Чи замислювалися ви, чому позіхаєте? Нове дослідження розкриває секрети терморегуляції мозку
Дослідники з Принстонського університету (США) виявили, що позіхання може слугувати ефективною системою “кондиціонування” для нашого організму. Цікаво, що люди частіше позіхають у прохолодну погоду і майже не роблять цього, коли температура повітря перевищує температуру тіла. Це наштовхнуло науковців на думку, що позіхання відіграє ключову роль у терморегуляції головного мозку.
Позіхання як інструмент охолодження мозку
“Ця сезонна залежність підтверджує гіпотезу про те, що механізми, які контролюють потребу позіхати, залучені до фізіологічної терморегуляції, – пояснює Ендрю Гэллап, один з авторів дослідження. – Згідно з цією теорією, позіхання викликається підвищенням температури головного мозку, а його фізіологічний ефект полягає в охолодженні. Ми вважаємо, що охолоджуючий ефект досягається за рахунок припливу крові до мозку, спровокованого розкриттям щелепи, а також завдяки протитоковому теплообміну з довкіллям при глибокому вдиху”. Гэллап зазначає, що в спекотну погоду позіхання втрачає свою ефективність, оскільки вдихання гарячого повітря не забезпечує мозок бажаною прохолодою. Він також припускає, що певні періоди року можуть бути для людей своєрідними “термальними вікнами”, коли кількість спонтанних позіхань досягає піку.
Експериментальне підтвердження гіпотези
Для перевірки своєї теорії Ендрю Гэллап та його колега Омар Эльдакар провели експеримент за участю 160 добровольців у Тусоні, штат Аризона. Половину учасників спостерігали взимку, коли температура повітря становила близько 20°C, а іншу половину – влітку, коли температура була близькою до нормальної температури тіла людини (36.6°C). Щоб стимулювати позіхання, учасникам демонстрували фотографії людей, які позіхають. “Наше дослідження показало, що частота позіхання значно вища в холодну пору року, навіть з урахуванням статистичної похибки, зумовленої такими факторами, як вологість, час, проведений на вулиці, та тривалість сну, – поділився Гэллап. – Майже половина учасників позіхали взимку, тоді як влітку цей показник не перевищував чверті. Крім того, аналіз даних по кожному сезону окремо виявив прямий зв’язок між позіханням і часом, проведеним людиною на свіжому повітрі”.
Значення відкриття для науки та медицини
Дослідники наголошують, що їхня робота є першим науковим доказом сезонних змін у частоті позіхання. Це відкриття, на думку вчених, допоможе краще зрозуміти роботу мозку та захворювання, що його вражають. Надмірне позіхання також можна буде розглядати як діагностичний інструмент для виявлення розладів терморегуляції. Варто згадати, що раніше британські психологи з Університету Лідса виявили зв’язок між соціальною активністю студентів та “заразливістю” позіхання, що дозволило їм вважати позіхання важливим соціальним індикатором. А ще раніше американські психологи з Університету Олбані експериментально довели, що позіхання, яке традиційно асоціюється зі втомою, насправді надає “другого дихання”, підвищуючи тиск і пульс, що призводить до посиленого припливу крові до голови та активізації теплообміну.
Раїса ОСАДЧА
Порада від Вісті в Україні:
Це дослідження дає цікавий погляд на, здавалося б, просту фізіологічну реакцію. Розуміння того, як позіхання впливає на терморегуляцію мозку, може бути корисним для підвищення загального самопочуття та, можливо, для майбутньої діагностики певних станів.
За даними порталу: dvorec.ru