Дитячі страхи минулого: міфи, в які ми вірили, і реальність сьогодення
Люди, яким зараз від 40 до 60 років, виросли в епоху, коли небезпека, здавалося, чатувала всюди: від їжі на столі до зображень на телевізорі. Оглядаючись назад, стає зрозуміло, що вся ця міфологія була лише спробою дорослих бодай якось впорядкувати хаос життя.
Розбираємо абсурдні забобони
Найбільше ударів зазнала наша фізіологія. Згадайте хоча б грандіозну вигадку про те, що надлишок цукру може призвести до “злипання” внутрішніх органів. З роками ми дізналися, що солодке може спричинити проблеми з інсуліном, зайву вагу та рахунок від стоматолога, але міф про анатомічне “злипання” так і залишився міфом.
А як щодо жаб? Ці нешкідливі амфібії роками були “цапами-відбувайлами” за появу бородавок, доки медицина не відкрила нам правду про папіломавірус. До цієї ж категорії можна віднести й великих комарів – незграбних створінь з довгими лапами, яких помилково називали “малярійними”, хоча насправді вони взагалі не здатні кусатися.
Окрема категорія – містичні травми. Якщо викривляти обличчя, а поруч раптом подує вітер – таким і залишитеся. Якщо косити очима, а потім отримати удар по потилиці – теж. Ми щиро вірили в це. Так само, як і в те, що переступання через дитину зупиняє її ріст, а туге сповивання гарантує рівні ніжки (хоча гени, як виявилося, байдуже ставилися до цих бабусиних зусиль).
Технологічні ілюзії дитинства
Хто не пам’ятає тисячі очок у грі “Електроніка” з вовком, що ловить яйця? Казали, що після цієї цифри на маленькому монохромному екрані з’явиться мультик. Скільки нервових клітин було витрачено заради фіналу, якого насправді ніколи не існувало.
А телевізори? Вічний страх “спалити” кінескоп, граючи в Dendy або Sega. Час розставив все на свої місця: старі кінескопні телевізори давно опинилися на звалищах, а ось старі консолі та картриджі стали колекційними рідкісностями, за які зараз правлять чималі гроші.
Те саме стосувалося зору. Нам забороняли сидіти ближче ніж за метр до екрана, побоюючись осліпнути. Цікаво, як ця теорія працює зараз, коли ми засинаємо і прокидаємося, тримаючи смартфон на відстані десяти сантиметрів від обличчя?
Нав’язлива кулінарія та побутові заборони
Їжа нашого дитинства – це окремий жанр примусу. Суп був зведений у ранг релігії. Вважалося, що без гарячої рідкої страви на обід шлунок неминуче “згорнеться”. Виявилося, що людський організм цілком здатний функціонувати роками без жодної тарілки борщу. Хліб, який потрібно було їсти з усім – від макаронів до кавуна, – також втратив свою магічну силу.
Морозиво та мокрі ноги вважалися головними винуватцями застуд. Той факт, що люди хворіють від вірусів та бактерій, а не від переохолодження чи порції пломбіру, до багатьох не дійшов і досі. А ось воду з-під крана тоді пили спокійно. Іронічно, що це вважалося нормою.
Освіта як джерело міфів
Школа стабільно постачала нам страхи щодо майбутнього. Головна “страшилка”: “Навчатимешся на двійки – станеш двірником”. Життя продемонструвало вражаюче почуття гумору. Оцінки виявилися просто цифрами в журналі. Трієчники відкривали успішний бізнес, а відмінники йшли до них працювати бухгалтерами.
Нам розповідали про глибокі приховані сенси, які автори вкладали у свої твори. Хоча, підозрюю, більшість класиків писали заради гонорару або просто від нудьги.
Вчителі математики любили повторювати, що ми маємо вивчати формули та рахувати в голові, бо “ти ж не будеш завжди носити з собою калькулятор”. Що ж, тепер я ношу в кишені суперкомп’ютер, з якого іноді навіть телефоную. Синуси з котангенсами мені так жодного разу й не знадобилися.
Алкоголь і цигарки подавалися під соусом “дітям не можна, це тільки для дорослих”. Замість пояснення банальної шкоди для будь-якого організму, це створювало ідеальну привабливу картину забороненого плоду. “Виросту – і теж буду курити”, – думали ми, і багато хто успішно втілив цей план у життя.
Замість висновку
І, мабуть, наймасштабніша ілюзія, в яку нас змушували вірити – це розповіді про “непорушний” союз. Час показав, що руйнується все, особливо те, що тримається на страху, брехні та забороні думати власною головою.
Ось так. Якщо у вас у пам’яті застрягли ваші улюблені “страшилки” з тих часів – залишайте в коментарях. Цікаво буде почитати.
Порада від Вісті в Україні:
Ця стаття чудово нагадує, як важливо критично оцінювати інформацію, навіть ту, що здається загальноприйнятою. Вона допоможе вам розібратися в старих міфах, які могли вплинути на ваше сприйняття світу, та навчитися відрізняти правду від вигадки в сучасному інформаційному просторі. Ці знання стануть у пригоді для формування власної, об’єктивної картини світу.
За даними порталу: ukr.media