Львів крізь призму спогадів данського дипломата: Подорож у 1711 рік

Подорож крізь віки: Як Львів вразив данського дипломата понад 300 років тому

12. 12. 2024

• 5269
• Facebook
• X
• Pinterest
• WhatsApp
• Telegram

Панорама Львова Абрагама Гоґенберґа/Ауреліо Пассаротті, 1617-1618

Історичні нотатки про Львів очима данського посла

Сьогодні ми хочемо представити вашій увазі публікацію про подорож данського дипломата Юста Юля (Juste Juel) Україною у 1711 році. Під час свого візиту він також відвідав Львів. Фрагмент його щоденника, що містить враження посла від перебування у Місті Лева, був опублікований у виданні «Наш прапор» (№45 від 11 червня 1933 р.) під заголовком «Львів перед 222 роками». Правопис тексту збережено в оригіналі.

Юст Юль (Жіст Жіль, дан. Juste Juel)

Львів очима мандрівника XVIII століття

Влітку 1711 року, тобто рівно 222 роки тому, через територію України проїжджав посол Данії до московського царя Петра І. Юст Юль (Juste Juel), хоча й не відіграв значної ролі в тогочасній дипломатії, залишив для нащадків цінний щоденник своєї подорожі.

Україна, а особливо її тодішня культура побуту, справила на нашого мандрівника неабияке враження. Він постійно підкреслював красу та багатство української природи, оригінальність місцевої архітектури, а передусім — чистоту й лад, що панували в українських оселях. Наводячи приклад Немирова, який на той час був «сумним, порожнім містечком із зруйнованими будинками», Юль все ж зауважував, що «найбідніша хатина там є чистішою за найохайніші московські палати». Особливо цікавим для нас є розділ щоденника, присвячений столиці Галицької землі — Львову.

Петро Григорійчук “Оборона Львова від шведів 1704 р.” 1948 р.

«До Львова я прибув 30 серпня 1711 року і розбив табір неподалік міських брам. Передмістя має чудовий вигляд; три роки тому його спалили шведи, штурмуючи Львів (насправді це сталося у 1704 р. — прим. ред.). Місто оточене високим валом, внутрішня частина якого укріплена низькою, старою мурованою стіною з вежами. Саме місто значно краще за інші подібні за розмірами. Тут багато гарних палаців, будинки здебільшого п’ятиповерхові, з великими кам’яними колонами, прикрашені чудовим різьбленням; вікна закриті залізними ґратами.

Війна змусила знатних громадян покинути місто, тому деякі будинки залишилися зруйнованими. Особливою величчю вирізняється будівля єзуїтської колегії з костелом. Розповідають, що шведський король, який під час здобуття та пограбування Львова отримав найбільшу частку здобичі, висловився, ніби в усій його державі немає такої кількості золота та срібла, яку він знайшов в одному лише цьому місті.

Костел і місце, де колись був колегіум єзуїтів у Львові

Шведи пограбували місто, включно з усіма храмами та монастирями, привласнивши їхні золоті та срібні оздоби. Під час здобуття міста було скоєно багато насильств, але людські життя цінувалися.

Міщани у Львові носили польський одяг, а жінки — французький. Загалом, у місцевих жінок я не помітив нічого польського.

У Львові є замок; він розташований на високій вежі, що перевершує всі церковні шпилі; замок оточений мурами та вежами і може контролювати всі міські вулиці».

Франциск Ковалишин. Високий замок у Львові. Папір, туш, перо; 27,3 х 35, 7 см

У продовженні свого опису Юль підкреслює велику прихильність населення до шведів. Він зазначає, що хоча шведи «забрали їм значно більше, ніж московити, але поводилися з мешканцями чемно, тоді як московити поводилися брутально». Шведи з’явилися в Польщі та у Львові як вороги, стягнули величезну контрибуцію, але, отримавши бажане, дозволили населенню володіти своєю власністю спокійно та під охороною законів. Московити ж, навпаки, з’явилися як союзники Польщі, проте стягували контрибуцію, а після її отримання, почали руйнувати, грабувати, красти та вдаватися до огидних насильств. Без жодних докорів сумління, навіть під час посту, коли їм заборонено їсти м’ясо, вони забивали худобу лише задля продажу шкіри, а решту викидали собакам.

Міщани скаржилися на польського короля за те, що він не захищає їх від московської зухвалості, дозволяє цареві поводитися в Польщі, як йому заманеться, і дозволяє ув’язнювати найповажніших громадян без слідства і суду».

Варто зазначити, що хоча перший поділ Польщі відбувся лише у 1772 році, ще задовго до цього в Польщі панували чужинці, серед яких московити зовсім не дотримувалися кордонів, що розділяли Московію від земель тогочасної Польщі.

Янівський став і панорама Янова http://if.lviv.ua/istoriya/

Зі Львова Юль вирушив до Янова, де його увагу привернув велетенський став, який кожні три роки приносив своєму власнику 20 000 золотих прибутку. Останнім українським містом на шляху Юля на захід був Ярослав, що вразив його своїм багатством та жвавим торговельним рухом.

Ось так виглядав наш край понад три століття тому.

Поширити це:

• Tweet
• Telegram
• WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця історична розповідь дає унікальну можливість зазирнути в минуле Львова та України очима іноземного дипломата. Вона дозволяє краще зрозуміти той час, оцінити розвиток міста та побачити, як сприймали нашу землю європейці понад 300 років тому. Для тих, хто цікавиться історією, культурою та спадщиною України, ця публікація є цінним джерелом інформації.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: photo-lviv.in.ua