Навігація містом як тренування для мозку: Неочікуваний захист від Альцгеймера

Фахівці з Гарвардського університету здійснили глибокий аналіз даних щодо професійної діяльності та причин смертності мільйонів американців, дослідивши близько 400 різновидів зайнятості. Результати виявилися доволі несподіваними: найнижчі показники смертності від хвороби Альцгеймера зафіксовано серед таксистів та водіїв екстрених служб. Цікаво, що водії автобусів не демонстрували подібного ефекту, що, ймовірно, пояснюється їхньою роботою за усталеними маршрутами, на відміну від постійної необхідності орієнтуватися у складному міському просторі.

Автори дослідження висувають гіпотезу, що ключову роль відіграють навігація та просторове мислення. Безперервний процес пошуку шляху в реальних міських умовах є ефективним тренуванням для мозку. Він вимагає запам’ятовування вулиць, планування маршрутів, врахування заторів та непередбачуваних перешкод, таких як ремонт доріг чи дорожньо-транспортні пригоди. Раніше подібні висновки були отримані під час аналізу даних лондонських таксистів, які готувалися до складання екзамену “The Knowledge”. Дослідження фахівців з UCL показало, що у тих, хто вивчав карту міста для підготовки до цього випробування, спостерігалося збільшення гіпокампа — ділянки мозку, відповідальної за навігацію та пам’ять. Саме гіпокамп є однією з перших областей, яка уражається при хворобі Альцгеймера.

«Існують дані, що просторова орієнтація та навігація — одні з перших функцій, які починають погіршуватися», — зазначає професор когнітивної нейронауки Г’юго Спірс, керівник проєкту Taxi Brains в UCL. Він припускає, що якщо регулярна навігаційна діяльність «прокачує» гіпокамп так само, як силові тренування зміцнюють м’язи, це може формувати певний резерв, який допомагає довше протистояти хворобі.

Науковці вважають, що необхідність постійно орієнтуватися у лабіринті міських вулиць позитивно впливає на мозок.

Однак, гарвардське дослідження має важливе застереження: таксисти та водії швидкої допомоги загалом частіше помирають у молодшому віці. Оскільки Альцгеймер переважно вражає літніх людей, певна частина «захисного ефекту» може бути зумовлена тим, що люди просто не доживають до віку максимального ризику. Зважаючи на це, автори роботи провели повторний аналіз, врахувавши вік, і все ж таки виявили значне зниження ризику розвитку деменції.

Ще один важливий нюанс, який слід враховувати: аналіз базується на історичних даних, коли більшість водіїв орієнтувалися без GPS. Сьогодні багато хто покладається на навігатори, що означає менше «навантаження» на мозок у плані навігації порівняно з минулим. Спірс наголошує, що для здоров’я мозку корисним буде самостійно тренувати просторове мислення.

«Якщо зібрати до купи сучасні дані, одне з найкращих, що ви можете зробити для свого мозку, — це вирушити на пробіжку або прогулянку на природі», — радить науковець. «Відправляйтеся до лісу, якщо є можливість, трохи заблукайте в ньому. Не покладайтеся на GPS, спробуйте знайти дорогу самостійно». Таким чином, ви отримуєте користь одразу з кількох боків: фізична активність, тренування просторового мислення, дихання свіжим повітрям, а якщо ви вирушите з друзями — зміцнення соціальних зв’язків. Усі ці фактори пов’язані зі здоровішим старінням та зменшенням ризику деменції.

Немає потреби змінювати професію: достатньо регулярно гуляти пішки або їздити на велосипеді незнайомими місцями, в ідеалі — на природі.

Отже, звільнятися з роботи та ставати таксистом заради профілактики хвороби Альцгеймера точно не варто. Однак, іноді вимикати навігатор і дозволяти мозку самостійно «прокладати маршрут» — це цілком реальна та науково обґрунтована ідея.

Порада від Вісті в Україні:

Ця інформація є надзвичайно корисною для кожного, хто прагне підтримувати мозок у хорошій формі та знизити ризик розвитку деменції. Вона пропонує практичні та доступні методи тренування когнітивних функцій, які можна інтегрувати у повсякденне життя, не вдаючись до радикальних змін.

Подробиці можна знайти на сайті: dvorec.ru