“>
Фото: Пресслужба RAU
Обговорювалася концепція запровадження незначного стягнення під час здійснення покупок у магазинах, яке б спрямовувалося до спеціального страхового резерву на випадок збитків роздрібних торговельних мереж внаслідок російських атак. Це питання розглядалося на позачерговому зібранні 5 серпня, де прем’єр-міністр Сергій Корецький зустрівся з представниками бізнесу, що зазнав значних втрат після наймасштабнішого удару ворога по складах напередодні вночі.
Як повідомив один з учасників зустрічі інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна", мова йде про невеликий відсоток від кожної транзакції в торговельних операціях.
"Окремий напрям – страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів", – зазначив Корецький за підсумками зустрічі у своєму Телеграм-каналі.
Ідея формування подібного галузевого страхового фонду вже тривалий час обговорюється мережевими операторами АЗС, атаки на які, особливо в прифронтових зонах, ворог значно посилив з кінця весни. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії вказали агентству, що це питання стояло на порядку денному на нарадах у Міністерстві економіки та довкілля, і до цих дискусій вже залучені фахівці страхової сфери.
За твердженням співрозмовника агентства "Інтерфакс-Україна", відносно новою пропозицією на зустрічі з прем’єром, який добре обізнаний з цією проблематикою ще з періоду роботи в НАК "Нафтогаз України" та її дочірній компанії "Укрнафта", стало залучення до цього фонду міжнародних партнерів для спільного пропорційного фінансування з українським бізнесом.
Як інформувало агентство "Інтерфакс-Україна", основна ідея рівномірного розподілу страхового тягаря на бізнес по всій країні була покладена в основу законопроєкту "Про систему страхування воєнних ризиків", який розроблявся Національним банком спільно з Мінекономіки та був поданий народними депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак цей законопроєкт не отримав схвалення профільним комітетом, його головними противниками виступили девелопери.
"Він (законопроєкт №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" – ІФ-У) не пройшов, тому що він не потрібен. У нас страхування воєнних ризиків вже запущене", – прокоментував це питання в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, закликавши бізнес до активнішої участі у новій державній програмі страхування воєнних ризиків.
Наразі державна підтримка реалізується за двома напрямками: страхування через ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) за пільговими тарифами для прифронтових територій, а також відшкодування частини страхових платежів компаніям понад 1% при страхуванні воєнних ризиків. Проте великий бізнес раніше критикував ці програми через суттєві обмеження страхових виплат: у випадку ЕКА це до 200 млн грн на один об’єкт зі ставкою тарифу до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій, а при компенсації страхової премії – до 30 млн грн з граничною сумою компенсації страхової премії в 3 млн грн.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки останніх російських обстрілів балістичними ракетами великих складських приміщень. Зокрема, власник мережі магазинів Winetime "Аснова Холдинг" попередньо оцінив збитки від знищення балістичними ракетами основного складу продукції під Києвом у ніч з 18 на 19 липня в 300 млн грн.
"Ми зазнали дуже великих збитків – це мільярди гривень", – заявив 5 серпня співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки руйнування розподільчого комплексу компанії вщент вночі.
Дискусію щодо ідеї зробити страхування воєнних ризиків обов’язковим для всіх підприємств, з частковим субсидуванням за рахунок міжнародних партнерів, приблизно на 50-70%, ініціював на своїй сторінці у Facebook 5 серпня керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
На його думку, це частково допомогло б розв’язати проблеми тих, хто знаходиться в зоні досяжності балістичних ракет чи навіть КАБів, але мусить продовжувати діяльність, та вирівняло б географічні відмінності ризиків ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого кроку підтримав у ході обговорення член правління ПриватБанку, відповідальний за корпоративний бізнес та малий і середній бізнес, Євген Заіграєв.
"Це є відпрацьованою міжнародною практикою спільного розподілу ризиків, і ми працюємо над подібним рішенням. Рік тому ми з НБУ подавали законопроєкт про страхування воєнних ризиків з подібною логікою, але тоді він не пройшов Комітет ВР через низку причин, зокрема через сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку", – прокоментував екс-заступник голови Мінекономіки Андрій Телюпа, який входить до наглядових рад державних компаній ЕКА, Фонд розвитку підприємництва (ФРП, керує програмою пільгових кредитів "5-7-9") та ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" (Укрфінжитло, реалізує програму іпотечного кредитування "єОселя").
На його переконання, цю ідею необхідно завчасно просувати спільно з представниками бізнесу.
Серед основних контраргументів, висунутих під час обговорення, звучали думки про те, що таке обов’язкове страхування стане значним додатковим податком і формою субсидування одного бізнесу за рахунок іншого. Крім того, вказувалося на надзвичайно високі поточні ставки страхування.
"Тобто, ще один суттєвий податок на бізнес. Звідки така неприязнь до бізнесу?" – написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
"З останньої зустрічі Міністерства економіки з бізнесом на цю тему стало зрозуміло, що проблема полягає не лише в грошах/субсидіях, а й у високій концентрації ризиків. У Києві нічого не страхують навіть під шалені 10-12%… На тій же зустрічі відзначали відмови у страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах", – зазначила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, значного гравця на українському ринку нерухомості, Олена Білан.
"І в прифронтових регіонах комерційного страхування взагалі немає, тому поки тривають воєнні дії, це лише умовне "квазі-страхування", як реалізовано зараз через ЕКА", – вважає Телюпа.
Як повідомлялося, Росія в ніч на 5 серпня здійснила найбільший за час війни балістичний удар по логістичних та розподільчих об’єктах поблизу Києва. Про знищення своїх об’єктів заявили лідери своїх сегментів ринку – маркетплейс Rozetka, "Нова пошта", торговельні мережі "Епіцентр", Fozzy та Novus, дистриб’ютори автохімії LIQUI MOLY, автомобільних запчастин "Тойота-Україна" та Bosch Ukraine, рітейлери одягу та взуття Intertop та Puma.
Днем раніше ворог атакував Дніпро, після чого про знищення складів повідомили у соціальних мережах найбільший український виробник товарів для дому "Біосфера", провідний виробник морозива "Ласунка" та виробник шоколаду Millennium.
Прем’єр-міністр Корецький після ворожого обстрілу 5 серпня заявив, що уряд організує зустрічі з представниками бізнесу з метою забезпечення безперебійної діяльності логістичних та торгових компаній. За його словами, Міністерство економіки та довкілля отримало відповідні доручення.
За її результатами він повідомив, що найближчим часом заплановано окрему нараду з керівництвом Національного банку України, представниками банківського сектора та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Крім того, зазначив Корецький, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення пропускної здатності митних коридорів, а держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Прем’єр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.
За даними порталу: interfax.com.ua