Китай прагне до однополярного світу: чи потрібен Сі Цзіньпіну Путін на зустрічі з Трампом?
Політичний експерт та військовослужбовець ЗСУ Олександр Мусієнко висловив думку, що для Китаю Росія є не стільки партнером, скільки залежною державою. З огляду на це, виникає запитання щодо доцільності участі Володимира Путіна у потенційній зустрічі з Дональдом Трампом за ініціативи Сі Цзіньпіна.
Про це експерт поділився у своєму блозі.
За словами Мусієнка, спроби Росії домовитись про розподіл сфер впливу зі США та Китаєм під час зустрічі у Шеньчжені 18-19 листопада виглядають застарілими, оскільки сучасний світ функціонує інакше. Тому, на його думку, не варто надмірно хвилюватися щодо значних змін за результатами цієї події.
Стремління Китаю до домінування
«Важко сказати, чи дозволить Сі Цзіньпін Росії долучитися до тристоронньої розмови. Сі Цзіньпін прагне забезпечити Китаю статус єдиного світового лідера. Забудьте про двополярний світ – Китай його не цікавить. Їхня політика спрямована на побудову однополярної системи. Звісно, Захід, зокрема Америка, не залишається осторонь і чітко заявляє про свою позицію. Але навіщо Сі Цзіньпіну залучати Росію, якщо Китай прагне до абсолютного лідерства? Якщо ж говорити про Трампа, то це вже має певну логіку. Але навіщо ще й Росія? Який у цьому сенс?» – аналізує Олександр Мусієнко.
Росія як ресурс для Китаю
Експерт наголошує, що Китай розглядає Росію як підлеглу одиницю, а не рівноправного партнера. Інтереси Пекіна щодо Москви обмежуються отриманням дешевої сировини, доступом до напрацювань у сфері ядерних технологій, а також співпрацею в космічних дослідженнях, зокрема в марсіанській програмі. Не більше того.
«Тому, цілком можливо, що тристоронньої зустрічі не буде. Сі Цзіньпін може провести окремі переговори як з Трампом, так і з Путіним», – припускає Мусієнко.
Погляди Путіна на світовий порядок
«Кілька тижнів тому Путін відкрито заявив в одному зі своїх коментарів для російських пропагандистських медіа, що його цілком влаштовує система світоустрою та архітектура безпеки в Європі, сформована після Другої світової війни. Тоді передбачався розподіл сфер впливу, зокрема країн Варшавського договору. Але хто на це піде? Чи зацікавлені в цьому європейці? Однозначно ні», – підсумовує Олександр Мусієнко.
Раніше Politeka повідомляла, що Дубина зазначив про критичну нестачу зброї, людей, компетенцій та організації на фронті.
Також Politeka писала про стратегію Павлова щодо виходу з війни міст та повернення бойових дій на фронт.
Підсумок від Вісті в Україні:
Ця стаття пропонує глибокий аналіз геополітичних амбіцій Китаю та його ставлення до Росії в контексті можливих переговорів зі США. Вона допомагає зрозуміти поточну динаміку світової політики та потенційні наслідки зустрічей ключових лідерів, що є надзвичайно актуальним для розуміння міжнародних відносин.
Джерело новини: politeka.net