“`ukrainian
Чи справді час прискорюється? Нові теорії, що кидають виклик звичним уявленням
Тривалий час панувала думка, що відчуття прискореного плину часу викликане буденністю: коли дні схожі один на одного, мозок створює замало унікальних спогадів, і в ретроспективі такі періоди здаються коротшими. Ця гіпотеза, яку часто називають теорією “стиснення рутини”, довгий час вважалася основним поясненням феномену прискорення часу. Існувала й альтернативна теорія, згідно з якою, якщо людина не відчуває особистісного зростання, вона сприймає цей період як “втрачений” час, а тому вважає, що він минув швидко.
Однак результати новітнього дослідження ставлять під сумнів обидві гіпотези. Учасників просили пригадати певний період – навчальний семестр, літо чи минулий рік – та оцінити, наскільки він був насичений подіями, наскільки розвиваючим, задовільним та ностальгічним. Також вимірювалося, наскільки швидко, за їхніми відчуттями, цей період минув.
Довгий час вважалося, що відчуття прискореного часу пов’язане зі тьмяним життям у режимі “дня бабака”
З’ясувалося, що одноманітність справді інколи асоціювалася з прискоренням часу, але цей ефект був слабким та нестабільним. Більш цікавим виявилося те, що суб’єктивне прискорення часу частіше спостерігалося тоді, коли люди відчували власний ріст, задоволення та навіть легку ностальгію. Тобто, всупереч очікуванням, саме насичені, значущі, емоційно цінні періоди життя сприймалися як найскороплинніші.
Нові пояснення: “занурення в ріст” та “туги за зростанням”
Автори запропонували два нових пояснення феномену: теорію “занурення в ріст” та теорію “туги за зростанням”. Перша припускає, що під час активної участі у значущих та розвиваючих справах людина занурюється у стан, близький до “потоку” – втрачає відчуття часу, оскільки повністю залучена до процесу. Друга модель стверджує, що, озираючись на такий насичений період, людина відчуває ностальгію і сприймає цей час як швидкоплинний, тому що він виділяється на тлі інших етапів життя.
Виявилося, що прискорюють життя саме щасливі та насичені його періоди
Додатковий аналіз показав, що саме задоволеність та ностальгія виступають медіаторами між почуттям росту та відчуттям швидкості часу. Тобто людина сприймає період як “пролетівший” не тому, що в ньому нічого не відбувалося, а, навпаки, тому, що він був наповнений змістом та емоціями.
Хоча дослідження спиралося на самозвіти і не може слугувати чітким доказом причинно-наслідкового зв’язку, його висновки дозволяють глибше зрозуміти сприйняття людиною часу. Автори підкреслюють: можливо, не варто прагнути “сповільнити” життя. Відчуття, що воно пролітає надто швидко, може бути показником того, що ми живемо насичено та осмислено. Такий погляд може змінити ставлення до часу і спонукати людей прагнути не до зупинки ходу життя, а навпаки, до його наповненості.
Порада від Вісті в Україні:
Це дослідження пропонує захоплюючий погляд на те, як ми сприймаємо час. Замість того, щоб намагатися “зловити” кожну мить, варто зосередитися на якості прожитого життя. Відчуття, що час летить швидко, може бути позитивним знаком того, що ви живете повним, насиченим та змістовним життям. Наповнюйте свої дні цікавими подіями, розвивайтеся та отримуйте задоволення – саме це, згідно з новими даними, робить життя цікавішим, а його плин – більш динамічним.
“`
За матеріалами: dvorec.ru