Навіщо Росії право вето в ООН? Експерт ставить під сумнів статус країни-агресора
Політтехнолог Михайло Шейтельман висловив глибоке здивування щодо присутності Росії в Раді безпеки ООН, особливо з огляду на її право вето. Він наголошує, що існує безліч країн, які перевершують Росію за чисельністю населення та рівнем розвитку, але не мають такого впливового інструменту.
Про це він розповів у своєму блозі.
Генеральна Асамблея ООН: новий погляд на глобальну безпеку
За словами експерта, тон дискусії на Генеральній Асамблеї ООН задав президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Він запропонував скасувати право вето для постійних членів Ради Безпеки. Ердоган аргументував це тим, що події останніх років чітко продемонстрували: передача повноважень щодо вирішення глобальних криз у руки кількох держав більше не відповідає сучасним реаліям та ефективності інституції.
«Я говорю це від початку повномасштабної війни. Я, до речі, як і колишня адміністрація США. І ось тепер Ердоган висловлює ту ж думку. Країни, які не мають на це права. Ну, яка роль Росії? Хто вона така? Маленька країна, яка має ядерну бомбу, чомусь наділена правом вето», – підкреслює Михайло Шейтельман.
Демографічні та економічні реалії проти російського вето
Експерт зазначає, що чимало країн з набагато більшим населенням, ніж Росія, таких як Бангладеш, Пакистан чи Індонезія, не мають такого права. Так само, як і держави, що значно випереджають Росію за рівнем розвитку та економічним потенціалом, наприклад, Південна Корея, Японія, Німеччина, Італія чи Бразилія. Натомість, за його словами, Росія, яка не може похвалитися значним розвитком, чомусь володіє правом вето.
«І я впевнений, що Ердоган мав на увазі виключно Росію. Він не критикував Америку чи китайців. Він сказав: «Погляньте, недорозвинена Росія має право вето в Раді Безпеки ООН, і саме тому виникають усі ці проблеми». Отже, так, безумовно. Чи корисно обговорювати це в ООН? Якими механізмами це може стати справді ефективним інструментом управління? Ну, вибачте, для цього потрібна глобальна реформа», – стверджує Михайло Шейтельман.
Інші актуальні теми
Як повідомляла Politeka, Тарас Томенко пояснив, що оптимізм щодо енергетичного перемир’я зумовлений насамперед бажанням Дональда Трампа.
Також Politeka писала про те, що Іван Мусієнко розповів про завершення історії з Дональдом Трампом та Гренландією, зазначивши, що розколу НАТО не буде.
Тарас Харченко
Підсумок від Вісті в Україні:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння актуальних викликів у сфері міжнародної безпеки та реформування ключових інституцій, таких як ООН. Аналіз політтехнолога Михайла Шейтельмана та президента Туреччини Ердогана підкреслює необхідність перегляду механізмів прийняття рішень на глобальному рівні, зокрема, права вето, яке може блокувати ефективне реагування на світові кризи. Особливо це актуально в контексті дій Росії, які підривають принципи міжнародного права. Обговорення таких питань може стимулювати дискусії про необхідні реформи, спрямовані на підвищення ефективності та справедливості ООН.