Національний банк збільшив граничні обсяги операцій за корпоративними платіжними картками за межами України та пом’якшив деякі інші валютні обмеження для юридичних осіб.

З метою підтримки бізнес-активності, Національний банк України підвищив ліміти на отримання готівки юридичними особами: зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на день для гривневих рахунків в Україні та валютних рахунків як в Україні, так і за кордоном. Ліміт для розрахунків за кордоном за допомогою гривневих корпоративних карток також збільшено зі 17,5 тис. грн до 140 тис. грн на календарний місяць.

Згідно з пресрелізом НБУ, опублікованим пізно ввечері в понеділок, ліміт на закордонні розрахунки за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток підвищено зі 150 тис. грн до 400 тис. грн на календарний місяць. Компанії, як і раніше, можуть здійснювати ці розрахунки без обмежень за допомогою валютних корпоративних карток.

Крім того, НБУ анонсував низку інших послаблень у рамках стимулюючої валютної лібералізації, спрямованих на збільшення притоку капіталу та зміцнення обороноздатності країни.

Запроваджується новий “додатковий” ліміт, який доповнить “донатний” ліміт, що діяв рік і майже не застосовувався. На відміну від “донатного” ліміту, який дорівнює сумі коштів, перерахованих українською компанією на спецрахунок НБУ для підтримки ЗСУ з 7 серпня 2025 року, “додатковий” ліміт формуватиметься за рахунок прямих благодійних внесків військовим частинам ЗСУ та Нацгвардії, здійснених з 10 серпня 2026 року.

Регулятор уточнив, що внески, які формують “додатковий” ліміт, мають бути підтверджені аудиторським звітом від однієї з компаній “великої четвірки” та відповідною документацією.

Компаніям також надано можливість переуступати свої “додатковий” та “інвестиційний” ліміти іншим юридичним особам у межах однієї бізнес-групи (пов’язаним компаніям). “Інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу іноземної валюти, залученої з-за кордону до статутного капіталу з 12 травня 2025 року.

Національний банк зазначив, що перелік операцій, доступних у рамках стимулюючої валютної лібералізації, залишається незмінним: репатріація дивідендів, завершення імпортних контрактів, повернення передоплат за товари, що були ввезені до початку повномасштабного вторгнення Росії, погашення старих зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.

З метою підвищення довіри до українських експортерів, НБУ дозволив їм сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодовувати витрати і збитки на користь контрагентів-нерезидентів за договорами експорту товарів. Обсяг таких платежів на рік не повинен перевищувати 10% від загальної вартості товарів, відвантажених нерезиденту за відповідними угодами після 23 лютого 2021 року.

Крім того, НБУ впровадив низку інших, більш вузькоспрямованих змін, які стосуються: репатріації дивідендів при зміні організаційно-правової форми бізнесу; переказу коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН; купівлі валюти гарантами/поручителями за кредитами в іноземній валюті; розширення переліку операцій, за якими банки можуть здійснювати розрахунки за акредитивами/гарантіями/контргарантіями; переказу коштів для оплати реєстраційних внесків за участь у міжнародних заходах; переказу коштів Фондом розвитку інновацій за рішенням уряду України; перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що покривають політичні ризики.

За оцінками НБУ, послаблення валютних обмежень не створюватиме ризиків для стабільності валютного ринку, оскільки для цього сформовані відповідні передумови та проведено ретельний аналіз кожної ініціативи. Цей пакет валютної лібералізації вже враховано в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ, який передбачає зростання міжнародних резервів до майже 70 млрд доларів у 2026 році з поточних 51,2 млрд доларів.

Згідно з релізом, послаблення валютних обмежень затверджено постановою правління НБУ від 10 серпня 2026 року № 90 про внесення змін до “воєнної” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Зміни набувають чинності з 11 серпня 2026 року.