1 вересня 1939: як Львів зустрів перші залпи Другої світової — архівні фото

01.09.2026 31 FacebookTwitterPinterestWhatsAppTelegram

Львів, 1939-1945 рр.

1 вересня 1939 року Львів зустрів як мирне місто, що входило до складу Польської держави. Однак уже опівдні місто здригнулося від розривів німецьких бомб. Перший авіаналіт застав мешканців зненацька: повітряні судна з’явилися без будь-якого попередження, а сирена повітряної тривоги пролунала лише після того, як бомбардування фактично завершилося. Саме цього дня Львів уперше відчув на собі реальні наслідки Другої світової війни.

«Невже знову тренувальний виліт?»

Перше вересня 1939 року припало на п’ятницю. У місті ще тривали останні приготування до нового навчального року, проте звичний плин життя невдовзі безжально перервала війна.

О 4:45 ранку німецькі війська розпочали масштабне вторгнення до Польщі. Для Львова перші години цього дня минули спокійно, без безпосередніх бойових дій. Однак близько 11:45 над містом з’явилися німецькі літаки.

Першою значною ціллю став Скнилівський аеродром. Удару завдали бомбардувальники Heinkel He 111 з складу II./KG 4 4-го повітряного флоту Люфтваффе. Загалом на аеродром було скинуто близько шістдесяти бомб.

Костел святого Андрія, 1939 р.

Для багатьох львів’ян поява авіації спочатку не здавалася початком справжньої війни. Передвоєнні місяці були насичені навчаннями з протиповітряної оборони, тому частина містян сприйняла подію як чергове тренування.

Український письменник Остап Тарнавський, який перебував тоді у Львові, побачивши густий дим у районі залізниці, найперше подумав про навчання. «Що, знову пробний літунський наліт?» — запитав він. Відповідь перехожого миттєво повернула його до реальності: вже були перші загиблі.

Цей короткий діалог дуже точно передає психологію перших хвилин війни: ще мить тому люди думали про тренувальні вильоти, а вже наступної — усвідомили, що почалася справжня трагедія.

Сирена, яка пролунала запізно

Один із найбільш моторошних епізодів того першого львівського нальоту згадав журналіст і редактор газети «Діло» Іван Німчук.

За його описами, німецькі літаки з’явилися в небі абсолютно без попередження. Спочатку люди почули наростаючий гуркіт моторів, а за мить — серію потужних вибухів. Від детонації здригалося повітря, здіймалася курява, а мешканці ще не до кінця розуміли масштаб того, що відбувається.

І лише через кілька хвилин після завершення першої хвилі нальоту над містом пронизливо пролунала сирена.

Літак HE-111

Ця деталь надзвичайно промовиста: Львів уже був атакований, перші бомби вже забрали життя людей, а сигнал повітряної тривоги увімкнули тоді, коли небезпека першого удару фактично минула.

Перший наліт виявився коротким, але його руйнівні наслідки містяни побачили одразу.

Ціллю став залізничний вузол

Після удару по Скнилову німецька авіація перейшла до інших стратегічних об’єктів Львова. Однією з головних мішеней став залізничний вузол.

Бомбардування охопило територію Головного вокзалу, колії та залізничні майстерні. Для німецького командування львівська залізниця мала критичне значення, адже через місто пролягали ключові шляхи для перекидання військ та військових вантажів.

Головний залізничний вокзал у Львові, 1942 р. Фото: Fortepan

Однак, удари завдавалися і по цивільній міській забудові.

Особливо трагічними стали наслідки бомбардування на алеї Фоша (нинішня вулиця Чернівецька) — тут загинули шестеро людей, ще одинадцятеро отримали поранення. На вулиці Лєщинського (нині — вулиця Братів Міхновських) загальна кількість загиблих і поранених сягнула майже 40 осіб. Постраждала й вулиця Верусов (сучасна вулиця Сміливих), де загинули двоє людей.

Бомби падали й на головну транспортну артерію міста — вулицю Городецьку, руйнуючи житлові будинки та міську інфраструктуру.

Вибухи дісталися трамвая

Війна миттєво змінила звичне життя львівських вулиць.

Під час авіанальотів зазнала пошкоджень трамвайна інфраструктура: одна з бомб влучила в районі Городецької, розірвавши контактну мережу та пошкодивши колії. За свідченнями очевидців, постраждав і сам трамвайний вагон.

Руйнування комунікацій стосувалися не лише транспорту. Бомбардування зачепили водогін, каналізаційні системи, електричні та телефонні мережі. Те, що ще вранці було комфортною міською інфраструктурою, за кілька годин перетворилося на частину фронтової реальності.

Львів, пошкоджений літак на аеродромі, вересень 1939 року.

83 загиблих за один день

Масштаб трагедії першого дня найкраще ілюструють цифри. За поліцейськими зведеннями, 1 вересня 1939 року у Львові загинули 83 людини, ще близько сотні були поранені.

Це були перші жертви Другої світової війни у Львові, але, на жаль, далеко не останні. Німецькі нальоти на місто тривали протягом усіх наступних днів і тижнів.

Для львів’ян війна перестала бути далекою новиною з радіоприймачів чи газетних шпальт. Вона матеріалізувалася в зруйновані будинки, вибиті шибки, поранених на вулицях і тіла загиблих, яких діставали з-під завалів.

Місто, яке зранку ще було мирним

У перший день війни Львів ще не був прифронтовим містом у звичному розумінні: тут не точилися вуличні бої й не було німецьких солдатів у центрі. Проте психологічно місто вже безповоротно перетнуло межу між миром і війною.

На вулицях з’явилися військові, мобілізовані та перші поранені. Лікарні працювали з граничним навантаженням, а залізничний транспорт перетворився на постійну ціль ворожої авіації.

Сучасний проспект Свободи, 1942 р. Фото: Fortepan

Львів’яни ж уперше побачили те, що незабаром стане моторошно звичною картиною: дим над дахами, зруйновані будинки, розбиті мережі та розгублених людей, які намагаються зрозуміти, як жити далі.

1 вересня стало лише початком.

Вже за два тижні, 17 вересня 1939 року, до Львова з іншого боку підійшла радянська армія, а 22 вересня польський гарнізон міста капітулював перед Червоною армією.

Так для Львова розпочалася найдраматичніша сторінка ХХ століття — роки окупацій, репресій, масових депортацій, Голокосту та невимовних людських втрат.

Але перший нищівний удар місто відчуло саме 1 вересня 1939 року. Того дня львів’яни ще намагалися сприйняти гуркіт літаків за звичайні навчання… Наступного дня сумнівів уже не залишалося — це була війна.

Аристарх БАНДРУК

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття є цінним історичним нарисом, що детально описує перші години Другої світової війни у Львові. Вона допомагає зрозуміти, як початок війни вплинув на життя мирних мешканців, і нагадує про важливість збереження історичної пам’яті. Інформація буде корисною для всіх, хто цікавиться історією України та подіями Другої світової війни.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: photo-lviv.in.ua