Промислові підприємства сподіваються, що новий уряд продовжить програми допомоги, розв’яже питання з бронюванням і забезпечить готовність до зимового періоду.

“>

Найважливіші завдання, що потребують невідкладного вирішення для української промисловості новим прем’єр-міністром та урядом, охоплюють питання бронювання військовозобов’язаних, підготовку до зимового періоду, включно з дефіцитом та вартістю електроенергії, а також продовження всіх чинних програм підтримки в рамках платформи "Зроблено в Україні",  наголошує генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.

"Одним із головних викликів, безсумнівно, є ситуація з бронюванням. До 1 вересня потрібно пройти верифікацію, і це першочергове питання для бізнесу, оскільки в іншому випадку просто не буде персоналу для роботи", – прокоментував він агентству "Інтерфакс-Україна".

Іллічов додав, що промислові підприємства не мають труднощів із критерієм бронювання, що стосується заробітної плати, адже їхні зарплати, як правило, перевищують 26 тис. грн.

"Однак, наприклад, поки що не до кінця зрозуміло, як функціонуватиме запланований координаційний центр для верифікації. Час минає, і, ймовірно, ми звернемося до уряду з проханням продовжити цей граничний термін на один місяць", – повідомив гендиректор ФРУ.

Другим значним викликом для нової виконавчої влади він назвав забезпечення підготовки до зими, зокрема, подолання очікуваного дефіциту електроенергії та регулювання її ціни.

"Це один з ключових запитів від промисловості – якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка запровадив кілька слушних нововведень, зокрема так звані "довгострокові контракти", які дозволять підприємствам планувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший такий аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг знайшов покупців", – зауважив він.

Іллічов також підкреслив нагальну потребу збереження чинних програм підтримки промисловості в рамках загальноукраїнської платформи "Зроблено в Україні".

"Ми вважаємо їх надзвичайно ефективними: це і локалізація виробництва, і галузева підтримка, наприклад, часткове відшкодування (25%, 15%) покупцям української техніки та обладнання, це грантові програми, завдяки яким багато компаній закупили виробниче обладнання, програма "5-7-9", яка потребує подальшої трансформації. Отже, всю платформу "Зроблено в Україні" необхідно щонайменше зберегти та розвивати", – висловив думку гендиректор ФРУ.

Серед пріоритетних питань він також виділив ризики, пов’язані з воєнним станом, потребу у більш ефективній системі страхування та підтримки підприємств, що зазнали руйнувань, а також спрощення доступу до фінансових ресурсів.

"Ми бачимо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій здійснюються за рахунок власних коштів підприємств, що на 20% більше, ніж у 2024 році. І лише менше 1% – це іноземний капітал. Це свідчить про те, що український бізнес є головним інвестором країни, наші компанії продовжують розбудовувати та розвивати виробництво, і для них так само потрібні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових ресурсів", – повідомив Іллічов.

Він зауважив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, які демонструють непогані результати, проте більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестиційної діяльності.

"Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення законопроєктів Дмитра Кисилевського щодо "капексів" (часткове відшкодування капітальних інвестицій через податки), який вже пройшов перше читання. Нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання збільшення інвестицій. Це може бути також стовідсоткова амортизація основних засобів під час їх введення в експлуатацію", – зазначив він.

Окрім того, на думку Іллічова, необхідні зміни в політиці Національного банку, оскільки нині, на його погляд, він стримує кредитування реального сектору економіки.

"Регуляторні норми, які залишаються такими ж, як і до війни, вимоги до позичальників – все це потребує змін, більшої гнучкості. Необхідно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма "5-7-9" діє, але вона не призначена для великого бізнесу, а значна частина наших найуспішніших експортерів – це великі компанії", – пояснив експерт.

Він також нагадав про такі проблеми, як збитки українського бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за СВАМ-сертифікати вже з 2027 року, а також про потенційні затримки у вирішенні проблемних питань, пов’язаних із реорганізацією міністерств.

"Відбудеться реорганізація міністерств, і це може спричинити труднощі з отриманням дозволів, ліцензій, що може негативно вплинути на бізнес. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що в умовах війни необхідний максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок", – підсумував гендиректор ФРУ.

Як раніше повідомлялося, 16 липня 2026 року Верховна Рада України призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та оновила склад уряду.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: interfax.com.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *