Протягом шести місяців на Київщині було ліквідовано приблизно 80% складів з холодильними потужностями, що призведе до підвищення вартості продуктів харчування на 15% протягом наступних кількох місяців.

Близько 80% морозильних логістичних складів на Київщині було зруйновано за останні півроку. Згідно з оптимістичним прогнозом, очікується швидка децентралізація логістичних процесів, що призведе до зростання цін на 10-15% протягом найближчих трьох місяців, як повідомив Олександр Бондаренко, CEO Бюро інвестиційних програм, в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

“За попередні пів року в Київській області знищено понад 650 тис. кв. м логістичних об’єктів. Зокрема, цілеспрямовано були атаковані морозильні склади з продуктами харчування; близько третини з них – 650 тис. кв. м – це саме холодильні склади торговельних мереж (таких як Fozzy Group, Metro, Auchan, Varus, ATB, “Аврора” та інших). Фактично, близько 80% морозильних логістичних складів було знищено”, – зазначив він.

Тому, за словами фахівця, можливі тимчасові перебої з поставками категорій товарів, які потребують дотримання температурного режиму.

Експерт визначив два можливі сценарії розвитку ситуації: помірно-оптимістичний та песимістичний. Перший передбачає прискорену децентралізацію логістики та подорожчання цих товарів у торговельних мережах на 10-15%.

“За нейтральним сценарієм, виробники та продавці не будуть з’ясовувати, хто несе збитки від знищеного майна (зазвичай, запаси на складах належать продавцю, але наразі обговорюється можливість перекладення частини збитків на виробника – зауваження “Інтерфакс-Україна”), а об’єднають зусилля для пошуку моделі децентралізованої логістики. Це дуже витратний сценарій, і не факт, що вони встигнуть реалізувати його за наступні два-три місяці”, – пояснює він.

Ця модель передбачає, на першому етапі, перерозподіл залишків продукції з сусідніх регіонів до великих міст, логістика яких зазнала ударів. Однак, цей підхід не тільки дорожчий, але й не завжди застосовний до всіх типів продукції (наприклад, він не має сенсу для мінеральної води чи овочів).

За словами експерта, наразі тривають переговори між виробниками та торговельними мережами. Зокрема, мережі пропонують, щоб виробники організовували доставку безпосередньо до всіх магазинів мережі, а не до 6-8 розподільчих центрів. При цьому, вони не бажають погоджуватися на підвищення цін, зумовлене зростанням логістичних витрат.

“Ціни все одно мусять бути переглянуті, адже, враховуючи додаткові 10-15% витрат на логістику в собівартості товару, без підвищення цін виробники не зможуть підтримувати операційну прибутковість. А працюючи в збиток, вони будуть змушені припиняти відвантаження товарів, що призведе до тотального дефіциту як продуктів харчування, так і інших товарів масового споживання”, – зазначає Бондаренко.

Другий варіант – песимістичний сценарій, коли переговори між продавцями та виробниками затягнуться, що може спричинити реальний дефіцит на полицях магазинів.

За словами експерта, виробники, замість того, щоб брати на себе весь тягар диверсифікації логістики, шукатимуть альтернативні шляхи реалізації продукції, включаючи експортні контракти. Це особливо актуально, враховуючи практику великих мереж щодо відтермінування платежів на 60-90 днів.

“У песимістичному сценарії виробники відмовляться співпрацювати за новими логістичними правилами. Проблема не тільки в комерційних аспектах, але й у спроможності доставляти товари безпосередньо до точок продажу. У такому випадку, за умов продовження інтенсивних обстрілів логістичних складів та виробничих потужностей, у жовтні-листопаді ймовірно виникнення стабільного дефіциту товарів на полицях магазинів”, – попереджає він.

Імпортери не ризикуватимуть зберігати великі обсяги товарів в Україні; залишкові запаси будуть сконцентровані на імпортних складах. Виробники ж можуть розглядати варіанти зупинки своїх промислових потужностей, оскільки не всі мають фінансові ресурси для відновлення після руйнувань та можливості залучення кваліфікованого персоналу для ремонтних робіт.

“На жаль, в Україні підприємці не мають значних фінансових резервів. Крім того, існують серйозні труднощі з проєктним фінансуванням та коштами на відновлення втрачених потужностей для малого та середнього бізнесу. Тому питання фінансування та страхування ризиків є ключовими. З моєї точки зору, з огляду на ритмічні, потужні, безперервні та досить прицільні атаки, які повністю знищують склад або виробництво, запасу міцності українських бізнесменів вистачить ще на шість, максимум 12 місяців в поточних умовах”, – наголосив він.

За його словами, надалі виробники будуть стояти перед вибором: відновлювати наявні потужності чи створювати нове виробництво в сусідніх країнах, таких як Словаччина, Румунія або Польща, та імпортувати продукцію звідти.

“Я вже спостерігаю тенденцію, коли власники бізнесів, чиї логістичні чи промислові активи були знищені, розмірковують: “Ще раз відновити, вкласти ще 5 мільйонів євро, а яка гарантія, що через півроку знову не буде влучання?”. Краще ці кошти інвестувати у будівництво меншого заводу, але вже на території ЄС. Це дуже негативний для нас економічний тренд, оскільки це призводить до втрати робочих місць та податкових надходжень до місцевих бюджетів України, а також до подальшого відтоку економічно активного населення з країни”, – зауважує Бондаренко.

На його думку, для зменшення ймовірності песимістичного сценарію держава повинна запропонувати бізнесу програми підтримки.

“Необхідний доступ до проєктного фінансування, страхування, бронювання ключових співробітників, а також бронювання будівельників, які будуть здійснювати відновлювальні роботи. Адже на сьогоднішній день більшість виробників та девелоперів логістичної галузі, а також власників логістичних об’єктів, залишені сам на сам зі своїми проблемами”, – констатував він.