“>
Банкіри, опитані агентством "Інтерфакс-Україна", вважають, що підвищення Національним банком України (НБУ) місячного ліміту на придбання безготівкової валюти населенням з 50 тис. грн до 200 тис. грн може спричинити короткочасний сплеск попиту, але суттєво на валютний ринок не вплине.
"За нашою оцінкою, можливий певний стрибок попиту на придбання безготівкової валюти в перші дні після вступу змін у силу", – зазначив Емал Бахтарі, директор департаменту продажу фінансових інструментів Райффайзен Банку.
За його словами, частка клієнтів, яким раніше було недостатньо місячного ліміту в 50 тис. грн, є відносно незначною. Він припустив, що Нацбанк за необхідності може стабілізувати короткострокові піки попиту за допомогою валютних інтервенцій.
Сергій Мамедов, голова правління банку "Глобус", також не очікує пропорційного зростання попиту після чотирикратного підвищення ліміту. Він зазначив, що ліміт лише встановлює максимально допустимий обсяг операції, тоді як придбання готівкової валюти населенням раніше не мало подібних місячних обмежень.
Мамедов вважає, що валютна лібералізація сама по собі навряд чи створює загрозу курсовій стабільності на даний момент. Значні міжнародні резерви надають регулятору можливість згладжувати надмірні коливання курсу, а висока облікова ставка повинна підтримувати привабливість гривневих інструментів, хоча така модель значною мірою залежить від стабільності міжнародної фінансової допомоги.
Антон Курінний, дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку, також прогнозує зростання попиту на валюту, але не очікує від цього значного впливу на міжбанківський ринок. Там вагомішими чинниками залишаються потреби імпортерів та дефіцит експортної виручки.
За словами Курінного, додатковий попит може виникнути і на готівковому ринку після збільшення денного ліміту на зняття валюти зі 100 тис. грн до 200 тис. грн, оскільки готівковий курс тримається близько до міжбанківських котирувань, а іноді навіть нижче.
Мамедов назвав погіршення співвідношення між товарним імпортом та експортом окремим ризиком. Згідно з наведеними ним даними, у січні-липні 2026 року імпорт товарів склав $58,1 млрд, тоді як експорт – $24,1 млрд, що призвело до від’ємного сальдо близько $34 млрд.
На думку банкіра, подальше розширення торговельного дисбалансу та труднощі з морською логістикою можуть посилити структурний попит на валюту та потребу в інтервенціях НБУ, тоді як динаміка резервів залежатиме також від обсягів міжнародного фінансування.
Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку, оцінює ризик суттєвого перетікання заощаджень населення з гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у валюту як обмежений.
За його оцінкою, привабливість гривневих депозитів та ОВДП залишається вищою порівняно зі зберіганням заощаджень у готівковій валюті. Зростання вкладень населення в ОВДП було зумовлене передусім їхньою вищою дохідністю порівняно з очікуваною девальвацією гривні.
Водночас Печерицин допускає, що підвищення ліміту на безготівкове придбання валюти може скоротити обсяг так званих “технічних” валютних депозитів, які населення відкривало на три місяці для подальшого отримання іноземної валюти.
"Якщо обсяг таких депозитів зменшиться, а банкам знадобиться валютний ресурс для проведення активних операцій, зокрема кредитування, ставки за валютними депозитами можуть дещо зрости. Проте це не обов’язково стане загальною тенденцією для всього банківського сектору", – зазначив він.
Підвищення денного ліміту на зняття готівкової валюти теоретично також може збільшити зацікавленість населення до валютних депозитів, однак, за оцінкою Печерицина, з огляду на середні доходи та заощадження населення, цей ефект не буде масовим і не призведе до кратного зростання таких вкладів.
Як зазначалося, НБУ з 11 серпня збільшив місячний ліміт на придбання населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн із 50 тис. грн та поширив його на придбання безготівкових банківських металів і цінних паперів іноземних емітентів.
Регулятор також підвищив денний ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном з 100 тис. грн до 200 тис. грн та пом’якшив низку інших валютних обмежень для фізичних та юридичних осіб.
Нацбанк заявив, що новий пакет послаблень не створюватиме ризиків для стійкості валютного ринку та вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збільшення міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році.
За матеріалами: interfax.com.ua