Зустріч з радянським послом: чому місія Осипа Назарука була нездійсненною

Осип Назарук у Москві: Розмова з радянським послом у міжвоєнний період

Фото до статті

11. 02. 2020

Відомо, що з шкільних років українці знають про Роксолану, яка стала дружиною Сулеймана, одного з наймогутніших правителів Османської імперії. З часом з’ясовується, що існувало щонайменше дві Роксолани – героїні творів Загребельного та Назарука. Хоча перша інтерпретація теми є більш загальновідомою в масштабах країни, біографія другого автора — це не менш захоплива історія, сповнена драматичних подій. Саме Осип Назарук тісно пов’язаний зі Львовом, тому варто згадати про нього. Осип Назарук (1883–1940) присвятив своє життя розбудові української держави. Він був не лише талановитим публіцистом, але й впливовим політичним діячем. Своїми спостереженнями щодо політичної діяльності він ділився на сторінках міжвоєнного видання «Нова Зоря». Ця публікація дозволить нам глибше зрозуміти значення зустрічі з радянським послом, що відбулася в ті часи.

"Нова Зоря". Фото Є. Гулюка

«Нова Зоря». Фото Є. Гулюка

Історичний контекст подорожей

Осип Назарук, будучи людиною, яка часто змінювала місце проживання, залишив по собі спогади, що нагадують своєрідний путівник. Зокрема, він опинився в Берліні, місті, що постраждало від війни. Там панувала «нервозна сонливість» — незвичний для нього спокій та занедбаність, що контрастувало з його уявленням про довоєнний Берлін. На противагу цьому, Копенгаген, столиця Данії, вразив його своєю життєвою силою. Місто, де війна не залишила сліду, «сяяло світлом і багатством, вирувало рухом і життям». Особливо автора вразили схожі на галицькі хати, покриті «шуваром і сніпками», що викликало в нього приємні асоціації з рідним краєм.

Осип Назарук, 1915 р. (Українські січові стрільці. – Львів, 1935)

Осип Назарук, 1915 р. (Українські січові стрільці. – Львів, 1935)

Під час спостережень за контрастами цього світу, він пригадав історію про княжну Інгеборгу, доньку князя Мстислава, яка близько 800 років тому прибула до цих земель, щоб одружитися. Назарук підкреслював, що в ті часи не існувало ні Копенгагена, ні Москви, ні Петербурга, тоді як Київ, Перемишль та Галич вже були знаними центрами. Це наповнювало його гордістю за те, що українські землі колись мали своє представництво на світовій арені, і він сам долучався до цього процесу.

Зустріч із «Керівником усіх червоних агентів»

На відміну від минулих часів, коли подорожували до королівських родин, Осип Назарук мав інший досвід – зустріч із представниками «дивного та безпрецедентного уряду» в Москві. Причиною стала ситуація з Українською Галицькою Армією (УГА), яка опинилася на територіях, контрольованих радянською владою. Його метою було врятувати залишки армії від знищення та з’ясувати їхню подальшу долю. Спочатку Назарук зустрівся з послом УНР Дмитром Левицьким, а пізніше – з радянським чиновником Максимом Літвіновим. Українського політика прийняли в посольстві, де спостерігався жвавий рух. Увагу привернули елегантно вбрані машиністки, які працювали за друкарськими машинками, ніби спеціально відібрані для цієї роботи. Також було багато інших гостей – вишукано одягнених людей, які спілкувалися іноземними мовами. Назарук зробив висновок, що, попри антибільшовицьку риторику європейської преси, радянські представники активно налагоджували зв’язки та збирали інформацію.

Максим Літвінов. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Максим Літвінов. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Самого Літвінова, який зустрів гостей, Назарук описав як чоловіка середнього віку та зросту, «представника типової єврейської нації… витонченої аристократичної зовнішності», який нагадував йому відомого галицького діяча доктора Анзельма Мозлєра. Назарук охарактеризував Літвінова як «збирача російських земель». Розмова розпочалася російською, але Назарук попросив дозволу перейти на німецьку, якою володів краще. Літвінов погодився, і вони продовжили спілкування цією мовою.

Карикатура на Літвінова із газети 1930-х років. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Карикатура на Літвінова із газети 1930-х років. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Хоча Назарук не впевнено володів німецькою, він говорив повільно та чітко, що дозволило досягти взаєморозуміння. Літвінов справив на нього позитивне враження: він був розумним, тактовним і самостійно вів розмову, що нетипово для радянської дипломатії. Назарук намагався через непрямі запитання отримати інформацію про стан УГА та рішення влади щодо цієї ситуації. Літвінов, навпаки, уникав цієї теми, натомість цікавився Галичиною, яку він знав погано.

Борислав, 1920-ті рр.

Чиновника не дуже цікавила географічна інформація, але він запитав про суспільні настрої та політичні вподобання. Назарук описав Галичину як регіон з бідним населенням, але багатий на природні ресурси, де робітничий рух не був надто розвиненим. Навіть у найбільших містах, як Львів чи Борислав, сильні робітничі організації були відсутні, що послаблювало позиції соціал-демократів. Також він згадав про вплив радикалів та націонал-демократів, а також про національне питання, яке, на його думку, «казав би кожен галицький українець кожному чужому чоловікові». Знову спробувавши порушити тему долі УГА, Назарук не отримав прямої відповіді. Він дійшов висновку, що Літвінов або не володів інформацією, або ж мав занадто багато відомостей, щоб їх обговорювати.

Очікування відповіді

«Шматочок» давнього Копенгагена. Фото з https://imgur.com/gallery/Vw9t

На завершення, нарком закордонних справ пообіцяв передати запит до Москви, але попередив, що відповідь надійде не раніше ніж через 2-3 дні. Після цього він провів українську делегацію до дверей. Назарук зазначив, що Літвінов спілкувався з ними з повагою, ніби вони представляли провідну державу, яка формує світову політику. Виходячи з будівлі та насолоджуючись прохолодним повітрям чарівних вулиць Копенгагена, український політик роздумував над тим, якою буде відповідь з Москви, і чи надійде вона взагалі.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  • Гулюк Є. Про особливості Грецької Церкви у спогадах Осипа Назарука // Духовна велич Львова, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://velychlviv.com/
  • Назарук О. Мої переговори з большевиками. З подорожі до полпреда Літвінова // Нова Зоря. – Львів, 19 січня 1930. – Ч. 4. – С. 4.
  • Назарук О. Мої переговори з большевиками. У шефа всіх червоних агентур в Европі // Нова Зоря. – Львів, 26 січня 1930. – Ч. 6. – С. 3.
  • Рубльов О. Назарук Осип Тадейович // Енциклопедія історії України, 2010 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/

Поширити це:

  • Tweet
  • Telegram
  • WhatsApp

Підсумок від Вісті в Україні:

Ця стаття надає унікальний погляд на історичну зустріч Осипа Назарука з радянським послом Максимом Літвіновим. Вона показує, як український політик і публіцист намагався з’ясувати долю воїнів УГА та оцінити політичну ситуацію через призму дипломатичних відносин міжвоєнного періоду. Стаття буде цікавою для тих, хто цікавиться історією України, міжвоєнною дипломатією та особистістю Осипа Назарука.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: photo-lviv.in.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *