Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва пропонує Кабінету Міністрів України переглянути податкове навантаження на ринку нафтопродуктів в умовах кризи.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) виступає з пропозицією до Кабінету Міністрів України переглянути режим та інтенсивність оподаткування під час реалізації пального, як частину державних заходів реагування на кризові тенденції на ринках нафтопродуктів.

“Україна не має можливості впливати на світові ціни, проте держава має повноваження регулювати режим та інтенсивність податкового навантаження, звичайно, враховуючи режим воєнного стану та наслідки щоденних руйнувань від ворожих обстрілів, зокрема для національної економіки”, – зазначається у повідомленні АМКУ на сайті за результатами засідання 6 серпня.

У повідомленні підкреслюється, що протягом останніх місяців комітет ретельно дослідив зарубіжний досвід державного втручання у ціноутворення на нафтопродукти під час кризи в Ормузькій протоці. Було встановлено, що механізми конкурентного законодавства не вирішують проблеми зростання цін в інших країнах. Натомість, зниження цін у багатьох державах світу досягається за рахунок тимчасової зміни податкового режиму.

На думку АМКУ, особливу увагу слід приділити вдосконаленню механізмів податкової політики стосовно обігу імпортованих нафтопродуктів у періоди значного зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Це може включати застосування механізмів тимчасового коригування окремих податкових складових вартості пального, аби мінімізувати негативний вплив кризових явищ на конкурентне середовище та функціонування ринків нафтопродуктів.

Крім того, Комітет вважає доцільним та можливим вдосконалення механізму оподаткування операцій, що стосуються формування мінімальних запасів нафтопродуктів.

АМКУ пояснив, що закупівельна вартість становить половину роздрібної ціни пального, а понад 40% припадає на податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Комітет звернув увагу на те, що від початку кризи, яка стартувала у лютому 2026 року, світові індекси та ціни на світлі нафтопродукти зросли більш ніж на 100%, що, безумовно, значно вплинуло й на роздрібні ціни бензину та дизельного палива.

Водночас, суттєве збільшення митної вартості з початку весни призвело до відповідного значного зростання й розміру ПДВ, оскільки він розраховується у відсотковому співвідношенні до митної вартості пального та акцизу.

“Під час різких коливань (насамперед, зростання) світових цін, така модель оподаткування неминуче посилює фінансовий тиск спочатку на самих учасників ринків, а зрештою перекладається на споживачів, адже саме вони сплачують ці податки, включені у кожен літр пального на АЗС”, – наголосив АМКУ.

Додатково, зобов’язання суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, поступово їх збільшуючи, створюють окремий додатковий фінансовий тиск, який, у свою чергу, також сприяє зростанню кінцевої ціни для роздрібного та оптового споживача.

Комітет підкреслив, що одночасне значне зростання закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може обмежувати можливості учасників ринків повноцінно конкурувати між собою (переважно, за рахунок ціни). Це може створювати додаткову потребу в нарощуванні оборотного капіталу та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими ресурсами. Здатність окремих операторів АЗС, особливо відносно невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмежена.

“Серед потенційних наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід з ринків деяких учасників та зростання рівня концентрації на відповідних ринках”, – підсумував АМКУ.

Як було раніше повідомлено, експерти ринку пального, зокрема засновник та СЕО Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може відреагувати на нову хвилю зростання цін на пальне, яка розпочалася з середини липня. За його словами, це може бути певна форма кешбеку, зниження податків та акцизів, або державне регулювання цін.

Однак, згідно з опитуванням, проведеним на початку серпня інтернет-порталом “Енергореформа”, низка мереж АЗК зазначила, що їм поки невідомо про будь-які урядові ініціативи у цьому напрямку.

З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці її функціонування скористалися 2,3 млн українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.

За даними міністерства, 91% користувачів програми становили власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.