Україна з початку 2027 року вводить пілотний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів, що належать до фонду мінімальних необхідних запасів нафти та нафтопродуктів (МНЗН), відповідно до постанови Кабінету міністрів №1037 від 13 серпня 2026 року, опублікованої на Урядовому порталі.
Згідно з постановою, пілотний проєкт, ініційований Міністерством енергетики, розрахований на термін до двох років.
"З початку третього базового року (2027 року) учасники ринку та оператори повинні будуть зберігати частину обсягів дизельного палива, яка становить не менше 20% від загальних обсягів цього типу нафтопродуктів з фонду МНЗН, у підземних сховищах нафтопродуктів", – зазначається в порядку реалізації пілотного проєкту, що додається до постанови.
Проєкт передбачає створення розгалуженої системи підземних нафтосховищ та умов для їхньої безпечної експлуатації, як вказано в порядку.
Міністерство енергетики призначено координатором пілотного проєкту, а АТ "Укртранснафта" – спеціалізованим відповідальним зберігачем.
Водночас, функціонування спеціалізованого відповідального зберігача надає іншим учасникам ринку право зберігати нафтопродукти у власних підземних сховищах.
Перелік державних об’єктів, майно яких може бути використане як підземні сховища, визначено у закритій частині постанови.
Міненерго має забезпечити реалізацію проєкту спільно, зокрема, з НАК "Нафтогаз України", "Укртранснафтою" та "Оператором ринку".
Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн, коментуючи пілотний проєкт, зауважив, що на даний момент в Україні відсутні підземні сховища, і за чотири місяці до початку його дії ніхто не встигне навіть розробити проєктну документацію. Водночас він звернув увагу на те, що постанова передбачає використання для цих цілей нафтопроводів, соляних печер, виснажених нафтових або газових родовищ та інших геологічних утворень.
Куюн також зазначив, що найближчим часом державні банки за рішенням уряду можуть розпочати кредитування проєктів підземних нафтосховищ під 10% річних із компенсацією державою решти відсотків. Сума кредитування, за його даними, може коливатися від 100 млн грн до 1 млрд грн. Водночас Куюн висловив припущення, що в таких випадках передбачається жорстка умова запуску сховищ протягом року.
Втім, на його думку, рік – це нереалістичний термін, тому уряд муситиме прискорити погодження проєктної документації, термін якого зараз становить рік-півтора. При цьому директор А-95 зауважив, що приватні оператори мереж АЗС вже почали будівництво підземних сховищ "на власний ризик", паралельно погоджуючи проєкти.
Він також звернув увагу на загальне питання зберігання МНЗН з 2027 року.
"Закон (про МНЗН), хоча і заблокований підзаконними актами, але формально діє, і на даний момент норматив МНЗН складає 6% (ринку – ЕР), або приблизно 600 тис. т. Це обсяг, який фізично ніде зберігати – ані під землею, ані на поверхні. Та й ніхто на землі зберігати не буде, бо це самогубство для бізнесу. Якщо нічого не зміниться, з 2027 року норматив автоматично зросте до 9%", – описав ситуацію Куюн.
При цьому він додав, що в Міненерго усвідомлюють проблему і підготували зміни до закону, які вже містять 300 правок.
"Позиції такі: всі без винятку розуміють головне – запаси потрібні, але вони мають бути захищеними. І ці запаси мають бути в Україні, фантазії про зберігання за кордоном швидко розвіюються", – підсумував директор А-95.
Як повідомлялося, парламент ухвалив закон МНЗН 21 листопада 2023 року.
У пояснювальній записці до законопроєкту №9024-д зазначалося, що його прийняття дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів, врегулює відносини у сфері управління такими мінімальними запасами, а також забезпечить виконання взятих Україною зобов’язань з імплементації Директиви 2009/119/ЄС.
На думку СЕО OKKO Group Василя Даниляка, створення МНЗН доцільно лише тоді, коли Україна матиме у своєму розпорядженні достатній підземний резервуарний парк.
За даними порталу: interfax.com.ua