: 1.
Будинок Крайової школи лісництва (вул. Кобилянської №1, 1881)
Ця будівля, зведена на місці колишнього костелу Св. Марка, є яскравим зразком львівської віллової архітектури початку ХХ століття у стилі модерну. Одноповерхова споруда з мансардовим поверхом, цегляна, тинькована, з прямокутними вікнами. Центральний елемент головного фасаду – веранда, над якою розташований балкон. Фронтон з овальним вікном акцентує центральну частину фасаду.
Тильний бік будинку колишньої Kрайової школи лісництва
Фасад будинку колишньої Kрайової школи лісництва Сьогодні тут розташована кафедра садово-паркової архітектури та екології Лісотехнічного університету, а прилеглий дендропарк налічує понад 200 видів рослин. 2.
Споруда Художньо-промислової школи (вул. Театральна №17, 1890-1892)
У співпраці з Густавом Бізанцем, Броніслав Бауер та Ян Долинський збудували будівлю Промислової школи. Фасад, виконаний у стилях неоренесансу та необароко, прикрашений барельєфними майоліковими емблемами та погруддями скульптора Петра Гарасимовича (на жаль, не збереглися). Художньо-промислова школа діяла тут до 1909 року, після чого переїхала до нової будівлі на вул. Снопківській. Споруда Художньо-промислової школи У 1948–1952 роках будівлю було перебудовано під керівництвом Івана Персікова та Генріха Швецького-Вінецького для потреб будівельного технікуму. Сьогодні тут функціонує економічний факультет Львівського національного університету. 3.
Житловий будинок (вул. Листопадового чину №7, 1890)
Ця будівля має багату історію, адже з 1927 по 1932 роки тут містилася редакція українського часопису «Вікна». Також, протягом 1938–1967 років, у цьому будинку проживала видатна українська художниця Олена Кульчицька. У 1971 році тут було відкрито меморіальний музей цієї мисткині. Будинок на вулиці Листопадового чину №7 Музей представляє понад 80 картин художниці, а також її бібліотеку, килими, килимарство, меблі, створені за ескізами Кульчицької. У 2008 році будівлю внесли до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. 4.
Вілла Броніслава Бауера (вул. Гушалевича №5, 1892)
Бауер збудував цю віллу для себе за власним проектом у 1891–1892 роках. Будівля виконана у модному стилі мальовничого історизму (піттореск) з використанням різнокольорової дахівки, цегли, майоліки та вітражів. Елемент декору вілли Броніслава Бауера Вілла Броніслава Бауера Головний фасад доповнює вежа зі шпилем, а збоку збереглася дерев’яна різьблена веранда. Після встановлення радянської влади у віллі розміщено дитячий дошкільний заклад. 5.
Школа імені Станіслава Конарського (вул. С. Бандери, 91, 1892–1893)
Ділянка, на якій нині розташована школа №55, тривалий час належала князям Сапєгам і була незабудованою. Після переходу у міську власність у 1881 році, місто спробувало продати цю землю, але марно. Зрештою, було прийнято рішення про спорудження школи за проектом Я. Долинського та Броніслава Бауера. Школа імені Станіслава Конарського – зараз СШ №55 Ця триповерхова будівля в стилі українського бароко відзначається асиметричним контуром, червоною цеглою та вишуканою ліпниною. У 1928 році проводилася реконструкція для розділення будівлі на дві частини, з окремими входами, для розміщення професійної школи швачок та школи слюсарів-механіків. Після радянізації, школи були поділені за мовною ознакою: №55 (українська) та №47 (російська). У 1954 році російськомовну школу було закрито. 6.
Перебудова палацу (вул. Пекарська №13, 1892, 1899, 1911)
Цей чотириповерховий будинок, відомий як колишній палац Орловського, набув сучасного вигляду після реконструкції 1931 року під керівництвом Максиміліана Кочура. Архітектура поєднує класицизм початку ХІХ ст. з неокласицизмом та функціоналізмом міжвоєнного періоду. Після Другої світової війни він використовується як житловий будинок з офісними приміщеннями. Палац Орловського на вулиці Пекарській № 13 Будинок, споруджений у 1854–1855 роках за проектом Вільгельма Шмідта, зазнав реконструкцій у 1884 році (проект Якуба Цвіллінґа) та в 1892, 1899, 1911 роках за проектами Броніслава Бауера, коли його використовували для потреб фабрики санітарних устаткувань Генрика Богдановича. 7.
Вілла Барвінських (вул. Барвінських №5, 1897)
На фасаді будинку №5 встановлено меморіальну дошку, яка свідчить, що тут у 1890–1963 роках мешкав видатний композитор і піаніст Василь Барвінський. Дошку було встановлено на родинній садибі у 1991 році (скульптор Володимир Одрехівський). Вілла Барвінських У 1980-х роках у підвалі цього будинку працював відомий письменник Юрій Винничук. Сама вілла, зведена за проектом Бауера у 1897 році, виконана у стилі історизму. 8.
Кам’яниці (вул. Котляревського, 43 та 45, 1910-1911)
Ці житлові багатоквартирні будинки вирізняються еркерами та високими фронтонами, що виступають з центральної частини фасадів. Декоративне оздоблення дозволяє віднести їх до пам’яток пізньої сецесії. Кам’яниця на вулиці Котляревського, 43 Будинок №45, разом із сусіднім №43, формує дзеркально симетричну групу. Вони мають Г-подібну форму в плані та утворюють блок у вигляді літери Т. Згодом кам’яниця №45 зазнала значних перебудов. 9.
Прибуткові будинки (вул. Вузька, 6 та 8, 1910–1911)
Перед Першою світовою війною, на залишках оборонного валу, зведено два прибуткові будинки: №6 у стилі спрощеного неокласицизму та №8 у стилі сецесії. Будинок на вул. Вузькій , 6 Будинок на вул. Вузькій, 8 Обидва проекти були виконані Броніславом Бауером на замовлення Генрика Богдановича у 1910–1911 роках. 10. ### Кам’яниці (вул. Донцова, 9 і 11, 1911) Будинок №9 є прибутковим будинком родини Ельстерів, а №11 – житловим будинком, зведеним для родини Сокіл. Кам’яниця №11 на вулиці Донцова Обидва будинки створені за проектами Броніслава Бауера. 11. ### Будинок (вул. І. Франка №7, 1911) Ця будівля є результатом перебудови у 1911–1912 роках кам’яниці, зведеної ще у 1874 році. Реконструкція в стилі раціональної сецесії з елементами неокласицизму проводилася за спільними проектами Владислава Рауха та Броніслава Бауера. Фото будинку на вулиці І. Франка, 7 (колишня вул. Панська) початку ХХ ст. Будинок на вулиці І. Франка , 7 Фасад завершується фронтоном мансардного даху та чотирикутною вежею зі шпилем. Вхідні двері виконані у стилі ар-деко. До війни тут розташовувався Львівський музичний інститут. 12. ### Кам’яниця (вул. Лисенка №46, 1913) Ця будівля завершує парну сторону вулиці Лисенка. Будівництво, розпочате у 1913 році, було завершено вже після Першої світової війни. Стилістично споруда поєднує елементи історизму та раннього функціоналізму. Чотириповерхова будівля прикрашена вкрапленнями шліфованого каменю, переважно чорного кольору. Кам’яниця на вулиці Лисенка, 46 Христина БАЗЮК Джерела:
- І. Мельник, Р. Загайська. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Центр Європи, 2010. – 352 с.
- http://www.lvivcenter.org
- uk.wikipedia.org
- www.litopys.lviv.ua
- gazeta.ua
Фото:
- https://www.facebook.com
- http://www.pslava.info
- http://haidamac.org.ua
- http://www.wikiwand.com
- www.genealogia.okiem.pl
- www.pinterest.com
Поширити це:
- Tweet
- Поширити у Telegram (Відкривається у новому вікні)Telegram
- Поширити у WhatsApp (Відкривається у новому вікні)WhatsApp
Підсумок від Вісті в Україні:
Ця стаття є чудовим ресурсом для тих, хто цікавиться історією львівської архітектури та діяльністю видатних містобудівників. Вона дозволяє глибше зануритися у творчість Броніслава Бауера, познайомитися з його визначними роботами та оцінити внесок у формування обличчя міста. Матеріал буде корисним для краєзнавців, істориків, архітекторів, а також для всіх, хто прагне краще пізнати архітектурну спадщину Львова.
За даними порталу: photo-lviv.in.ua