Новопризначений керівник Міністерства економіки відзначив пріоритетність вирішення проблем металургійної промисловості у День металургів.

Металургійний комплекс має потенціал та здатний стати одним із рушійних сил економічного відродження; Україна та ЄС володіють взаємодоповнюючими сильними сторонами у цій сфері, і розв’язання його викликів буде серед ключових завдань Міністерства економіки та довкілля, повідомив новопризначений керівник Олександр Кравченко.

“Цей сектор активно підтримує економічну стабільність держави. Водночас, він, мабуть, найбільше за інші зазнав втрат внаслідок війни. Пошук відповідей на виклики, з якими стикається український ГМК, є серед головних напрямків моєї діяльності”, – зазначив він у Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.

Кравченко нагадав, що незважаючи на воєнні ризики, руйнування та збільшення логістичних витрат, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% загального експорту товарів, при цьому близько 20% усіх інвестицій у промисловість України надходить саме від ГМК.

Міністр додав, що галузь також забезпечує 70 тисяч робочих місць на металургійних підприємствах та понад 280 тисяч – у суміжних секторах.

На його думку, Україна може зайняти позицію одного з основних постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, яка є необхідною для декарбонізації європейської металургії. Це створює нові можливості для промислової співпраці, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.

Як стало відомо з даних “Укрметалургпрому”, українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з відповідним періодом минулого року, до 2,94 млн тонн. Виплавка сталі зменшилася на 3,2% – до 3,57 млн тонн, а чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.

У 2025 році виробництво прокату в Україні зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком, до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн. Водночас виплавка сталі знизилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.

За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.

Українські металурги висловлювали невдоволення стосовно попереднього уряду через, на їхню думку, недостатній захист у торгівлі з ЄС. Йшлося про запровадження CBAM на початку цього року та скорочення безмитних квот експорту з середини року. Крім того, вони виступають проти очікуваного зростання тарифів “Укрзалізниці” на 30% та просять враховувати специфіку галузі при формуванні цін на електроенергію.

У середині вересня минулого року Мінекономіки повідомило про координаційну зустріч з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниця” та “Укренерго”. Мета цієї наради, яку тодішній керівник міністерства Олексій Соболев охарактеризував як “розробку рішень для зниження витрат для українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств, підтримки виробництва”. За його словами, серед ключових питань тоді були ціни на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати, дефіцит сировини. З початку цього року було введено заборону на експорт металобрухту з України.